Справа № 212/4145/25
2-а/212/49/25
02 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., за участю секретаря судового засідання - Пелешенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
16 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 113 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн., оскільки військовозобов'язаний 20 березня 2025 року не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою.
Постанову № 113 від 08.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності позивач вважає незаконною та зазначає, що позивач не відмовлявся від отримання повістки та її йому ніхто не вручав. 04 березня 2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано Військово-обліковий документ № 060320251425953600023, де взято на військовий облік. Відповідно до довідки № 4/3837 від 11.04.2025, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», опікуну особи визнаної судом недієздатною на строк до 09 травня 2025 року. Вказує, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув адміністративну справу та виніс постанову про накладення штрафу за його відсутності, а також без повідомлення ОСОБА_1 про дату та час вказаного розгляду. Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а також вказує на порушено його права на захист, оскільки йому не було запропоновано мати адвоката.
У зв'язку із вищевикладеним просить визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та скасувати постанову № 113 від 08.04.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на їх усунення.
30 квітня 2025 року позивачем надано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду 21 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено в якості співвідповідача по справі ІНФОРМАЦІЯ_4 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Не погодившись з позовними вимогами, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 13 травня 2025 року направив до суду відзив на позов, в якому зазначено, що постанова винесена законно та обґрунтовано, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що згідно протоколу № 113 про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення; ОСОБА_1 під особистий підпис засвідчив про отримання другого примірнику протоколу з додатками; ОСОБА_1 власноруч надав пояснення - «пояснення надам усно». Зазначає, що 08 квітня 2025 року у 14:00 годин позивач прибув на розгляд справи, який був проведений Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, позивач під особистий підпис отримав оскаржувану Постанову. Вказує, що чинним законодавством України не передбачене положення, яке б звільняло військовозобов'язаного від обов'язку прибуття за повісткою, за умови наявності у останнього відстрочки від призову на військову під час мобілізації. Пунктами 9, 9-1, 10 та 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 визначені завдання та функції, які покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відтак до завдань та функцій РТЦК та СП не відноситься контроль оповіщення військовозобов'язаних засобами «Укрпошти». Окрім того, пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 встановлено: Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається. Позивач підтверджує, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення - повістка, була направлена на адресу: АДРЕСА_1 . Військовозобов'язаному ОСОБА_1 відповідно до п. 34 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 р. « Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Постанова КМУ №560) 29.11.2024 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено повістку № 2860421 на прибуття 20.03.2025 року об 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 25.03.2025 року з поштового зв'язку «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення в якому зазначено причину повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. 20.03.2025 року військовозобов'язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
22 травня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем викладено доводи аналогічні змісту позовної заяви.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.9, ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 викликано військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Повісткою № НОМЕР_1 від 07.03.2025 на 20 березня 2025 року на 09:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З наданого суду Опису вкладення для рекомендованого поштового відправлення № 0610237400979 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вбачається направлення Повістки від 07.03.2025 № 2860421 на 1 аркуші.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610237400979 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 . На довідці про причини повернення/досилання наявний відбиток «Укрпошта» 25.03.2025.
03 квітня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено Протокол № 113 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого 20.03.2025 о 09:00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення Закону України «Про оборону України» та абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являться за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військовозобов'язаному ОСОБА_1 07.03.2025 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням було направлено повістку № 2860421 на прибуття 20.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки даних. 25.03.2025 з поштового зв'язку «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення в якому зазначено причину повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. 20 березня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
08 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 складено Постанову № 113 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 20 березня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин. Вказаною постановою накладено на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, , про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до п.3 ст. 22 Закон №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно ч.1 ст.22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Пунктом 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період процедуру, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560) встановлено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У відповідності до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 2860421 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, а саме 25 березня 2025 року.
В свою чергу, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 викликався на 09:00 год. 20.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі повістки № 2860421, яка вважається врученою останньому 25 березня 2025 року, тобто після визначеного в ній строку для явки.
Таким чином, суд констатує, що оскільки позивач не був належним чином своєчасно оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ним не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та Постанова № 113 від 08 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 статті 210-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 77, 242, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову № 113 від 08 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 статті 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 02 червня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін