Справа № 212/7102/24
4-с/212/9/25
іменем України
30 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/7102/24 за скаргою адвоката Штефан Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк», на бездіяльність державного виконавця, зобов'язання зняти арешт з майна, скасування заходів примусового виконання,
04 березня 2025 року адвокат Штефан Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеною скаргою на бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Оголюк Ю.В.
06.03.2025 року ухвалою суду зазначену скаргу залишено без руху, в тому числі, у зв'язку з тим, що заявником не зазначено в якості заінтересованої особи - стягувача у виконавчому провадженні..
13.03.2025 року на виконання ухвали суду від 06.03.2025 року, заявником подано до суду скаргу в новій редакції, в якій просив суд визнати бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Оголюк Ю.В., яка полягає в не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_2 після завершення виконавчого провадження № 55810025 - неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця Оголюк Ю.В. зняти арешт, застосований постановою державного виконавця Покровського відділу Державної виконавчої служби міста Кривого Рогу територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (правонаступником якого являється Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про арешт майна боржника від 15.02.2018 року у виконавчому провадженні № 55810025 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна, яке залишилось після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 8,56 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823683200:07:000:0062. При зверненні до нотаріуса з метою прийняття спадщини, дізналася, що на майно належне її чоловіку накладено обтяження № 25081831 від 01.03.2018 року, у вигляді арешту нерухомого майна, застосованого на підставі постанови державного виконавця Покровського ВДВС м. Кривого Рогу від 15.02.2018 року у виконавчому провадженні № 55810025.
17.02.2025 року з метою зняття зазначеного арешту звернулася до Покровського ВДВС м. Кривого Рогу із заявою про скасування заходів примусового виконання, але листом від 18.02.2025 року їй було відмовлено та повідомлено, що зазначене виконавче провадження у зв'язку зі спливом строків зберігання, знищено.
Враховуючи наведене вважає, що така бездіяльність державного виконавця призводити до порушення її прав на оформлення спадщини.
14.03.2025 року ухвалою суду скаргу прийнято до розгляду з призначенням судового засідання.
В судове засідання адвокат Штефан Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 не з'явився, в своїй заяві просив розглядати скаргу у його відсутність та просив скаргу задовольнити.
В судове засідання представник Покровського ВДВС у місті Кривому Розу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не з'явився, в своїй заяві просив проводити судовий розгляд скарги ОСОБА_1 у його відсутність.
В судові засідання представник заінтересованої особи (стягувача): Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» не з'явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність не з'явившихся осіб.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02.04.1992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; з 31.07.1982 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до керівника Покровського ВДВС у м. Кривому Розі, в якій просила скасувати арешт, застосований до всього майна боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обтяження від 01.03.2018 року за реєстровим № 25081831, на підставі постанови про арешт майна боржника Покровського ВДВС Криворізького міського управління юстиції. В якій зазначила, що на виконанні в Покровському ВДВС у м. Кривому Розі перебувала виконавче провадження № 55810025, боржником за яким був ОСОБА_2 .
18.02.2025 року Покровським ВДВС у місті Кривому Розі надано ОСОБА_1 відповідь, відповідно до якої згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відносно ОСОБА_2 , обліковується наступний запис про обтяження (№ 25081831) об'єкт обтяження - все нерухоме майно. Надати більш детальну інформацію, щодо виконавчих проваджень, та матеріалів виконавчих проваджень не є можливим, оскільки у відповідності до наказу від 25.12.008 року за № 2274/5 “Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» та наказу від 07.06.2017 № 1829/5 “Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, наведені норми ЦПК України надають право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в порядку розділу VII ЦПК України, виключно, стороні виконавчого провадження, а як встановлено з матеріалів скарги ОСОБА_1 є спадкоємицею боржника у виконавчому провадженні.
Крім того, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 06 травня 2024 року у справі № 725/3352/23 зазначено, що у частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що законом у спірних правовідносинах передбачений інший спосіб судового захисту порушеного права заявниці, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.
За таких підстав скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 447 451, 259 261, 352 - 355 ЦПК України, суд
В задоволенні скарги адвоката Штефан Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк», на бездіяльність державного виконавця, зобов'язання зняти арешт з майна, скасування заходів примусового виконання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду складена 30.05.2025 року.
Суддя Ю. В. Ведяшкіна