Справа № 211/3255/25
Провадження № 2/211/1773/25
іменем України
02 червня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мариненко Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за укладеним кредитним договором №А481СТ155101062268 від 16.12.2020 в сумі 142 000,00 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а саме: 88 726,97 грн. - заборгованість за кредитом; 53 273,03 грн. - заборгованість за процентами.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
04 квітня 2025 року представником позивача недоліки усунуті.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26 травня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, скерований представником відповідача Ніколенком Максимом Євгеновичем, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 не погоджується з позовними вимогами позивача в частині стягнення процентами та просить позовні вимоги АТ «А-Банк» задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» суму заборгованості: за кредитним договором №А481СТ155101062268 від 16.12.2020 у розмірі 88 726,97 грн., з яких: 88 726,97 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-банк», понесені витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000,00 грн.; судовий збір частково покласти на Акціонерне товариство «Акцент-банк».
У судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до заяви, поданої одночасно з позовом, представник ОСОБА_2 просив проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилася.
Від представника відповідача ОСОБА_3 також не надходило ані заяви про відкладення слухання справи, ані заяви про слухання справи у відсутність відповідача та її представника.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.04.2020 у справі № 348/1116/16-ц, «якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи».
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та вважає за необхідне вирішити спір по суті, не відкладаючи розгляду справи, враховуючи категорію справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 на підставі Анкети-заяви по приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 27.11.2019, є клієнтом АТ «А-Банк» (а.с. 6).
16.12.2020 ОСОБА_4 було подано он-лайн заяву №А481СТ155101062268 у мобільному додатку банку про отримання кредиту. Відповідно до поданої заяви, відповідач отримала кредит у розмірі 100 000 грн. строком на 60 місяців, тобто до 16.12.2025, зі сплатою процентів у розмірі 50,00 річних та комісії в розмірі 0,00 грн. (а.с. 6 зв. - копія заяви клієнта, а.с. 6 - копія паспорту споживчого кредиту).
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит у заявленому розмірі, що підтверджується копією меморіального ордеру (а.с. 8).
Отже, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею 16.12.2020 заява разом з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір, що підтверджується простим електронним підписом у заяві (а.с. 6, 6 зв.).
Доказів на спростування факту укладення Заяви заяву №А481СТ155101062268 від 16.12.2020, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці, які разом складають Кредитний договір, стороною відповідача не надано. Підписавши Кредитний договір, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання банківських послуг від А-Банку.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19.
Зазначений Кредитний договір є чинним та підлягає виконанню.
Також суд відхиляє заперечення сторони відповідача з приводу відсутності підпису відповідача в Умовах і правилах надання банківських послуг, Тарифах і Паспорту споживчого кредиту, оскільки це спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно до яких зазначені документи підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису.
Крім того, у подальшому у відзиві відповідач визнає позов частково в частині стягнення тіла кредиту. Необхідно зауважити, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач протягом певного періоду часу сплачувала щомісячні платежі у визначеному Кредитним договором розмірі, останній такий платіж зроблений 27.06.2022 у розмірі 4 650,00 грн. У подальшому відповідач, починаючи з 24.10.2024 по 26.03.2025, вносила невеликі суми коштів (500,00 грн., 1 000,00 грн.), які банк зараховував у погашення процентів.
Тобто дії відповідача свідчать, що остання не заперечує наявності у неї кредитних зобов'язань перед позивачем.
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини 1 статті 633 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України.
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати відсотків.
Положеннями частин 1, 2 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з наданим позивачем АТ «А-Банк» розрахунком (а.с. 7,8), заборгованість відповідача станом на 01.04.2025 становить 142 000,00 грн., яка складається з наступного:
- 88 726,97 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту);
- 53 273,03 грн. заборгованість за процентами.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, банком нарахована заборгованість тільки за кредитом та за процентами.
Суд, дослідивши вказаний розрахунок, прийшов до висновку, що проценти були нараховані за ставкою, обумовленою виключно Кредитним договором, а саме в розмірі 50% річних. При цьому суд зауважує, що відповідачу було достовірно відомо ставку за процентами, оскільки вона була узгоджена сторонами у заяві на видачу кредитних коштів, паспорті споживчого кредиту. Підписавши Кредитний договір ОСОБА_1 погодилась з умовами кредитування. Тому суд відхиляє заперечення сторони відповідача, викладене у відзиві на позов з приводу розміру процентної ставки.
При цьому суд зауважує, що суд приймає до уваги повідомлення відповідача, що наразі остання втратила роботу, тому не має сплачувати тіло кредиту та проценти за його користування. Хоча й доказів з даного приводу не було надано. Однак, це не є підставою для невиконання зобов'язань за Кредитним договором, оскільки, підписавши заяву та супутні до неї документи, відповідач взяла на себе певні зобов'язання, які підлягають виконанню.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №А481СТ155101062268 від 16.12.2020 у загальній сумі 142 000,00 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 422,40 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 18), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.
Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача на свою користь витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду а повне задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором №А481СТ155101062268 від 16.12.2020, що виникла станом на 01.04.2025, у сумі 142 000 (сто сорок дві тисячі) гривень 00 копійок, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 88 726 (вісімдесят вісім тисяч сімсот двадцять шість) гривень 97 копійок; загальний залишок заборгованості за процентами - 53 273 (п'ятдесят три тисячі двісті сімдесят три) гривні 03 копійки; та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 червня 2025 року
Суддя Д.М. Ніколенко