Справа № 199/3966/25
(3/199/2327/25)
02.06.2025 м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра в складі головуючого судді Корнєєвої В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП№1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126, ч.2 ст. 130 КУпАП, -
27.03.2025 року до суду надійшли адмін. матеріали щодо притягнення за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП гр.-на ОСОБА_1 , які постановою суду від 27.03.2025 року були об'єднані в одне провадження.
Як вбачається зі складу правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРП1№272516 від 15.03.2025 року, водій ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим за ч.1 ст.130 КУпАП, 15.03.2025 року о 20-46 год. в м.Добропілля вул.Полтавська,17, керував тз Peugeot 207 НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя, млява мова), від проходження медичного огляду в встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі відмовився, чим порушив.2.5 ПДР України, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР1 №272524 від 15.03.2025 року вбачається, що, водій ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим за ст.126 КУпАП, 15.03.2025 року о 20-46 год. в м.Добропілля вул.Полтавська,17, керував тз Peugeot 207 НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Добропільським міськрайонним судом Донецької області, чим порушив п.2.1.а ПДР України, правопорушення вчинене повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подавав. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, норми ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків:
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.1.-а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, і його вина доводиться протоколами про адмінправопорушення, в одному з яких ОСОБА_1 особисто зазначив: «Драгер не дую, вину осознаю», копією постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.07.2024 року( справа № 227/1777/24) про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та накладання адміністративного стягнення в вигляді штрафу 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, актом огляду на стан сп'яніння, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від огляду відмовився, направленням на огляд водія транспортного засобу, копією постанови поліцейського від 20.10.2024 року щодо про притягнення ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладання штрафу в розмірі 20400грн., довідкою старшого інспектора САП Покровського РУП А.Солодовник щодо того, що ОСОБА_1 посвідчення водія ніколи не отримував, відеозаписом, який було досліджено в судовому засіданні, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 повідомив, що незадовго до зупинки його працівниками поліції трохи вживав алкоголь- пиво.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, визначено накладення таких видів стягнень:
1) штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
2) на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема ч. 2 ст. 130 КУпАП, що також узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.
З врахуванням знаходження ОСОБА_1 в зоні активних бойових дій, з метою збереження можливості евакуації ОСОБА_1 та його сім'ї на належному йому автомобілі Peugeot 207 НОМЕР_1 шляхом запрошення до керування цим автомобілем особи, яка має право керування транспортними засобами, суд вважає за недоцільне застосування такого виду додаткового стягнення як вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., без застосування додаткових стягнень в виді позбавленням права керування транспортними засобами та вилучення транспортного засобу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Окрмі того, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати суми штрафу, який накладається судом, оскільки розстрочити сплату штрафу можливо лише тоді, коли у особи є офіційне джерело існування , і можливо зробити висновки про регулярність надходжень та визначити розмір грошових надходжень правопорушнику. Натомість, ОСОБА_1 до суду не надав жодного доказу про наявність таких обставин, а наявність у правопорушника трьох дітей не може слугувати підставою для розстрочення сплати суми штрафу.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 126, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень 00 коп., який повинен бути сплачений на користь держави за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ Дніпропетровський район/21081301, код отримувача (код ЄДРПОУ):37988155, рахунок отримувача : UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції, призначення платежу 199/3966/25, без застосування додаткових стягнень в виді позбавленням права керування транспортними засобами та вилучення транспортного засобу.
На підставі статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень, який повинен бути сплачений за реквізитами: отримувач коштів: ГУК в АНД р м.Дніпра/АНД р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА748999980313101206000004627, код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір, призначення платежу 199/3966/25.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати суми штрафу -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Корнєєва