Справа № 199/6350/25
(2-з/199/72/25)
02.06.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 просить суд забезпечити поданий ним позов до ОСОБА_2 у цивільні справі №199/6350/25 про стягнення безпідставно набутих коштів шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах або інших фінансово - кредитних установах, та належать відповідачу в межах ціни позову - 91 211,20 грн., в обґрунтування посилаючись на те, що ухилення відповідача від виконання зобов'язання з повернення безпідставно набутих коштів дає підстави вважати, що відповідач буде всіма можливими засобами ухиляться від виконання судового рішення про стягнення коштів,чинити перепони в реалізації рішення, чим може позбавити позивача можливості на судовий захист.
Розглянув заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення повністю, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені у ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як встановлено судом, між сторонами існує спір щодо повернення грошових коштів, набутих безпідставно, зокрема в результаті шахрайських дій, через які на рахунок відповідача були переведені належні позивачу грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. та не повернуті позивачу.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року в cправі № 904/1934/23 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Судом встановлена наявність прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, та вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, позивачем викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, а саме ускладнення виконання рішення суд у разі задоволення позову, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред'явленими вимогами, обраний вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст.3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч.ч. 1, 2 ст. 149, п. 1 ч. 1 ст. 150, ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153, 260 - 261 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах або інших фінансово - кредитних установах, та належать відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в межах ціни позову - 91 211 (дев'яносто одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 02.06.2025 р.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя В.В.Спаї