ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/2227/25
За позовом Приватного підприємства "АВА" (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (м. Київ)
про стягнення 254 109,72 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне підприємство "АВА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про стягнення 304 109,72 грн заборгованості за поставлений позивачем товар по договору поставки №17 від 20.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
21.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він зазначає про сплату 18.02.2025 заборгованості в розмірі 30 000,00 грн, яка не врахована позивачем, та просить закрити провадження у справі в цій частині.
02.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, зокрема, підтвердив сплату відповідачем 30 000,00 грн 18.02.2025, а також зазначив про сплату відповідачем 20 000,00 грн 25.03.2025.
У відповіді на відзив позивач виклав свої позовні вимоги в новій редакції, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 254 109,72 грн.
08.04.2025 до суду також надійшла заява позивача, в якій він просить стягнути з відповідача 254 109,72 грн заборгованості.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки позивачем у відповіді на відзив, яка подана до закінчення підготовчого провадження, зменшено позовні вимоги та зазначено їх у розмірі 254 109,72 грн, суд приймає такі позовні вимоги до розгляду, у зв'язку з чим суму позову належить зазначати як 254 109,72 грн.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інгредієнтс" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" (Покупець) укладено Договір поставки №17 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця тару (далі за текстом - Товар), а Покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти належний Товар та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. Договору підставою для здійснення поставки за Договором є Замовлення, яке надсилається Покупцем Постачальнику засобами електронної пошти. У Замовленні визначається асортимент (вид) та обсяг Товару (кількість), ціна за одиницю Товару (відповідно до підписаної Сторонами Специфікації), загальна ціна партії Товару та інші умови, які Сторони вважають суттєвими для конкретної поставки партії Товару. Копія Замовлення, підписана Покупцем та направлена електронною поштою, вказаною в даному Договорі, має юридичну силу.
Згідно з п. 4.1. Договору ціна, асортимент та інші характеристики Товару, що постачається, відображаються у видатковій накладній на відповідну партію товару, дані якої мають відповідати погодженій Сторонами Специфікації. В разі, якщо асортимент чи кількість поставленого товару не відповідає узгодженому в Специфікації, Покупець має право не примати Товар або прийняти ту частину, що відповідає Специфікації. У цьому випадку зобов'язання Постачальника щодо поставки такої партії Товару вважаються виконаними в частині, яка стосується узгодженого Товару. Зобов'язання по оплаті неузгодженого Товару у Покупця не виникають.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що загальна ціна цього Договору складається із суми вартості всіх поставок Товару здійснених відповідно до цього Договору та розраховується шляхом складання сум, зазначених у підписаних видаткових накладних на всі поставки Товару протягом дії цього Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється в Місці поставки відповідно до інформації, що зазначена в видаткових накладних та документах, що посвідчують якість Товару. У разі виявлення під час приймання ознак невідповідності Товару по кількості або якості, Покупець зобов'язаний призупинити приймання і скласти відповідний Акт з представником Постачальника (водій, експедитор тощо), якщо ознаки невідповідності Товару Покупець виявив після відвантаження Товару Постачальником, то Покупець зобов'язаний викликати представників Постачальника шляхом направлення відповідного повідомлення Постачальнику (за допомогою електронної пошти) для складення відповідного Акту.
Пунктами 6.3., 6.4. Договору передбачено, що претензії з кількості та якості партії Товару, в разі невідповідності Товару умовам цього Договору, надаються Покупцем Постачальнику на підставі Акту протягом 30 (тридцяти) днів з дати Поставки, крім прихованих недоліків. Претензії з якості Товару у випадку прихованих недоліків надаються Покупцем Постачальнику протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту виявлення та не пізніше закінчення строків придатності (зберігання) Товару.
Згідно з п. 5.1. Договору оплата проводиться Покупцем в залежності від виконання Постачальником своїх зобов'язань в наступному порядку:
При наданні Постачальником Покупцю протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару Податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа "зареєстрована в ЄРПН", Покупець оплачує поставлений Товар на умовах відтермінування платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати, зазначеної у підписаній Сторонами видатковій (товарній) накладній.
При наданні Постачальником Покупцю в строк понад 5 календарних днів з дати поставки Товару Податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа "зареєстрована в ЄРПН", Покупець оплачує поставлений Товар на умовах відтермінування платежу протягом 7 (семи) календарних днів з дати реєстрації Податкової накладної в ЄРПН.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками (за наявності) і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. В разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його, то дія цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. п. 10.1., 10.2. Договору).
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв Товар за Договором за видатковими накладними: №1107 від 03.10.2024 на суму 152 304,48 грн та №1275 від 12.11.2024 на суму 236 805,24 грн.
Відповідач поставлений Товар оплатив частково, перерахувавши позивачу 50 000,00 грн платіжною інструкцією №1609 від 14.11.1024, 35 000,00 грн платіжною інструкцією №2626 від 10.02.2025, 30 000,00 грн 18.02.2025, а також 20 000,00 грн 24.03.2025, відповідно до наданих позивачем відомостей.
Таким чином, за наданими суду доказами розмір заборгованості відповідача на час розгляду справи становить 254 109,72 грн.
Доказів сплати цієї заборгованості чи відсутності у відповідача обов'язку з її сплати сторонами суду не надано.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати товару відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача 254 109,72 грн боргу за поставлений товар підлягають задоволенню.
За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору (відповідно до зменшеного розміру позовних вимог) покладаються на відповідача. Сума надмірно сплаченого (після зменшення) позивачем судового збору може бути повернута за його заявою після набрання рішенням у даній справі законної сили.
Позивачем до стягнення з відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 800,00 грн на підставі: Договору про надання юридичних послуг від 03.02.2024, укладеного між позивачем та ТОВ "Лекс енд бізес солюшнс", Акту виконаних робіт від 13.02.2025 на суму 5 000,00 грн, Акту виконаних робіт від 25.03.2025 на суму 1 800,00 грн.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 ГПК України під назвою "Витрати на професійну правничу допомогу", конкретизовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, до судових витрат на професійну правничу допомогу законодавець відносить лише витрати на допомогу адвоката, а не будь-якого фахівця в галузі права.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що послуги йому надавалися саме адвокатом, відповідні витрати не можуть бути розподілені за правилами ст. ст. 1123, 126, 129 ГПК України та покладені на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, просп. Науки, 3; ідентифікаційний код 00333581) на користь Приватного підприємства "АВА" (02095, м. Київ, Дніпровська набережна, 14Б, кв. 2002; ідентифікаційний код 24743591) 254 109 (двісті п'ятдесят чотири тисячі сто дев'ять) грн 72 коп. заборгованості та 3 811 (три тисячі вісімсот одинадцять) грн 54 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко