ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.05.2025Справа № 910/11472/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Надіївка, вул. Шосейна, будинок 1Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 42590923)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (03110, місто Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, офіс 1108, Ідентифікаційний код юридичної особи 42417218) стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (03110, місто Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, офіс 1108, Ідентифікаційний код юридичної особи 42417218)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (52405, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, селище Надіївка, ВУЛИЦЯ ШОСЕЙНА, будинок 1Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 42590923) стягнення збитків у розмірі 196 800 грн. 00 коп.
Представники:
від Позивача: Клименко Т.В. (представник на підставі довіреності);
від Відповідача: Гронь М.А. (представник на підставі довіреності);
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договорами купівлі - продажу транспортних засобів: № 8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, № 8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року та № 8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення 2 464 201,95 грн. повернуто без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 скасовано, справу №910/11472/24 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з відпусткою судді Селівона А.М.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/11472/24 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі №910/11472/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2025 року.
16.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про стягнення збитків у розмірі 196 800 грн. 00 коп.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення збитків завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних за поставлені транспортні засоби, які були поставлені договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року та № 8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про стягнення збитків у розмірі 196 800 грн. 00 коп. до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про стягнення збитків у розмірі 196 800 грн. 00 коп. об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп. по справі №910/11472/24.
21.01.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року задоволено заяву Позивача про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшла Відповідь на відзив, якою представник просив продовжити пропущений процесуальний строк для долучення Відповіді на відзив до матеріалів справи.
29.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за первісним позовом надійшло Заперечення.
29.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого судового засідання, встановлено Позивачу за зустрічним позовом строк до п'яти днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу за зустрічним позовом строк до п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень та відкладено підготовче судове засідання на 26.02.2025 року.
03.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за зустрічним позовом надійшов Відзив на позовну заяву.
13.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за зустрічним позовом надійшла Відповідь на Відзив.
26.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про проведення підготовчого судового без участі уповноваженого представника.
26.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 року заяву Відповідача про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернуто заявнику без розгляду.
07.03.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 року задоволено заяву Відповідача про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 року відкладено підготовче судове засідання на 09.04.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2025 року.
17.04.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 року відкладено судове засідання на 21.05.2025 року.
08.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшла заява про відмову від первісного позову, якою представник просив закрити провадження у справі №910/11472/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп.
08.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про визнання зустрічного позову.
15.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
19.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ "КАРАТ" надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 року повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
21.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ "КАРАТ" про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 28.05.2025 року.
В судовому засіданні 28 травня 2025 року представник Позивача за первісним позовом підтримав подану заяву про відмову від первісного позову, просив суд закрити провадження у справі, визнав зустрічні позовні вимоги. Представник Відповідача підтримав зустрічні позовні вимоги, просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 28 травня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу транспортного засобу №8046/2022/3375699, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марки «EVERLAST», модель SТ3-12A102-391LO2AS1WO, 2018 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за Продавцем 15.05.2021 підрозділом ТСЦ №8041. (т.1 а.с.76-77)
12.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу транспортного засобу №8045/2024/4751656, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марки «MAN», модель TGX 18.440 BLS, 2018 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_5 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , зареєстрований за Продавцем 11.07.2024 року підрозділом ТСЦ №8045. (т.1 а.с.78-79)
12.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу транспортного засобу №8045/2024/4751970, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марки «EVERLAST», модель ST3-12A102-391LONAB1WO, 2018 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_8 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , зареєстрований за Продавцем 11.07.2024 року підрозділом ТСЦ №8045. (т.1 а.с.80)
Згідно з п.2.1 Договорів передача Транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.
У п.2.2 Договорів визначено, що право власності на Транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання даного Договору.
Кожна Сторона зобов'язується виконувати реально та належно обов'язки покладені на неї цим Договором та сприяти іншій Стороні у виконанні її обов'язків за цим Договором. (п. 4.1. Договорів)
Покупець зобов'язаний: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити Продавцеві ціну Транспортного засобу, визначену у п. 3.1. Договору: в порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти Транспортний засіб (п. 5.1. Договорів)
Відповідно до п.6.1 Договорів Продавець зобов'язаний: в порядку та на умовах, визначених цим Договором передати Транспортний засіб.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписаннях (п. 9.1. Договорів)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року, №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» передало транспортні засоби марки «MAN», модель TGX 18.440 BLS, марки «EVERLAST», модель ST3-12A102-391LONAB1WO, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» в свою чергу прийняло вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №1 від 12.07.2024 року на суму в розмірі 554 400 грн. 00 коп., №2 від 12.07.2024 року на суму в розмірі 626 400 грн. 00 коп. (т.1 а.с.83-86)
Згідно з листом №31/26-1454аз від 21.09.2024 року Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 03.09.2022 в ТСЦ №8046 транспортний засіб EVERLAST ST3-12A102-391L02ASIWO, 2018 року випуску. номер шасі НОМЕР_11 з ТОВ «ЛІГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923. перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218 (станом на 12.09.2024 -- актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію.
12.07.2024 в ТСЦ №8045 транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 з ТОВ «ЛПГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923, перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, з видачою нового свідоцтва про реєстрацію, номерний знак залишений.
16.08.2024 в ТСЦ Nє8041 вказаний транспортний засіб з ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, перереєстровано на ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 35912126 (станом на 12.09.2024 - актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію.
12.07.2024 в ТСЦ №8045 транспортний засіб EVERLAST ST3-12A102-391L0NAB1WO, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , з ТОВ «ЛПГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923, перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», КОД ЄДРПОУ 42417218, з видачою нового свідоцтва про реєстрацію, номерний знак залишений 16.08.2024 в ТСЦ Nє8041 вказаний транспортний засіб з ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, перереєстровано на ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 35912126 (станом на 12.09.2024 - актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію. (т.1 а.с.82)
08.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача за первісним позовом надійшла заява про відмову від первісного позову, якою представник просив закрити провадження у справі №910/11472/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп. Крім того, 08.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про визнання зустрічного позову.
Враховуючи викладене, Судом не досліджується обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп. з огляду на подану заяву про відмову від первісного позову та обґрунтованість заперечень на зустрічну позовну заяву з огляду на подану заяву про визнання позову.
Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» не зареєстровало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України на загальну суму ПДВ 196 800 грн. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» позбавлене можливості скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 196 800,00 грн., що являється збитками для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», які підтягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» підлягає закриттю, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про відмову від позову подана через систему «Електронний суд» представником Орел М.М., яка є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про відмову від позову, так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.
Таким чином, провадження у справі №910/11472/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп. підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у зв'язку з тим, що провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою Позивача від позову, з державного бюджету підлягає поверненню Позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», Суд зазначає.
Внаслідок укладення Договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року, №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року, №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» передало транспортні засоби марки «MAN», модель TGX 18.440 BLS, марки «EVERLAST», модель ST3-12A102-391LONAB1WO, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» в свою чергу прийняло вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №1 від 12.07.2024 року на суму в розмірі 554 400 грн. 00 коп., №2 від 12.07.2024 року на суму в розмірі 626 400 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою електронних кваліфікованих підписів, що підтверджується відповідними протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.83-86)
Згідно з листом №31/26-1454аз від 21.09.2024 року Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 03.09.2022 в ТСЦ №8046 транспортний засіб EVERLAST ST3-12A102-391L02ASIWO, 2018 року випуску. номер шасі НОМЕР_11 з ТОВ «ЛІГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923. перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218 (станом на 12.09.2024 -- актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію.
12.07.2024 в ТСЦ №8045 транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 з ТОВ «ЛПГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923, перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, з видачою нового свідоцтва про реєстрацію, номерний знак залишений.
16.08.2024 в ТСЦ Nє8041 вказаний транспортний засіб з ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, перереєстровано на ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 35912126 (станом на 12.09.2024 - актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію.
12.07.2024 в ТСЦ №8045 транспортний засіб EVERLAST ST3-12A102-391L0NAB1WO, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , з ТОВ «ЛПГ ЛАБ», код ЄДРПОУ 42590923, перереєстровано на ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», КОД ЄДРПОУ 42417218, з видачою нового свідоцтва про реєстрацію, номерний знак залишений 16.08.2024 в ТСЦ Nє8041 вказаний транспортний засіб з ТОВ «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК», код ЄДРПОУ 42417218, перереєстровано на ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 35912126 (станом на 12.09.2024 - актуальний власник), з видачою нових номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію. (т.1 а.с.82)
Суд звертає увагу, що факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» транспортних засобів марки «EVERLAST», модель SТ3-12A102-391LO2AS1WO, марки «MAN», модель TGX 18.440 BLS, марки «EVERLAST», модель ST3-12A102-391LONAB1WO Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» на виконання умов Договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року, №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року не заперечувався у поданих заявах по суті спору, а тому відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
За частиною другою статті 41 Основного Закону України «право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом». Конституційний Суд України в цьому контексті зазначав: «Посутнє тлумачення … приписів Основного Закону України дозволяє стверджувати, що юридичні інститути будь-якої країни конституційної демократії не є підґрунтям для набуття права власності або права добросовісного володіння внаслідок злочинної або іншої протиправної діяльності, оскільки подібне унормування суспільних відносин суперечило би конституційному ладу, порушувало би публічний порядок та права власників і добросовісних володільців, які є потерпілими від такої діяльності» (Рішення КС України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).
Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законними межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними (Рішення КС України від 28 квітня 2021 року № 2-р(ІІ)/2021).
Відповідно до приписів статті 328 ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Розглядаючи спори про захист права власності, набутого у похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб.
Відповідно до Цивільного Кодексу України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об'єкт будівництва (стаття 331 ЦК України), переробка речі (стаття 332 ЦК України), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333 ЦК України), набувальна давність (стаття 344 ЦК України) та інші.
Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334 ЦК України) та внаслідок правонаступництва (стаття 107 ЦК України). У похідних способах набуття права власності на майно судам необхідно враховувати вірогідність наявності на це майно прав інших осіб - невласників, наприклад, іпотекодержателя, заставодержателя, орендаря, іншого суб'єкта обмеженого речового права. Ці права зазвичай не повинні втрачатися при зміні власника речі, яка переходить до нового власника, маючи обтяження. Фактично діє правило римського права: «nemopotest pluraiura inrem» ? «ніхто не може передати іншому більше прав на річ, ніж має сам».
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 319 ЦК України).
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання урегульовано Законом України "Про дорожній рух".
Відповідно до положень статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).
Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають встановленим вимогам. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Таким чином, правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажом транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.
Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, (серед інших зазначених в даному в пункті документів) укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу, (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Отже, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20.
Враховуючи викладене, на підставі Договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року, №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» перейшло право власності на обумовлені у вказаних договорах транспортні засоби з моменту їх підписання.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
При зверненні до суду з вказаним зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» збитки у розмірі 196 800 грн. 00 коп., завдані внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних за поставлені транспортні засоби, які були поставлені договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року та № 8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, Суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Протиправна бездіяльність Відповідача полягає в не виконанні вимог статті 201 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 196 800 грн. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок як первісного неподання всіх документів при здійсненні реєстрації податкової накладеної, так і в наступної бездіяльності відповідача з їх виправлення і приведення до належного стану. Вина Відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року по справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року по справі №904/72/22.
Стаття 201 ПК передбачає, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Відповідачем всупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації вищенаведеної податкової накладної.
При цьому, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки викладена, про що зазначено в постанові Об'єднаної палати від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки Позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними Позивачем збитками саме у розмірі 196 800 грн. 00 коп., вини Відповідача у заподіянні збитків.
Крім того, 08.05.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про визнання зустрічного позову.
Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у даній справі.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» про стягнення збитків у розмірі 196 800 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Закрити провадження у справі №910/11472/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 464 201 грн. 95 коп.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Надіївка, вул. Шосейна, будинок 1Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 42590923) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 18 481 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 51 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №443 від 17.09.2024 року.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - три роки - по 28.05.2028 року.
3. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» - задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Надіївка, вул. Шосейна, будинок 1Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 42590923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК» (03110, місто Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, офіс 1108, Ідентифікаційний код юридичної особи 42417218) збитки у розмірі 196 800 (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 травня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин