номер провадження справи 7/57/25
02.06.2025 Справа № 908/749/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/749/25
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова, 9» (69096, м.Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40438168)
про стягнення 10353,68 грн,
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 24.03.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 24.03.2025) Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова, 9» 10353,68 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71204961 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по червень 2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/749/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71204961 від 01.11.2021 в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Ухвалою суду від 27.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано Концерну "Міські теплові мережі" строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
На виконання ухвали суду від 27.03.2025 через систему «Електронний суд» 03.04.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків. Заява про усунення недоліків подана в установлений судом строк, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 04.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/749/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 69096, м.Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9.
Ухвала суду від 04.04.2025 надіслана відповідачу поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідача. Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 04.04.2025, було повернуто за зворотною адресою 28.04.2025 з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, граничним строком розгляду цієї справи судом є 03.06.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення у справі ухвалено судом 02.06.2025.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Концерн «МТМ» звернувся до Господарського суду Запорізької області, з урахуванням заяви про усунення недоліків позову, з вимогою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова, 9» 10353,68 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71204961 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 03 червня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71204961 від 01.11.2021 в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Позов заявлено на підставі норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі у судових засіданнях не брав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів, викладених у позові, не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи процесуальні строки, встановлені для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 27.01.2020 було прийнято рішення №16/24 «Про передачу в безоплатне користування за договором позички нежитлового приміщення в будинку №9 по вул. Штурмова ОСББ «Штурмова, 9».
На виконання зазначеного рішення між відповідачем ОСББ «Штурмова, 9» та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» 28.01.2020 укладено договір позички № 13/01-23/2020 нежитлового приміщення № 249 першого поверху (літ.А-9) загальною площею 31,9 м2 за адресою: вул. Штурмова, буд.9 у м. Запоріжжя.
Згідно з актом приймання-передачі до договору позички від 28.01.2020 №13/01-23/2020 позичкодавець КП «ВРЕЖО 7» передав, а користувач ОСББ «Штурмова, 9» прийняв комунальне майно, а саме: нежитлове приміщення № 249 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 31,9 м2, яке розташовано по вул. Штурмова, буд. 9, у м. Запоріжжі.
Зазначене нерухоме майно повернуто користувачем 04.06.2025, що підтверджується актом приймання-передачі до договору позички від 28.01.2020 №13/01-23/2020, складеним 04.06.2024, підписаним ОСББ «Штурмова, 9» в особі голови об'єднання та КП «ВРЕЖО №7» в особі голови комісії з припинення КП «ВРЕЖО №7» шляхом приєднання до КП «Градпроект».
Листом № 531 від 06.06.2024 КП «Градпроект» надало інформацію Концерну «МТМ» про те, що нежитлове приміщення № 249 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 31,9 м2, яке розташовано по вул. Штурмова буд. 9, м. Запоріжжя, набуло статус вільного з 05.06.2025.
Відтак у період з 01.11.2021 по 04.06.2024 відповідач користувався зазначеним приміщенням.
Розрахунок заборгованості позивачем здійснено за період з 01.11.2021 по 03.06.2024 включно.
Позивач - Концерн «МТМ» є суб'єктом природної монополії відповідно до положень Закону України «Про природні монополії» та за приписами статті 19 Закону України «Про теплопостачання» як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Концерн «МТМ» діє на підставі Статуту. Основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 02.10.2021 Концерн «МТМ» розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua, вкладка «Споживачам»).
Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано також на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка Новини, Всі новини, Місто, у вільному доступі в мережі Інтернет)
Указані договори є публічними договорами приєднання і вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до наведеного вище станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір №71204961 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) до об'єкту нерухомості: нежитлове приміщення № 249 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 31,9, яке розташовано по вул. Штурмова буд. 9, м. Запоріжжя, між позивачем та відповідачем є укладеним.
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
У пункті 5 договору зазначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до пункту 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Договору).
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивачем надано послугу з постачання теплової енергії в період 01.11.2021 по 03.06.2024 року на загальну суму 25258,13 грн.
Відповідачеві сформовані та виставлені на оплату рахунки за надані послуги за договором № 71204961 за спірний період листопад 2021 року - червень 2024 року.
Відповідач отриману теплову енергію оплатив частково у сумі 14889,67 грн, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 10368,46 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати обсягу спожитої послуги стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 10368,46 грн.
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 2, 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Аналіз наведених вище термінів дозволяє дійти висновку про те, що споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/користувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Як встановлено судом, об'єкт споживання відповідача - нежитлове приміщення № 249 першого поверху (літ.А-9) площею 31,9 м2 за адресою вул. Штурмова, буд.9 у м. Запоріжжя - розташований у багатоквартирному житловому будинку за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Штурмова, буд.9, а тому відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Ураховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір № 71202901 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: м.Запоріжжя, вул. Штурмова, 9 між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСББ «Штурмова, 9» є укладеним з 01.11.2021. Договір розміщено на сайті Концерну «МТМ», копія міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019 року.
Доказів на підтвердження відключення нежитлового приміщення № 249 першого поверху (літ.А-9) площею 31,9 м2 за адресою: вул. Штурмова, буд.9 у м. Запоріжжя від мережі опалення відповідачем не надано, відтак вказане приміщення є опалювальним.
Пунктом 4 Типового індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Окрім цього, за змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок опалювального періоду 2021-2024 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному вебсайті Запорізької міської ради, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Отже, відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом листопада 2021 року - червня 2024 року в нежитлове приміщення №249 першого поверху (літ.А-9) площею 31,9 м2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9.
Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Пунктом 12 розділу 4 Методики передбачено: обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.
За приписами п.5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Тарифи Концерну «Міські теплові мережі» на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради та оприлюднені на офіційному вебпорталі Запорізької міської ради та Концерну «Міські теплові мережі».
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Типового індивідуального договору).
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором № 71204961 по приміщенню, яке перебувало у відповідача, за спірний період з листопада 2021 року по червень 2024 року, які містять посилання на договір, загальну площу будівлі, опалювальну площу відповідача, показники вузлів комерційного обліку, типи приладів, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість. За неопалювальний період позивачем здійснено нарахування абонентської плати та плати за послуги з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина). Рахунки були сформовані та виставлені споживачу в електронній формі, про що свідчить додана до позовної заяви паперова копія електронного доказу - сторінки в програмі «M.E.Doc» щодо надсилання ОСББ «Штурмова, 9» рахунків за спірний період в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач за період листопад 2021 року - червень 2024 року не виконав свої зобов'язання згідно з договором в частині своєчасної оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 10368,46 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем визначених законом послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості, який перебував у відповідача на підставі права безоплатного користування за договором позички від 28.01.2020, в рамках Типового індивідуального договору № 71204961 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021 по 03.06.2024 на загальну суму 10368,46 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасного та повного виконання зобов'язань з оплати наданих йому послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, у період з 01.11.2021 по 03.06.2024 на загальну суму 10368,46 грн суду не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10368,46 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 по 03.06.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова, 9» (69096, м.Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40438168) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м.Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) вартість спожитої теплової енергії за договором № 71204961 від 01.11.2021 в розмірі 10368 (десять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 46 копійок.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Штурмова, 9» (69096, м.Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40438168) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458, на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02.06.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна