ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
13 травня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/151/25
За позовом Закарпатського обласного центру зайнятості, м. Ужгород Закарпатської області
з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», м. Київ в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи - підприємця Сухана Ярослава Васильовича, м. Іршава Хустського району Закарпатської області
про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 250 000 грн,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Мацнєва О.В.
представники:
Позивача - Гладинець О.І., адвокат, довіреність №220 від 04.12.2024
Відповідача - не з'явився
Третьої особи - не з'явився
Закарпатським обласним центром зайнятості, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця Сухана Ярослава Васильовича, м. Іршава Хустського району Закарпатської області про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 250 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2025 відкрито провадження у справі №907/151/25 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України», м. Київ в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», м. Ужгород Закарпатської області. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 19.03.2025. Встановлено третій особі строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.04.2025 призначено судове засідання по розгляду справи №907/151/25 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору на 29.04.2025.
Ухвалою суду від 29.04.2025 судове засідання по розгляду справи №907/151/25 відкладено на 13.05.2025 із викликом уповноважених представників сторін спору, в тому числі позивача та відповідача.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
За змістом поданих через підсистему “Електронний суд» письмових пояснень по суті спору б/н від 24.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3913/25 від 24.04.2025) представник третьої особи, серед іншого, просить розгляд справи здійснювати за її відсутності.
За приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на те, що 20.03.2023 за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Дія» з метою отримання коштів мікрогранту на власну справу відповідачем - ФОП Суханом Я.В. - подано заяву №406FEU від 20.03.2023 з доданим до неї бізнес-планом (описом проєкту).
Позивач вказує, що відповідно до наказу Державного центру зайнятості №60 від 28.04.2023 “Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» вирішено надати мікрогранти 326 отримувачам у сукупному розмірі 77 027 051 грн, у тому числі, й відповідачу - на суму 250 000 грн.
В подальшому, як стверджує позивач, між ним та ФОП Суханом Я.В. було укладено Договір про надання мікрогранту (шляхом підписання відповідачем 03.05.2023 заяви про приєднання до останнього), на підставі якого уповноваженим банком (третьою особою у справі) перераховано відповідачу кошти мікрогранту в розмірі 250 000 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 “Деякі питання надання грантів бізнесу», та укладеного між сторонами Договору від 03.05.2023, що є підставою для повернення виплачених ФОП Сухану Я.В. коштів мікрогранту, а саме, відчуження до виконання умов Договору обладнання, придбаного за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави).
У підтвердження наведених обставин позивач посилається на відомості, які містяться у складених працівником Іршавського управління Хустської філії Закарпатського обласного центру зайнятості актах перевірки дотримання умов договору мікрогранту №1 від 16.11.2023 за період із 15.05.2023 по 15.11.2023, №2 від 18.02.2024 за період із 17.11.2023 по 17.02.2024, №3 від 24.05.2024 за період із 18.02.2024 по 24.05.2024 та №4 від 12.12.2024 за період із 25.05.2024 по 11.12.2024.
За змістом поданих через підсистему “Електронний суд» письмових пояснень по суті спору б/н від 24.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3913/25 від 24.04.2025) представник третьої особи - Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» - зазначає, серед іншого, про те, що Уповноважений банк лише проводить перевірку ділової репутації засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел - даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та аналітичної онлайн-системи Youcontrol, у відповідності до законодавчо визначених критеріїв перевірки.
Разом з тим, як стверджує представник третьої особи, у разі встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в Уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відтак, за доводами представника третьої особи, рішення щодо надання/відмови в наданні мікрогранту та рішення про повернення мікрогранту ухвалює виключно Державний центр зайнятості, до дискреційних повноважень якого належить прийняття відповідних рішень.
Із посиланням на абз. 5 п. 24 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 “Деякі питання надання грантів бізнесу», представник третьої особи зазначає, що відповідно до змісту позовної заяви, ФОП Сухан Я.В. не звертався до Державного центру зайнятості із заявою щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту, і рішення про погодження змін цільового призначення коштів мікрогранту не приймалося.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ; повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду міститься в матеріалах справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
За змістом надісланого на адресу суду листа б/н від 11.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2472/25 від 14.03.2025) відповідач стверджує про те, що він із 2014 року є приватним підприємцем, одружений, дружина Олеся.
За доводами відповідача, з 2020 року він разом зі своєю колишньою дружиною Антоніною та тещою разом займались підприємницькою діяльністю в кафе-їдальні на території (у приміщенні) ТзОВ “Берег-кабель» у м. Іршава, де продавали хлібобулочні вироби, безалкогольні напої, фаст-фуд, а також готували обіди для працівників заводу.
Відповідач вказує, що у 2023 році він вирішив оновити побутову техніку та прилади для готування їжі з метою покращення надання послуг для працівників означеного заводу і, дізнавшись про грантову програму, склав бізнес-план, який подав до Закарпатського обласного центру зайнятості.
За твердженням відповідача, основна умова гранту зобов'язувала його працевлаштувати до себе двох робітників, після чого сплатою податків повернути державі кошти.
Відповідач зауважує, що після проходження перевірки його бізнес-план першочергово погодили, а вже приблизно у травні 2023 року (точно відповідач не пам'ятає) він проходив завершальну погоджувальну онлайн-співбесіду у складі працівників Закарпатського обласного центру зайнятості, після чого ФОП Сухану Я.В. погодили грант у сумі 250 000 грн, який останній витратив згідно із бізнес-ппаном.
Відповідач звертає увагу, що влітку 2023 року в нього стались форс-мажорні обставини - складний період у шлюбі з Антоніною, з якою у вересні 2023 року ФОП Сухан Я.В. розлучився, а кафе-їдальню на території ТзОВ “Берег-кабель» у м. Іршава, на яке відповідач отримав грантові кошти, останній залишив колишній дружині Антоніні та двом малолітнім дітям, які залишились проживати з матір'ю.
За доводами відповідача, внаслідок означених сімейних обставин він деяку побутову техніку, придбану за грантові кошти, забрав та продав її як б/в, а отримані кошти вирішив вкласти в новий бізнес-проєкт (виготовлення м'яких дерев'яних стільців), оскільки прекрасно розумів, що окрім заробітку на проживання, йому потрібно заробляти на податки, які відповідач зобов'язався сплачувати згідно з Договором гранту.
Відповідач зазначає, що кожні три місяці до нього приходять інспектори Іршавського центру зайнятості для перевірки і бачать, що він дійсно займається виготовленням дерев'яних м'яких стільців, а також, що дійсно має двох офіційно працевлаштованих працівників.
Відповідач повідомляє, що під час погоджувальної онлайн-співбесіди у складі працівників Закарпатського обласного центру зайнятості він на питання голови комісії відповів, що усвідомлює свою відповідальність перед державою та розуміє, що має працевлаштувати двох робітників і сплатою податків грантові кошти в сумі 250 000 грн зобов'язаний повернути, а також повідомив голову комісії, що має інші джерела доходу та інші напрямки підприємницької діяльності, а тому, впевнений у своїй платоспроможності.
За доводами відповідача, він розуміє, що змінив напрямок підприємницької діяльності згідно з бізнес-планом, проте, не дивлячись на всі форс-мажорні обставини, які склалися за період 2023-2024 рр., останній міг у силу сімейних обставин, війни, підняття податків, закрити підприємницьку діяльність і офіційно виїхати за кордон, позаяк являється батьком трьох дітей.
Водночас відповідач звертає увагу, що він намагається та продовжує вести свій бізнес в Україні і, як би важко не було, згідно із грантовим договором сплачує податки.
Відповідач відзначає, що в його планах із травня взяти на роботу ще одного працівника, і після повернення сплатою податків 250 000 грн він не буде закривати свою діяльність, а тому, поверне державі набагато більшу суму, аніж 250 000 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідач наголошує на відсутності підстав для зобов'язання його повертати грантові кошти, оскільки умови Договору ним сумлінно виконуються, і в подальшому ФОП Сухан Я.В. має намір збільшувати потужності підприємства по виготовленню дерев'яних м'яких стільців.
Представник позивача через підсистему “Електронний суд» подав письмові заперечення б/н від 23.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3899/25 від 23.04.2025), за змістом яких вказує на те, що пояснення відповідача подані з порушенням вимог ГПК України, а саме, без доказів їх надіслання позивачу та із пропуском процесуального строку на їх подання. Відтак, представник позивача просить не брати до уваги означені пояснення відповідача та не надавати їм правової оцінки.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.03.2023 Фізична особа - підприємець Сухан Ярослав Васильович (відповідач у справі) звернувся через Єдиний державний вебпортал електронних послуг “Дія» із заявою №406FEU на отримання гранту на власну справу у розмірі 250 000 грн.
Згідно з інформацією, зазначеною відповідачем у вищевказаній заяві, плани останнього щодо використання гранту полягають у придбанні обладнання та сировини для приготування страв (які не можна продавати або передавати іншим особам, доки не будуть виконані всі умови грантового договору).
Водночас відповідно до відомостей бізнес-плану, долученого відповідачем до заяви №406FEU від 20.03.2023, основна ціль останнього полягала у започаткуванні нового напрямку діяльності з організації комплексного харчування, для розвитку якого необхідні кошти на придбання обладнання та сировини сукупною вартістю 250 000 грн.
На підставі наказу Державного центру зайнятості №60 від 28.04.2023 “Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 326 отримувачам на загальну суму 77 027 051 грн, із них 46 отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, в межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, та які подали заяви в період із 13.03.2023 по 26.03.2023, - на суму 10 390 861 грн, згідно з Додатком №2, в якому за порядковим номером 25 значиться заява відповідача №406FEU з підсумковим скоринговим балом 179 та сумою гранту 250 000 грн.
03.05.2023 ФОП Суханом Ярославом Васильовичем подано заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua), та форма якого затверджена наказом Міністерства економіки України №1969 від 06.07.2022 (з подальшими змінами).
За змістом преамбули Договору про надання мікрогранту (далі за текстом - Договір), цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього Договору в порядку, передбаченому цим Договором (далі - Договір), який укладається між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ), в особі ____________, який діє на підставі _____________, з однієї сторони та суб'єктом господарювання (далі - отримувач), з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього Договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як сторони, а кожний окремо як сторона. При укладанні цього Договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ “Ощадбанк» (далі - Договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (далі - Порядок).
На виконання цього Договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договору про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку, визначених умовами цього Договору (розділ ІІ Договору).
Пунктами 1 та 2 розділу ІІІ Договору передбачено, що розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього Договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у Заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача. Мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору та передбачені бізнес-планом.
За умовами п. 1, 2 та 3 розділу IV Договору, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.
Згідно з п. 7 розділу IV Договору, для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідно до п. 1, 2 та 3 розділу V Договору, обов'язковою умовою Договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи.
Відповідно до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов Договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); 3) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); 4) орендна плата за нежитлове приміщення (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 5) орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); 6) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту); 7) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).
Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.
Пунктом 2 розділу VІ Договору визначено, що отримувач зобов'язується, зокрема: - використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим Договором; - виконати обов'язкову умову, визначену Порядком; - не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору; - з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня укладення договору або до повного виконання обов'язкової умови Договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; - повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов'язкової умови; - до виконання умов цього Договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); - повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов'язкових умов.
Водночас за змістом п. 4 розділу VІ Договору, ДЦЗ має право: - через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня укладення отримувачем Договору або до повного виконання обов'язкової умови Договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; - вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; - вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей Договір у випадках, передбачених його умовами.
Згідно з п. 7, 8 розділу VII Договору, у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього Договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку, визначеному розділом ХІІІ цього Договору, та діє до повного виконання зобов'язань сторін, передбачених цим Договором (п. 1 розділу XIV Договору).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору уповноваженим банком - АТ “Ощадбанк» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ “Ощадбанк» - 15.05.2023 було зараховано кошти мікрогранту в сумі 250 000 грн на розрахунковий рахунок відповідача, свідченням чого є наявна в матеріалах справи банківська виписка за період із 01.04.2023 по 04.12.2023.
В подальшому, 16.11.2023 працівником Іршавського управління Хустської філії Закарпатського обласного центру зайнятості було здійснено моніторинг та контроль виконання умов укладеного з ФОП Суханом Я.В. Договору про надання мікрогранту за період з 15.05.2023 по 15.11.2023 шляхом виїзного огляду місця провадження господарської діяльності останнього (м. Іршава, вул. Незалежності).
За результатами означеної перевірки уповноваженим працівником позивача у присутності відповідача складено акт №1 від 16.11.2023, в якому, зокрема, зафіксовано порушення відповідачем підп. 9 п. 2 розділу VІ Договору про надання мікрогранту, що знайшло свій вияв у відчуженні придбаного за кошти мікрогранту обладнання до виконання умов Договору.
Судом встановлено, що вказаний акт перевірки підписаний відповідачем із поясненнями, зміст яких є майже аналогічним до наведеного в надісланому останнім на адресу суду листі б/н від 11.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2472/25 від 14.03.2025).
18.02.2024 працівником Іршавського управління Хустської філії Закарпатського обласного центру зайнятості повторно було здійснено моніторинг та контроль виконання умов укладеного з ФОП Суханом Я.В. Договору про надання мікрогранту за період із 17.11.2023 по 17.02.2024, за наслідками якого складено акт перевірки №2 від 18.02.2024, де зафіксовано аналогічне порушення, що й в акті №1 від 16.11.2023, - відчуження придбаного за кошти мікрогранту обладнання до виконання умов Договору. При цьому, уповноваженим працівником позивача зазначено, що не видається можливим встановити факт цільового чи нецільового використання мікрогранту, оскільки відповідне обладнання на час перевірки не виявлено, а зі слів ФОП Сухана Я.В. таке відчужено.
Майже аналогічні обставини зафіксовані й в актах перевірки дотримання умов договору мікрогранту №3 від 24.05.2024 та №4 від 12.12.2024, складених працівником Іршавського управління Хустської філії Закарпатського обласного центру зайнятості за участю відповідача.
У зв'язку із відчуженням ФОП Суханом Я.В. обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, до виконання умов Договору, Закарпатським обласним центром зайнятості 06.03.2024 було видано наказ №56/2024 “Про повернення коштів отримувачем мікрогранту», згідно з яким відповідачу наказано протягом одного місяця повернути в повному обсязі одержану суму мікрогранту на рахунок Уповноваженого банку, з якого здійснювалось відповідне зарахування.
Неповернення відповідачем отриманого мікрогранту в розмірі 250 000 грн зумовило підстави для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з ФОП Сухана Я.В. означеної суми грошових коштів на рахунок Уповноваженого банку - АТ “Ощадбанк» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ “Ощадбанк» - у примусовому порядку.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності (ч. 1 ст. 12 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Господарського кодексу України, підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом.
За положеннями ст. 48 Господарського кодексу України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
За приписами ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб'єктами мікропідприємництва, зокрема, є фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України (абз. 1 - 3 ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 3 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» передбачено, що метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб'єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу (ч. 1 ст. 15 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»).
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.
Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Абзацами 1, 2, 3 пункту 1 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент підписання відповідачем заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 03.05.2023) (далі - Порядок), регламентовано, що цей Порядок визначає: - умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант); - механізм використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою “Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: - Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); - державного бюджету; - що надходять на рахунок “Фонд підтримки малого та середнього бізнесу» Мінекономіки, відкритий у Національному банку, на який зараховуються внески від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права у національній та іноземній валюті як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки (абз. 4 - 8 п. 1 Порядку).
Відповідно до п. 2 Порядку, головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Згідно з абз. 3 п. 4 Порядку, розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує 250 000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.
Абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку визначено, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як, зокрема, придбання меблів, обладнання (крім транспортних засобів), необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави).
За змістом п. 6 Порядку визначено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацами сьомим та восьмим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ “Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1). Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 2).
Заяву на отримання мікрогранту (далі - заява) подають отримувачі, зокрема, фізичні особи - підприємці - громадяни України; які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, та для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь; які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції»; щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації; які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами; які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют; щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення (абз. 1, 3, 5 - 11 п. 8 Порядку).
Абзацами 1, 2, 3 пункту 9 Порядку визначено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача. Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки
Відповідно до абз. 7 п. 9 Порядку, мікрогрант надається отримувачу одноразово.
Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковій формі (абз. 3, 4 п. 12 Порядку).
Згідно з п. 17 Порядку, рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
За змістом абз. 30 п. 19 Порядку, у разі відсутності підстав для відмови у наданні мікрогранту Державний центр зайнятості ухвалює рішення, яке оформлюється наказом, про надання мікрогрантів отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки.
Відповідно до абз. 1 - 3 п. 20 Порядку, для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів. Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.
За положеннями абз. 1, 3, 8, 9 п. 21 Порядку, Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Для оплати витрат на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (лізингодавцем, продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. Оплата витрат проводиться уповноваженим банком на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, на підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту. До бізнес-плану, який є невід'ємним додатком до договору мікрогранту, в межах наданої суми мікрогранту можуть бути внесені зміни після їх затвердження рішенням комісії Державного центру зайнятості. У разі зміни цільового призначення отримувач звертається до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, викладеною в довільній формі з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. Комісія Державного центру зайнятості на найближчому засіданні приймає рішення, про що інформує отримувача листом на електронну пошту. Державний центр зайнятості повідомляє уповноважений банк протягом п'яти робочих днів з моменту прийняття позитивного рішення щодо зміни цільового призначення. Зміни до бізнес-плану викладаються в додатковій угоді до договору мікрогранту (абз. 1 - 3, 5, 7 п. 24 Порядку).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач - ФОП Сухан Я.В. - за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Дія» звернувся до позивача із заявою №406FEU від 20.03.2023 та долученим до неї бізнес-планом із метою отримання мікрогранту на ведення власної справи у розмірі 250 000 грн, а також задекларував відомості про те, що зобов'язується не продавати або передавати іншим особам придбане за кошти мікрогранту обладнання, доки не будуть виконані всі умови грантового договору.
Водночас на виконання вимог п. 21 Порядку працівником Іршавського управління Хустської філії Закарпатського обласного центру зайнятості було проведено перевірки дотримання умов Договору мікрогранту ФОП Суханом Я.В. за періоди із 15.05.2023 по 15.11.2023, із 17.11.2023 по 17.02.2024, із 18.02.2024 по 24.05.2024 та із 25.05.2024 по 11.12.2024, за результатами яких в актах перевірки №1 від 16.11.2023, №2 від 18.02.2024, №3 від 24.05.2024 та №4 від 12.12.2024 зафіксовано відчуження відповідачем обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, до виконання умов Договору.
Означені обставини додатково підтверджуються поясненнями ФОП Сухана Я.В., наведеними в акті перевірки №1 від 16.11.2023, а також змістом надісланого на адресу суду листа б/н від 11.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2472/25 від 14.03.2025).
При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів звернення до Державного центру зайнятості із заявою, викладеною в довільній формі з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту, а також доказів внесення змін до бізнес-плану шляхом укладення сторонами відповідної Додаткової угоди.
Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідач не виконав однієї з умов договору мікрогранту, тобто відчужив придбане за мікрогрантові кошти обладнання до виконання всіх умов грантового договору.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, пунктами 7 і 8 розділу VII укладеного між сторонами спору Договору мікрогранту встановлено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього Договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Таким чином, сторони договору встановили відповідальність за невиконання умов останнього шляхом добровільного повернення отримувачем суми мікрогранту в повному обсязі або ж, у протилежному випадку, - стягнення з останнього відповідних грошових коштів у судовому порядку.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав доказів повернення ним отриманих коштів мікрогранту в добровільному порядку, а також доказів на спростування обставини відчуження придбаного за мікрогрантові кошти обладнання до виконання всіх умов Договору, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів мікрогранту в розмірі 250 000 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3750 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сухана Ярослава Васильовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) кошти мікрогранту в розмірі 250 000 грн (Двісті п'ятдесят тисяч гривень) на рахунок уповноваженого банку: отримувач: АТ “Ощадбанк»; код отримувача: 00032129; надавач платіжних послуг отримувача: АТ “Ощадбанк»; рахунок отримувача: UA683004650000029093142000001.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сухана Ярослава Васильовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Закарпатського обласного центру зайнятості, вул. Новака, будинок 45, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02771546) суму 3750 грн (Три тисячі сімсот п'ятдесят гривень) на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 26.05.2025 по 28.05.2025 та перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 29.05.2025 по 30.05.2025 включно, повне рішення складено та підписано 02.06.2025.
Суддя Л.І. Пригара