вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
27.05.2025м. ДніпроСправа № 917/566/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" м. Київ
до фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича м. Дніпро
про
- стягнення суми боргу зі сплати лізингових платежів в розмірі 419882грн24коп, неустойки за користування об'єктом лізингу в розмірі 1023229грн12коп, збитків в розмірі 8500грн, суми в розмірі 1284грн, пені в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат в розмірі 381грн33коп;
- витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Суддя Новікова Р.Г.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» звернулось до фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича з позовом про - стягнення суми боргу зі сплати лізингових платежів в розмірі 419882грн24коп, неустойки за користування об'єктом лізингу в розмірі 1023229грн12коп, збитків в розмірі 8500грн., суми в розмірі 1284грн, пені в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат в розмірі 381грн33коп; витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018).
Позивач вказав про укладення між сторонами договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг. На підставі акту прийому-передачі від 24.01.2018 позивач передав відповідачу об'єкт лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Позивач послався на Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг) та зазначив, що перший лізинговий платіж повинен бути виконаний 17.01.2018, останній - 15.01.2023.
Позивач стверджував про порушення відповідачем понад 60днів строків здійснення лізингових платежів та повідомив про направлення на адресу відповідача 23.03.2021 вимогу від 17.03.2021 №00015333 про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору.
Позивач зазначив, що з 23.03.2021 договір від 17.01.2018 №00015333 є розірваним.
Позивач заявив до стягнення суму боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 419882грн24коп за період 15.03.2022 - 15.01.2023.
На підставі статті 785 Цивільного кодексу України за користування відповідачем об'єктом лізингу протягом періоду 15.03.2022 - 15.03.2023 позивач нарахував та заявив неустойку в розмірі 839764грн48коп (419882грн24коп х 2).
Також позивач нарахував та заявив до стягнення неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом лізингу у розмірі 183464грн66коп за період 16.01.2023-15.03.2023. При розрахунку плати за користування об'єктом лізингу позивач використовував місячний лізинговий платіж у розмірі 1254,25 доларів США та офіційний курс Національного Банку України станом на 15.03.2023.
За розрахунками позивача загальний розмір неустойки дорівнює 1023229грн12коп.
Позивач послався на статтю 22 Цивільного кодексу України, підпункт 8.2.3 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) та стверджував про завдання збитків в розмірі 8500грн, внаслідок невиконання відповідачем договору від 17.01.2018 №00015333.
Позивач вказав, що внаслідок порушення відповідачем обов'язку з повернення об'єкту лізингу позивач звернувся до ТОВ «Юридична компанія «Тріпл СІ» за допомогою для вилучення у відповідача об'єкту лізингу. На підставі пункту 3.5.2 договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 ТОВ «Юридична компанія «Тріпл СІ» здійснило заходи з вилучення об'єкту лізингу, що виявились безуспішними. Згідно з актом від 10.08.2022 №12 вартість зазначених дій дорівнювала 8500грн.
Позивач послався на пункт 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) та зазначив про право позивача отримати від лізингоодержувача комісію за адміністрування у розмірі 20євро/доларів США (з ПДВ) за кожен випадок сплати лізингодавцем за лізингоодержувача будь-якого платежу, штрафу, обов'язкового платежу, податку, що виник у зв'язку з невиконанням контракту та/або експлуатацію лізингоодержувачем об'єкта лізингу, в тому числі, але не виключно, штрафи за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані у автоматичному режимі.
Позивач повідомив про порушення відповідачем Правил дорожнього руху та виникнення у позивача на підставі пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) права на отримання від відповідача суми у загальному розмірі 1284грн.
Стверджуючи про порушення відповідачем строків оплати суми у загальному розмірі 1284грн згідно з рахунками від 03.12.2020, від 29.09.2021, від 29.11.2021, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, пунктів 6.1, 8.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (додаток до договору від 17.01.2018 №00015333) позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 64грн02коп, 3% річних в розмірі 50грн79коп, інфляційні втрати в розмірі 381грн33коп за періоди 11.12.2020-24.02.2023, 07.10.2021-24.02.2023, 07.12.2021-24.02.2023.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 суд залишив без руху позовну заяву.
На адресу суду 25.04.2023 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача від 24.04.2023 про усунення недоліків разом з доказами оплати судового збору в розмірі 18625грн
У заяві від 24.04.2023 позивач повідомив, що прострочення виконання відповідачем зобов'язання відбулось 16.01.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На електронну адресу суду 15.05.2023 надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 суд передав справу №917/566/23 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 справу №917/566/23 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 суд прийняв справу до розгляду та вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; задовольнив заяву представника позивача Чередниченка М.М. та клопотання представника відповідача Романенка П.В. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням системи ЄСІТС; призначив підготовче засідання на 29.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав підготовче засідання до 13.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 22.08.2023.
На електронну адресу суду 22.08.2023 надійшло підписане електронним цифровим підписом клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи копії довідки від 08.07.2023 про перебування відповідача на військовій службі у військовій частині.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На адресу суду 22.04.2025 надійшли - клопотання відповідача від 07.04.2025 про поновлення провадження у справі та спільна заява сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди разом з текстом мирової угоди від 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та поновив провадження у справі №917/566/23 для розгляду спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025; призначив підготовче засідання на 27.05.2025.
На адресу суду 21.05.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про розгляд спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025 за відсутності представника позивача.
На адресу суду 23.05.2025 надійшли письмові пояснення відповідача від 22.05.2025.
Відповідач повідомив, що досі перебуває у складі Збройних Сил України. Враховуючи укладення сторонами мирової угоди, відповідач просив її затвердити. Розгляд спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025 провести за відсутності відповідача.
На адресу суду 26.05.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення позивача.
Позивач повідомив, що станом на 26.05.2025 відповідач виконує умови укладеної сторонами мирової угоди та долучив банківську виписку з рахунку за період 01.03.2025 - 26.05.2025 про здійснення відповідачем платежів 07.03.2025 у розмірі 15000грн, 08.04.2025 у розмірі 10000грн, 29.04.2025 у розмірі 10000грн, 08.05.2025 у розмірі 10000грн, 26.05.2025 у розмірі 8000грн.
Згідно зі статтею 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Підписантами спільної заяви та мирової угоди від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» вказаний заступник директора Божок Олександр Юрійович, від імені фізичної особи-підприємця Гауке Дмитра Олексійовича - особисто відповідач.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Божок Олександр Юрійович наділений повноваженнями вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», к тому числі, підписувати договори тощо (згідно зі Статутом).
Позивач не повідомив суд про наявність обмежень у Божка Олександра Юрійовича на підписання наданої до суду мирової угоди від 07.04.2025.
Частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У цій справі предметом позовних вимог є вимоги:
- про стягнення суми у загальному розмірі 1453391грн5?0коп, що складається з:
суми боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 419882грн24коп за період 15.03.2022 - 15.01.2023;
неустойки за користування об'єктом лізингу у розмірі 1023229грн12коп за період 16.01.2023 - 15.03.2023;
збитків у розмірі 8500грн;
суми у розмірі 1284грн;
пені у розмірі 64грн02коп, 3% річних у розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат у розмірі 381грн33коп за періоди 11.12.2020-24.02.2023, 07.10.2021-24.02.2023, 07.12.2021-24.02.2023;
- про витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
Звертаючись з наведеними вище позовними вимогами, позивач стверджував про - порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018); відмову позивача від договору від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018) листом від 17.03.2021 №00015333 та розірвання договору з 23.03.2021.
Розглядаючи спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди від 07.04.2025, суд не дає оцінку обставинам справи, лише досліджує зміст умов мирової угоди від 07.04.2025, підписаної сторонами.
У пункті 2 мирової угоди від 07.04.2025 зазначено, що сторони домовилися поновити дію договору після його припинення з дати такого припинення та сторони у зв'язку з поновленням дії договору домовились про те, що
- станом на дату укладення угоди сума боргових зобов'язань лізингоодержувача за договором до повного погашення складає 366221грн18коп (надалі - «борг»). Відповідач визнає таку суму боргу, а позивач відмовляється від позовних вимог, що перевищують зазначену суму боргу (пункт 2.1 мирової угоди від 07.04.2025);
- відповідач бере на себе зобов'язання повністю погасити (сплатити) зазначений в пункті 2.1 угоди борг перед позивачем, на поточний рахунок лізингодавця таким чином (пункт 2.2 мирової угоди від 07.04.2025):
щомісячно, з квітня 2025 року по грудень 2025 року включно, у термін до останнього дня місяця за який здійснюється оплата, відповідач сплачує 20000грн. Загальна сума платежів відповідно до цього підпункту складатиме 180000грн;
щомісячно, з січня 2026 року по серпень 2026 року включно, у термін до останнього дня місяця за який здійснюється оплата, відповідач сплачує 23277грн64коп. Загальна сума платежів відповідно до цього підпункту складатиме 186221грн18коп.
Згідно з пунктом 6 мирової угоди від 07.04.2025 сторони погодилися, що після затвердження цієї мирової угоди її умови мають переважну силу над умовами договору лізингу, у тому числі щодо умов, строків та порядку сплати позивачем боргу. У зв'язку із поновленням договору застосовуються умови, строки та порядок сплати позивачем боргу передбачені цією мировою угодою.
Відповідно до пункту 8 мирової угоди від 07.04.2025 сторони домовились, що в разі порушення лізингоодержувачем порядку і строків сплати боргу, передбачених пунктом 2 цієї угоди, більше ніж на 10 (десять) робочих днів, поновлення договору за цією угодою не відбувається та лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплати боргу за договором, в тому числі неустойки, пені, індексу інфляції (інфляційних втрат), процентів, річних, тощо за весь строк неповернення автомобіля після припинення договору, та витребування (повернення) від лізингоодержувача автомобіля внаслідок припинення договору, в тому числі, шляхом подання виконавчого напису на примусове виконання з метою (повернення) автомобіля.
Згідно з пунктом 2.1 мирової угоди від 07.04.2025 позивач відмовляється від позовних вимог, що перевищують суму 366221грн18коп. Враховуючи зміст позову, позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення - суми боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 53661грн06коп; неустойки за користування об'єктом лізингу у розмірі 1023229грн12коп за період 16.01.2023 - 15.03.2023; збитків у розмірі 8500грн; суми у розмірі 1284грн; пені у розмірі 64грн02коп, 3% річних у розмірі 50грн79коп, інфляційних втрат у розмірі 381грн33коп за періоди 11.12.2020-24.02.2023, 07.10.2021-24.02.2023, 07.12.2021-24.02.2023.
Але з огляду на пункт 8 мирової угоди від 07.04.2025 така відмова позивача не є абсолютною та залежить від настання/ненастання певних обставин.
Статтею 212 Цивільного кодексу України дійсно передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Але мирова угода не є цивільно-правовим (господарським) договором, тому в ній сторони не можуть зазначати скасувальну або відкладальну обставини.
На відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.
Тобто мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями Господарського процесуального кодексу України. Вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом. Особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду 24.04.2018 у справі №904/8731/17, від 12.06.2018 у справі №908/1604/17, від 20.06.2018 у справі №913/869/14, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
Частиною 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тобто закриття провадження у справі, у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди між сторонами, унеможливлює повторне звернення позивача з позовом до відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Зміст пункту 8 мирової угоди від 07.04.2025 про повторне виникнення у позивача права вимоги до лізингоодержувача щодо сплати сум, від яких позивач відмовився згідно з пунктом 2.1 мирової угоди, суперечить вимогам чинного законодавства.
У мировій угоді від 07.04.2025 сторонами не визначена доля позовної вимоги про витребування із володіння відповідача на користь позивача автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg LIFE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік виробництва 2017, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - чорний.
У позові позивач стверджував, що договір від 17.01.2018 №00015333 про фінансовий лізинг (в редакції додаткової угоди від 19.02.2018) розірваний з 23.03.2021, внаслідок односторонньої відмови позивача від позову.
Чинне законодавство не передбачає можливості поновлення дії договору про фінансовий лізинг після його розірвання шляхом укладення мирової угоди.
Законом не передбачено права суду вносити корективи у мирову угоду чи виправляти її положення. Суд може лише вказати сторонам на невідповідність умов мирової угоди чинному законодавству.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди від 07.04.2025 та продовжує розгляд справи.
Додатково суд повідомляє сторін, що до моменту прийняття рішення судом вони не позбавлені права подати на затвердження суду нову мирову угоду, складену з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням викладених вище зауважень.
Оскільки суд відмовив у задоволенні спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025 та враховуючи подальше перебування відповідача у складі Збройних Сил України, суд зупиняє провадження у справі №917/566/23 до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись статтями 192, 227, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні спільної заяви сторін від 07.04.2025 про затвердження мирової угоди від 07.04.2025 та відмовити у затвердженні мирової угоди від 07.04.2025.
Зупинити провадження у справі №917/566/23 до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язати відповідача повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №917/566/23, протягом 14 днів з моменту усунення зазначених обставин.
Ухвала набирає законної сили 27.05.025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повна ухвала складена 02.06.2025
Суддя Р.Г. Новікова