вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5748/18 (904/865/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код: 14360570)
до відповідача Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2023, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 1 912 462,05грн.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Представник позивача Труфанова Олена Сергіївна (поза межами приміщення суду)
Представник відповідача Кунцевич Станіслав Володимирович (поза межами приміщення суду)
Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача: Арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05грн.
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Позовна заява подана в межах справи №904/5748/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" (51914, м. Кам'янське, вул. Дніпробудівська, буд.16., код ЄДРПОУ: 00117274).
Ухвалою господарського суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.04.2025р. о 12:45год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. До засідання подати: позивачу: протягом 5 днів з дня отримання відзиву - відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст.ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; відповідачу: заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст.ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 Господарського процесуального кодексу України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
01.04.2025 відповідачем подано до суду відзив на позов АТ КБ «ПриватБанк» від 28.02.2025р.
В судовому засіданні 01.04.2025, господарським судом оголошено перерву до 17.04.2025р. о 12:40 год.
17.04.2025 до суду від представника АТ КБ "ПриватБанк" адвоката Іванової С.О. надійшла відповідь на відзив.
17.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання від 17.04.2025 про зупинення провадження у справі № 904/5748/18(904/865/25) за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «ПриватБанк» та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05 грн. до розгляду по суті в межах іншої справи справи господарського суду Дніпропетровської області № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», наступних питань: розгляд Уточненого запиту ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова С.П. (Відповідача по цій справі) щодо погодження забезпеченим кредитором АТ КБ «ПриватБанк» (який є Позивачем у цій справі) витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна; розгляд та затвердження/незатвердження судом витрат ліквідаційної процедури по справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація»; здійснення остаточних розрахунків між ПАТ «Енергогідромеханізація» та забезпеченим кредитором (Позивачем у цій справі), пов'язаних із реалізацією заставного майна та відшкодуванням витрат ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна.
Ухвалою господарського суду від 17.04.2025 клопотання відповідача від 17.04.2025 про зупинення провадження у справі № 904/5748/18(904/865/25) - залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025 о 12:45год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. До початку судового засідання з розгляду справи по суті до 07.05.2025 позивачу та відповідачу - подати суду у разі наявності додаткові заперечення, клопотання та пояснення. Учасникам судового процесу забезпечити наявність оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів справи, для огляду документів в судовому засіданні.
В судове засідання, призначене на 21.05.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
20.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання від 20.05.2025 про повернення розгляду справи № 904/5748/18(904/865/25) на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 904/5748/18(904/865/25) за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «ПриватБанк» та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05 грн. до розгляду по суті в межах іншої справи №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», наступних питань:розгляду клопотання ліквідатора 13.05.2025 року за вих. № 02-03/058 про затвердження уточненого додаткового звіту ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова С.П. (відповідача по даній справі) щодо витрат (розмір вказаних витрат є предметом даного позову) на електропостачання, водопостачання та водовідведення, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна АТ КБ «ПриватБанк» (який є Позивачем у цій справі); розгляду клопотання АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2025 року про визначення розміру та черговості погашення вимог; здійснення остаточних розрахунків між ПАТ «Енергогідромеханізація» та забезпеченим кредитором (Позивачем у цій справі), пов'язаних із реалізацією заставного майна та відшкодуванням витрат ліквідаційної процедури (по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація»), які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна.
В обгрунтування поданого відповідачем клопотання, представник відповідача зазначив, що на розгляді господарського суду Дніпропетровської області про знаходиться справа № 904/5748/18(904/865/25) за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «ПриватБанк» та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05 грн. Розгляд даної справи відбувається в межах справи № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» у взаємозв'язку з іншими матеріалами основної справи № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація» представник відповідач зазначив, що позивач вважає, що йому було нанесено відповідачем майнову шкоду в розмірі 1 912 462,05 грн.
На підтвердження своєї позиції позивач зазначає, що вказана шкода була йому нанесена безпосередньо арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація» шляхом неперерахування частини грошових коштів, які були отримані від реалізації майна підприємства-банкрута, що було предметом забезпечення його кредиторських вимог у зазначеній справі № 904/5748/18.
Таким чином, на думку представника відповідача, позиція позивача ґрунтується на обставинах, які розглядаються в іншій справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація».
Розмір шкоди, який є предметом позову, ґрунтується на математично вирахуваній різниці між загальною сумою грошових коштів, які були отримані від реалізації заставного майна та загальною сумою витрат ліквідаційної процедури (які пов'язані із утриманням та збереженням цього заставного майна), звіт ліквідатора підприємства-банкрута про які, в свою чергу, було затверджено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 року по справі № 904/5748/18 (з урахування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 року та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024 року).
З викладеного вбачається, що всі розрахунки розміру шкоди позивача базуються на матеріалах справи № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація».
Представник відповідач зазначив, що позивачем в позовній заяві зазначені наступні тези: ліквідатором ПАТ «Енергогідромеханізація» не було підтверджено необхідність здійснених витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення; факт оплати витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення не підтверджує доводить необхідність вказаних витрат для збереження майна, відсутній зв'язок між значними витратами електричної енергії та необхідністю підтримувати майно в задовільному стані; звіт ліквідатора не містить інформації щодо того, яким чином ліквідатором враховувалися надходження від здачі в оренду майна (змінна та стала частини орендної плати). Всі ці питання на думку представника відповідача підлягають вирішенню в межах іншої справи - справи господарського суду Дніпропетровської області № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація».
Вказані обґрунтування позивача базуються лише на постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 року по справі № 904/5748/18, яка була винесена за результатами апеляційного перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 року по справі № 904/5748/18, яка в свою чергу була постановлена за результатами розгляду звіту ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» від 07.09.2023 року за вих. № 02-03/122 про затвердження звіту про витрати ліквідаційної процедури, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення вимог АТ КБ «ПриватБанк».
З приведених вище позивачем у позовній заяві обґрунтувань вбачається, що по суті питання про затвердження витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення не вирішено на даний час по суті лише з технічних причин, тобто, ліквідатором не надано достатнього обґрунтування та розрахунку необхідних витрат, а також не надано структури розподілу коштів, отриманих від оренди майна.
Представник відповідач звернув увагу на той факт, що господарським судом та Центральним апеляційним господарським судом в судових рішеннях по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація» було підтверджено розмір та факт понесених витрат належними та допустимими доказами, однак через відсутність достатнього обґрунтування не встановлено підтвердження на тому етапі їх пов'язаності із необхідністю в утриманні та збереженні заставного майна, а тому представник відповідача вважає, що вказані вище висновки суду апеляційної інстанції опосередковано дають обґрунтовані підстави вважати, що при наявності достатнього обґрунтування пов'язаності цих витрат із заходами щодо збереження та утримання заставного майна, вони будуть затверджені, а в наступному, відповідно, набудуть статусу витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна.
Щодо погодження витрат ліквідаційної процедури, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна, представник відповідача зазначив, що це є комплексним процесом, який розпочинається з поданням відповідного запиту ліквідатором підприємства-банкрута на адресу забезпеченого кредитора. Потім, в залежності від рішення забезпеченого кредитора (погодження таких витрат/погодження їх в частині/непогодження в повному обсязі), ліквідатор повинен здійснити відшкодування вказаних витрат чи має право звернутися до суду з клопотанням про їх затвердження та за результатами вирішення по суті цього клопотання здійснити відповідні дії з перерахування коштів (відшкодування витрат та перерахування залишку забезпеченому кредитору).
У справі № 904/5748/18 склалася на даний час ситуація, коли питання про визначення розміру витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок заставного майна не вирішено в повному обсязі.
Так, згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 року по справі № 904/5748/18 було частково задоволено звіт ліквідатора про затвердження витрат та затверджено лише частину витрат, а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ «Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 09 коп.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.; в затверджені решти витрат відмовлено.
Підставою для винесення Центральним апеляційним господарським судом постанови від 20.06.2024 року було наступне: ліквідатором порушено порядок погодження витрат на утримання та зберігання майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк»; орендна плата та відшкодування орендарем комунальних витрат повинні обраховуватися окремо; не вбачається обґрунтування необхідності споживання в такій кількості електроенергії (на суму 1 967 439,92 грн.), також води (на суму 96 562,13 грн.) боржником; немає розгорнутого розрахунку споживання електроенергії та води.
Отже, судом апеляційної інстанції у справі № 904/5748/18 було наголошено на недоліки звіту ліквідатора про затвердження витрат ліквідаційної процедури (які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна), які не дозволяли розглянути вказаний звіт ліквідатора у частині витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення.
На думку представника відповідача, чинним законодавством не передбачено порядку погодження забезпеченим кредитором витрат ліквідаційної процедури, пов'язаних з утриманням та збереженням заставного майна. Також, Кодексом України з процедур банкрутства не заборонено подавати на розгляд забезпеченого кредитора уточнений звіт про такі витрати після усунення обставин, які не дозволили його погодити в попередній раз.
Станом на даний час ліквідатором враховано вказані недоліки та підготовлено Уточнений запит від 09.04.2025 року за вих.. № 02-03/029 на погодження витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення). Зазначений Уточнений запит містить технічне обґрунтування понесених витрат, направлених на забезпечення утримання та збереження заставного майна, а також містить детальний розрахунок коштів, які були сплачені орендатором для відшкодування фактичних понесених ним витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення.
Вказаний уточнений запит направлено на електронну адресу забезпеченого кредитора 10.04.2025 року та засобами поштового зв'язку (АТ «Укрпошта») на паперових носіях - 14.04.2025 року.
Також, в судовому засіданні 17.04.2025 року по справі № 904/5748/18 представник АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив факт того, що ним отримано зазначений вище Уточнений запит та вживаються заходи щодо його розгляду, відповідь на нього на той час надано не було.
Таким чином, ліквідатором було розпочато процедуру погодження із забезпеченим кредитором витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення у відповідності.
Станом на даний час АТ КБ «ПриватБанк» не надано будь-якої відповіді на отриманий уточнений запит, у зв'язку з чим ліквідатором було подано до господарського суду Дніпропетровської області клопотання від 13.05.2025 року за вих. № 02-03/058 про затвердження уточненого додаткового звіту арбітражного керуючого про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 року по справі № 904/5748/18 вказане клопотання призначено до розгляду в судове засідання, призначене на 03.06.2025 року о 10:30 год.
Тобто, станом на даний час питання про розмір витрат ліквідаційної процедури, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення) - остаточно не вирішено.
Отже, представник відповідача вважає, що лише після завершення вказаної комплексної процедури погодження зазначених витрат може бути встановлено розмір коштів, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від його реалізації.
Представник відповідач зауважив, що АТ КБ «ПриватБанк» постійно зазначає, що витрати з електропостачання, водопостачання та водовідведення є витратами, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна. На цій підставі забезпечений кредитор вважає, що вказані витрати не можуть бути предметом схвалення Комітетом кредиторів. На думку АТ КБ «ПриватБанк» вказані витрати підлягають погодженню лише самим забезпеченим кредитором. Вказана позиція підтверджується листом представника АТ КБ «ПриватБанк» від 19.03.2025 року за вих. № 19/1-25.
Отже, станом на даний час в межах іншої справи № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», вирішується по суті питання про обґрунтованість понесених та відшкодованих ліквідатором витрат ліквідаційної процедури, які пов'язані із збереженням та утриманням забезпеченого майна.
Саме ці відшкодовані ліквідатором витрати покладені позивачем в його математичні розрахунки розміру шкоди, яка є предметом позову, а тому представник відповідача вважає, що до розгляду по суті судом по справи № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація» клопотання ліквідатора 13.05.2025 року за вих. № 02-03/058 про затвердження уточненого додаткового звіту арбітражного керуючого про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення) розгляд справи № 904/5748/18(904/865/25) по суті не є можливим з об'єктивних причин.
З викладеного вбачається, що до розгляду по суті вказаного клопотання від 21.01.2025 року забезпеченого кредитора розгляд справи № 904/5748/18(904/865/25) не є за можливе, а тому представник відповідача просить суд повернути розгляд справи № 904/5748/18(904/865/25) на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі № 904/5748/18(904/865/25) за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «ПриватБанк» та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05 грн. до розгляду по суті в межах іншої справи №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», наступних питань: розгляду клопотання ліквідатора 13.05.2025 року за вих. № 02-03/058 про затвердження уточненого додаткового звіту ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова С.П. (відповідача по даній справі) щодо витрат (розмір вказаних витрат є предметом даного позову) на електропостачання, водопостачання та водовідведення, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна АТ КБ «ПриватБанк» (який є Позивачем у цій справі); розгляду клопотання АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2025 року про визначення розміру та черговості погашення вимог; здійснення остаточних розрахунків між ПАТ «Енергогідромеханізація» та забезпеченим кредитором (Позивачем у цій справі), пов'язаних із реалізацією заставного майна та відшкодуванням витрат ліквідаційної процедури (по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація»), які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна.
Представник позивача заперечив проти поверненню в підготовче засідання та зупинення провадження по справі №904/5748/18 (904/865/25), оскільки після розгляду звіту ліквідатора по суті та прийняття відповідного рішення на переконання представника позивача не може бути поданих будь-яких уточнень.
Крім того, представник позивача вважає, що звіт про витрати щодо збереження заставного майна повинен бути погоджений заставним кредитором, а у разі не погодження поданий на затвердження до господарського суду.
Наразі господарським судом був розглянутий звіт ліквідатора (відповідача) про витрати щодо збереження заставного майна та прийнято відповідну ухвалу, яку в подальшому було змінено постановою Центрального апеляційного господарського суду.
Представник позивача вважає, що наразі відсутня об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки апеляційною та касаційною інстанцією вже встановлені обставини щодо повернення заставному кредитору АТ КБ «Приватбанк» (позивачу) грошових коштів від реалізації майна боржника у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 1 912 462,05грн., у зв'язку завданою арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. шкоди, а тому представник позивача просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача.
Господарський суд заслухавши представників сторін, дійшов наступного висновку.
11.09.2023 до суду від ліквідатора надійшло клопотання № 02-03/122 від 07.09.23р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк», а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ «Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 37 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 978 632,51грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн.
Ухвалою господарського суду від 12.09.2023 клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.23р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк», а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ «Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 37 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 978 632,51грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн. - прийнято до розгляду.
29.09.2023 до суду від ліквідатора на виконання вимог ухвали господарського суду від 12.09.23р. надійшли документальні докази понесених витрат в ліквідаційній процедурі пов'язаних з охороною та утриманням майна, яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк".
04.12.2023 до суду від ліквідатора надійшло уточнення клопотання про затвердження уточненого звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про відшкодування витрат ліквідаційної процедури за рахунок майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ “Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк», а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ “Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 35 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів води для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439,92 грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн.
Отже, ліквідатор (відповідач) скористався наданими йому правами та подав до винесення господарським судом остаточного рішення (ухвали від 16.01.2024) всі документальні докази та уточнення.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024.
Під час розгляду апеляційної скарги, Центральним апеляційним господарським судом, окрім іншого були встановлені факти того, що ліквідатором не надано розгорнутого розрахунку споживання електроенергії та води боржником, із визначенням кількісного споживання електроенергії та води, як орендаторами майна боржника, так і самим боржником, а також не надано розгорнутого розрахунку вартості таких комунальних послуг, з урахуванням їх відшкодування орендарями. А отже, ліквідатором не доведено обґрунтованість покладання таких витрат на АТ КБ "ПриватБанк", як таких, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
Апеляційним судом також встановлено, що заявлені ліквідатором витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", в частині витрат: електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439, 92 грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562, 13 грн. є необґрунтованими, відповідно ліквідатором необґрунтовано не перераховано на рахунок забезпеченого кредитора кошти від реалізованого майна у сумі 1 912 462, 05 грн.
На підставі встановлених фактів Центральним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 20.06.2024 якою, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 в оскаржуваній частині скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. Скаргу представника АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С.П. - задоволено частково. Визнані протиправними дії ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі № 904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк". Зобов'язано ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" по справі № 904/5748/18 арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича здійснити перерахування коштів у сумі 1 912 462 (один мільйон дев'ятсот дванадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 05 коп. від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк", на рахунок кредитора АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_3 . Клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 09 коп.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. В затверджені решти витрат відмовлено.
Отже, наразі питання щодо затвердження звіту ліквідатора (відповідача) розглянуто та прийнято остаточне рішення.
Натомість, відповідачем (ліквідатором) по справі №904/5748/18 подано на розгляд господарському суду клопотання про затвердження уточненого додаткового звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення) за період з січня 2020 року по грудень 2022 року в наступних розмірах: витрати на електропостачання - 1 728 834,85 грн.; послуги, пов'язаної з перетіканням реактивної електроенергії - 16 315,76 грн.; водопостачання та водовідведення - 59 802,94 грн.; абонплата (централізоване водопостачання на 2022 рік) - 216,86 грн.; абонплата (централізоване водовідведення на 2022 рік) - 103,97 грн.
Представник відповідача пояснив, що даний уточнений додатковий звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення) був поданий після усунення порушень встановлених в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 щодо необґрунтованості відшкодування за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", в частині витрат: електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439, 92 грн; водопостачання та водовідведення - 96 562, 13 грн. та зобовязання арбітражного керуючого Гайдукова С.П. перерахувати коштів у сумі 1 912 462 грн. 05 коп. від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк".
Отже, господарський суд вважає, що наразі поданий після усунення порушень встановлених Центральним апеляційним господарським судом арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. на затвердження господарського суду по справі № 904/5748/18 про банкурутство ПАТ «Енергогідромеханізація» уточнений додатковий звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення), є нововиявленою обставиною, яка у відповідності до вимог чинного законодавства повинна розглядатись у тому суді яким було прийнято відповідне рішення.
Представник відповідача повідомив суд, що відповідач не звертався до Центрального апеляційного господарського суду з відповідним зверненням про перегляд постанови за нововиявленою обставиною.
Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. 2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. 3. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. 4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. 5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Частиною 2 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Згідно ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Отже, оскільки постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 в оскаржуваній частині скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, то відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, ліквідатор (відповідач) повинен звернутись до Центрального апеляційного господарського суду з відповідною заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, що на даний час ліквідатором (відповідачем) не здійснено.
Крім того, господарський суд наголошує, що звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» був розглянутий та прийняті господарським судом, апеляційною та касаційною інстанцією відповідні рішення.
Також, господарський суд зауважує, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено розгляд уточненого додаткового звіту арбітражного керуючого про витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке було предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» (в частині витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення), у зв'язку з тим, що звіт був розглянутий та йому надано правову оцінку господарським судом, апеляційною та касаційною інстанцією відповідними рішеннями.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що наразі господарським судом, апеляційною та касаційною інстанцією у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація» прийняті остаточні рішення, що набрали законної сили, та стосується завданої шкоди позивачу, яка є предметом даного позову, господарський суд не вбачає обґрунтованих відповідачем підстав неможливості розгляду даної позовної заяви, оскільки в матеріалах даної справи міститься достатність документальних доказів для вирішення даного спору, а тому господарський суд вважає, що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
А тому, з урахуванням вищезазначених встановлених обставин, господарський суд вирішив клопотання відповідача від 20.05.2025 про повернення розгляду справи № 904/5748/18(904/865/25) на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 904/5748/18(904/865/25) за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича про визнання протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ «ПриватБанк» коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ «ПриватБанк» та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05 грн. до розгляду по суті в межах іншої справи №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», наступних питань:розгляду клопотання ліквідатора 13.05.2025 року за вих. № 02-03/058 про затвердження уточненого додаткового звіту ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» арбітражного керуючого Гайдукова С.П. (відповідача по даній справі) щодо витрат (розмір вказаних витрат є предметом даного позову) на електропостачання, водопостачання та водовідведення, які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна АТ КБ «ПриватБанк» (який є Позивачем у цій справі); розгляду клопотання АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2025 року про визначення розміру та черговості погашення вимог; здійснення остаточних розрахунків між ПАТ «Енергогідромеханізація» та забезпеченим кредитором (Позивачем у цій справі), пов'язаних із реалізацією заставного майна та відшкодуванням витрат ліквідаційної процедури (по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація»), які пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна - залишити без задоволення.
Представник позивача позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та досліджені матеріали справи №904/5748/18 про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація».
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.05.2025 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, оглянувши подані документи, господарський суд
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 року було відкрито провадження по справі про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича, свідоцтво №281 від 26.02.2013.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 по справі №904/5748/18 ПАТ "Енергогідромеханізація" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ "Енергогідромеханізація" призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича.
Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк» є кредитором Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація". Вимоги кредитора АТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Енергогідромеханізація» є такими, що повністю забезпечені заставою майна Боржника, й ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 по справі № 904/5748/18 окремо внесені до реєстру вимог кредиторів у розмірі 18 898 428, 81 грн. Ухвалою від 08.08.2019р. виправлено описку в резулятивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 року по справі № 904/5748/18, вказавши вірну суму грошових вимог окремо внесених до реєстру вимог кредиторів грошових вимог АТ КБ ПРИВАТБАНК, а саме: окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ КБ ПРИВАТБАНК у розмірі 19 044 428,81 грн.". Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021р. грошові вимоги АТ КБ "Приват Банк" до ПАТ "Енергогідромеханізація" по виплаті винагороди за користування кредитом у розмірі 465 413, 86 грн. відхилено.
Виконання зобов'язань ПАТ “Енергогідромеханізація» перед АТ КБ “ПриватБанк» було забезпечено Договором іпотеки від 27.07.2015р. та Договором застави № Г.21.1.2.0/5-291 від 15.08.2014р. Предметом Договору іпотеки був цілісний майновий комплекс загальною площею 7111,3 м3, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Дніпробудівська, будинок 16. Предметом Договору застави було рухоме майно у вигляді обладнання, офісної техніки, транспорту.
В межах справи про банкрутство №904/5748/18 відбулися аукціони з продажу майна боржника, що є заставою (іпотекою) АТ КБ «ПриватБанк».
Як свідчать матеріали справи №904/5748/18, застава (іпотека) АТ КБ «ПриватБанк» була реалізована на загальну суму 8 175 825, 83 грн.
З зазначених коштів ліквідатором було перераховано забезпеченому кредитору АТ КБ “ПриватБанк» суму у розмірі 4 466 854,00 грн.
08.08.2023 року АТ КБ “ПриватБанк» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова С. П., в якій кредитор просив: визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі № 904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк"; зобов'язати арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича здійснити перерахування коштів у сумі 3775825,83 грн. від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк", на рахунок кредитора АТ КБ "ПриватБанк", - яка була розглянута судами першої та апеляційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 в задоволенні скарги представника АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.23р. на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С.П. - відмовлено. Клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.23р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ “Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк», а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ “Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 35 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439,92 грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн. з урахуванням уточнення - задоволено. Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ “Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк», а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ “Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 35 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів води для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439,92 грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн. Клопотання представника АТ КБ "Приватбанк" від 14.11.2023р. про витребування в АТ "Полтава-Банк" виписки по рахунку ПАТ “Енергогідромеханізація» - залишено без задоволення.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 в оскаржуваній частині скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. Скаргу представника АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С.П. - задоволено частково. Визнані протиправними дії ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі № 904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк". Зобов'язано ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" по справі № 904/5748/18 арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича здійснити перерахування коштів у сумі 1 912 462 (один мільйон дев'ятсот дванадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 05 коп. від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк", на рахунок кредитора АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_3 . Клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 09 коп.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. В затверджені решти витрат відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024 у cправі №904/5748/18 було скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі №904/5748/18 в частині розгляду скарги АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича, та ухвалено у справі №904/5748/18 в цій частині нове рішення: відмовити у задоволенні скарги АТ КБ "ПриватБанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора, - через невірно обраний АТ КБ «ПриватБанк» спосіб захисту його прав - було подано скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора замість позову про відшкодування ліквідатором шкоди кредитору.
У справі № 910/21840/14 Верховний Суд дійшов висновків, що за змістом положень КУзПБ (зокрема, ст.ст. 60, 61, 65), заперечень та незгоди з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, під час здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності), а також враховуючи мету, яку намагається досягнути заявник, не погоджуючись та оскаржуючи дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, звернення заявника умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається: усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов'язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов'язків, і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності); відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов'язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
При цьому якщо перших два типи звернення (за заявою, клопотанням та скаргою) не містять у вимогах грошової складової, то третій тип звернення має відповідну складову.
У зв'язку з наведеним розмежуванням у зверненнях до суду у справі про банкрутство щодо дій арбітражного керуючого законодавець встановив різне правове регулювання для їх розгляду і для вирішення відповідних спорів між заявником та арбітражним керуючим.
Зокрема, Кодекс України з процедур банкрутства у статті 25 окремо та безпосередньо регулює правовідносини з відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим.
Так, Кодекс України з процедур банкрутства визначає підстави і порядок відшкодування особі шкоди, заподіяної внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, на що спрямовані, зокрема, приписи статті 24 Кодексу України з процедур банкрутства щодо страхування діяльності арбітражного керуючого.
Поряд із цим вказівка в частині першій статті 25 Кодексу України з процедур банкрутства щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відповідно до закону свідчить про можливість застосування загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених, зокрема, статтею 1166 ЦК України. У цьому висновку Суд звертається до близьких за змістом висновків Верховного Суду, сформульованих в постанові від 11.11.2021 у справі №5023/1123/12.
Відшкодування збитків/шкоди є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною згідно з правилами статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Тобто порушення цивільного права, яке мало наслідком завдання особі майнових збитків, саме є основною підставою для їх відшкодування.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності визначено нормою ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для стягнення збитків слід довести наявність факту заподіяння збитків, протиправну поведінку відповідальної особи, причинно-наслідковий зв'язок між збитками та виконанням чи неналежним виконання особою своїх обов'язків, розмір збитків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 910/422/18 (пункт 22 постанови) вказано наступне: « 22. Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував».
Звертаючись до правил розгляду та вирішення спору у справі про банкрутство, суд зазначає, що нормами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначені правила та порядок розгляду майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство.
Положення частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають розгляд цієї категорії спорів за правилами Господарського процесуального кодексу України, тобто з урахуванням вимог статей 12, 20, частини восьмої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, за правилами позовного провадження у межах провадження відповідної справи про банкрутство.
Однак вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної особі арбітражним керуючим, заявляються не до боржника, а до такого особливого суб'єкта цивільної та господарської відповідальності у справі про банкрутство, як арбітражний керуючий (стаття 25 Кодексу України з процедур банкрутства), тоді як ні Господарського процесуального кодексу України, ні Кодексу України з процедур банкрутства безпосередньо не визначають процесуальних правил (процедури) розгляду відповідних вимог та зазначеної категорії спору.
Втім, враховуючи, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим, випливають та пов'язані безпосередньо зі здійсненням процедур у справі про банкрутство, Суд дійшов висновку, що в разі якщо поряд з оскарженням дій/бездіяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство заявник заявляє до арбітражного керуючого вимогу про відшкодування шкоди, завданої його діями/бездіяльністю, ці вимоги мають заявлятися та розглядатися у спорі про відшкодування шкоди: із дотриманням вимог щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених, зокрема, статтею 1166 ЦК України; за правилами заявлення вимог та розгляду спорів майнового характеру, що вирішуються у межах справи про банкрутство (стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства), тобто за правилами позовного провадження.
Поряд із цим, якщо заявник, не погоджуючись з діями/бездіяльністю арбітражного керуючого, звертається з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим, з порушенням наведених порядку та вимог - не з позовом про відшкодування шкоди, а за скаргою на дії арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі про банкрутство, то ця скарга задоволенню не підлягає, а суд ухвалює про відмову в її задоволенні (постанова Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Таким чином, відповідно до наведених норм та правових висновків Верховного Суду АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду в межах справи про банкрутство з позовом до ліквідатора по справі №904/5748/18 з вимогами про відшкодування заподіяної ним шкоди кредитору.
В обґрунтування поданої позовної заяви позивач посилається на норми ч. 3. ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Також, відповідно до приписів п.1 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства.
Позивач зазначив, що відповідно до ч.6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства - погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика.
Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом.
Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які забезпечує таке майно.
У відповідності до ч. 6 ст. 75 Кодексу з процедур банкрутства, комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
В ліквідаційній процедурі ліквідатором ПАТ “Енергогідромеханізація» арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. було здійснено реалізацію майна боржника, що перебувало в заставі та іпотеці АТ КБ “ПриватБанк».
Представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що АТ КБ «ПриватБанк» як заставним кредитором в межах справи про банкрутство не було погоджено склад та розмір витрат ліквідатора, пов'язані з утриманням та збереженням заставного майна, про що зазначено у наданій на адресу ліквідатора відповіді від 05.07.2022 № 05-1/07, у запереченнях на клопотання ліквідатора від 22.11.2021 року за вих. № 02-03/190, та у відповіді на запит ліквідатора від 13.10.2021 р. (вих. № 02-03/173).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 року по справі №904/5748/18 було частково задоволено клопотання ліквідатора № 02-03/101 від 27.07.2022 про визначення умов продажу майна банкрута ПАТ "Енергогідромеханізація", надано згоду на продаж майна Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" (код ЄДРПОУ 00117274), що є предметом забезпечення вимог АТ КБ "ПриватБанк", та погоджено склад майна, початкову вартість майна, крок аукціону, умови продажу майна на повторному та другому повторному аукціонах.
В ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 року по справі №904/5748/18 зазначено, що нарахування та погодження витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем заставного майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації заставного майна та відшкодування інших витрат ліквідаційної процедури (основної грошової винагороди до реалізації заставного майна та витрати на оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого) ліквідатор повинен здійснювати у відповідності до вимог ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що витрати, пов'язані з утриманням, збереженням та продажем майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації заставного майна у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ "ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ", перед реалізацією майна на торгах не були погоджені у передбаченому законодавством порядку ні заставним кредитором, ні судом.
Як вбачається з матеріалів справи №904/5748/18, на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 було перераховано 4 466 854,00 грн. (19.04.2023 - 4 400 000 грн., 24.08.2023 - 66 854 грн). Після перерахунку і виявлення арифметичної помилки 10.01.2024 ліквідатором було також перераховано на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» 13 122,69 грн.
Таким чином, з отриманих від продажу застави (іпотеки) АТ КБ «ПриватБанк» 8 175 825,83 грн., ліквідатором було перераховано на рахунок забезпеченого кредитора АТ КБ «ПриватБанк» суму 4 479 976, 69 грн.
На думку позивача, ліквідатор Гайдуков С.П. розподілив кошти, отримані від продажу заставного майна, не для задоволення вимог забезпеченого кредитора АТ КБ "ПриватБанк" за зобов'язаннями, яке забезпечувало таке майно, чим порушив приписи ч.6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Позивач також посилається на наявну в матеріалах справи №904/5748/18 (том 15, а.с. 39-82) виписку по ліквідаційному рахунку Боржника, відкритого в АТ «Полтава-Банк», IBAN НОМЕР_5 , що надана за період з 21.01.2020 по 26.10.2023 року, з якої вбачається низка порушень ліквідатором норм актів чинного законодавства.
Позивач вважає, що коштами, які надійшли від реалізації заставного майна, в розмірі 3 695 849,14 грн. ліквідатор самовільно і протиправно розпорядився на власний розсуд без погодження з заставним кредитором та без погодження господарським судом Дніпропетровської області.
Арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. в межах справи №904/5748/18 було подано до суду уточнене клопотання про затвердження уточненого звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про відшкодування витрат ліквідаційної процедури за рахунок майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» від 30.11.2023, уточнений Звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогідромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» від 30.11.2023, Доповнення від 30.11.2023 р. до Заперечення на скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на дії арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ «Енергогідромеханізація» від 08.08.2023 року б/н.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024р. по справі №904/5748/18 задоволено клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.23р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 по справі № 904/5748/18, залишеною в цій частині без змін Верховним Судом, клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387, 09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000, 00 грн. В затверджені решти витрат відмовлено.
Отже, по справі № 904/5748/18 за результатом розгляду апеляційною та касаційною інстанцією клопотання ліквідатора Гайдукова С.П. про затвердження звіту арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури, зазначене клопотання задоволено частково - лише на суму 1 783 387,09 грн.
Позивач стверджує, що, ліквідатором протиправно, в порушення абз. 6 ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, не було перераховано на користь забезпеченого кредитора АТ КБ “ПриватБанк» 1 912 462, 05 грн. (8175825,83 грн-4 479 976, 69 грн. -1783387,09 грн).
Відповідно до ст. 25 Кодексу України з процедур банкрутства шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 25 Кодексу України з процедур банкрутства). Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок арбітражного керуючого або страхових виплат у разі укладення ним договору страхування. (ч. 2 ст. 25 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.
За приписами ч. 1 ст. 21 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим їм фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У статті 1166 Цивільного кодексу України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за завдану шкоду та підстави її виникнення. Так, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
З урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, Позивач звільняється від обов'язку доказування вини Відповідача у заподіянні шкоди.
Так, частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного в Постанові від 24.03.2021 р. у справі N 04/5026/803/2012: «В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди».
Наявність шкоди, завданої АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується різницею між ціною продажу заставного майна та сумою, перерахованою на користь забезпеченого кредитора, що виходить з інформації про результати аукціонів з продажу заставного майна боржника, платіжних документів щодо перерахування суми від продажу цього майна на користь забезпеченого кредитора та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 по справі №904/5748/18.
Протиправна поведінка ліквідатора Гайдукова С.П. полягає у наступному: ліквідатором не було підтверджено необхідність здійснених витрат щодо електричної енергії, водо- та газопостачання, водовідведення у заявлених обсягах, та їх необхідність для утримання і збереження майна.
Відповідно до абзацу 15 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з клопотання ліквідатора від 07.09.2023 року за вих. № 02-03/122 (з урахуванням уточнень) поданого по справі №904/5748/18, а також документів, які надані ліквідатором для долучення до матеріалів справи (на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та визначенням вартості такого майна), розмір вказаних витрат становить: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ «Енергогідромеханізація» за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) - становить 35 000,00 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів води для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439,92 грн.; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн. Загальна сума вказаних витрат, визначена ліквідатором, - 3 847 389,14 грн.
Під час судового розгляду звіту ліквідатора по справі №904/5748/18 ним було обгрунтовано необхідність тільки витрат щодо охорони майна, здійснені на підставі Договору №014-20 про надання охоронних послуг від 23.01.2020 р. укладеного з ФОП Прокопенко О.Г., Договору № 5-20 про надання охоронних послуг від 01.06.2020р. з ТОВ «Охоронна фірма «Олександр».
Судом апеляційної інстанції затверджено звіт ліквідатора про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387,09 грн. та послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000 грн.
Інші витрати, зокрема, електропостачання, водопостачанння, не є такими, доцільність і необхідність яких доведена, вони не визнані судом такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", отже здійснене ліквідатором Гайдуковим С.П. відшкодування цих витрат без попереднього погодження з вартості реалізованого заставного майна, є протиправним і таким, що суперечить вимогам законодавства.
Зокрема, ліквідатором заявлені витрати електропостачання в сумі 1 967 439,92 грн.
Невідповідність нарахувань за електричну енергію вбачається також і з розміру здійснених витрат за даними поточних звітів ліквідатора за 2022 рік.
З зазначених у звітах розмірів витрат електропостачання за лютий, березень, квітень, та січень, тобто місяці, у яких можлива необхідність використання опалення для опалення приміщення охорони в зимовий час, підтримання мінімальної допустимої температури у приміщеннях з метою недопущення розмерзання системи опалення та промерзання стін, є значно меншою, ніж витрати на електроенергію у теплі місяці - липень, серпень, вересень тощо.
Позивач наголосив, що арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. не було надано господарському суду, апеляційній інстанції та заставному кредитору при розгляді справи №904/5748/18 обґрунтованих пояснень, на які цілі використовувалися такі значні обсяги електричної енергії , в тому числі у літні місяці, та з якою метою. Аргументованих доводів щодо факту перевищення обсягу споживання електричної енергії підприємством у літні місяці порівняно з зимовими ліквідатором надано не було.
Позивач вважає, що для збереження майна в придатному стані такі значні витрати не є обґрунтованими.
Сам лише факт оплати витрат з електроенергії в фактично здійснених обсягах її споживання жодним чином не доводить необхідність для збереження майна здійснення зазначених витрат, що виключає можливість їх погодження та компенсації за рахунок реалізованого майна.
Таким чином, на думку представника позивача, очевидно відсутній зв'язок між значними витратами електричної енергії, та необхідністю підтримувати майно в задовільному стані, зазначені витрати не можуть бути компенсовані за рахунок заставного майна.
Також, позивач наголошує, що вбачаються значні коливання в розмірі сум, що були оплачені за електричну енергію, протягом 2022 року.
Зазначене різке коливання споживання електричної енергії при тому, що господарська діяльність банкрутом не здійснюється, не може бути обґрунтовано необхідністю підтримання майна в задовільному стані, отже, зазначені витрати не можуть відшкодовані з суми коштів, що надійшла від реалізації заставного майна.
Крім того, позивач зазначив, що частина приміщень нерухомого майна, що перебувала в заставі АТ КБ «ПриватБанк», була передана в оренду наступним особам: ТОВ «СПЕЦХІМЛОГІСТИК» за Договором оренди № 01/12-17 від 01.12.2017 р. (відкрита площадка та частина гаражу). Від оренди майна було отримано 1 109 493,49 грн. Звіт ліквідатора не містить інформації щодо того, яким чином ліквідатором враховувалися надходження від здачі майна в оренду при розрахунках суми, що підлягає відшкодуванню з вартості реалізованого заставного майна.
Відповідно до умов Договору оренди № 01/12-17 від 01.12.2017 (відкрита площадка та частина гаражу) орендар компенсує витрати на комунальні послуги.
Отже, на переконання позивача, надходження від орендаря повинні бути розподілені ліквідатором саме на покриття зроблених орендарем витрат електроенергії та або водопостачання, - оскільки зазначені витрати виникли виключно через оренду майна боржника.
Згідно звіту про оцінку № ПБ-127-21.09.02 від 21.01.2022 рухомого майна ТОВ “Українська оціночна компанія», що наявний в матеріалах справи №904/5748/18, обладнання знаходилося без експлуатації з 2014 року (газові котли), або в розібраному стані, без експлуатації, фактично брухт (газопровід), не використовалося тривалий час, зберігалося на вулиці в розібраному стані (електродвигун), а робоче обладнання перебувало в оренді інших осіб.
Отже, аргументація ліквідатора про підтримку обладнання в робочому стані не відповідає фактичним обставинам справи. Стан обладнання не вимагав здійснення опалення та послуг водопостачання задля підтримання його стану.
Відповідно до ч. 3. ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
У відповідності до ч.2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа повинна утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурні спадщині.
Ліквідатором було порушено наступні норми права: ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства - погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово; абз. 6 ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом; ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, забезпеченим кредитором; ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Як встановлено частиною 3 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства-у разі наявності коштів, достатніх для повного задоволення всіх вимог однієї черги, задоволення вимог кредиторів цієї черги здійснюється арбітражним керуючим протягом 10 робочих днів з дня надходження достатньої суми коштів на рахунок боржника.
На ліквідаційний рахунок банкрута кошти від реалізації майна надходили з 22.12.2022 по 13.02.2023р. (згідно виписки з ліквідаційного рахунка, яка міститься в матеріалах справи №904/5748/18 та досліджена при розгляді господарським судом та апеляційною інстанцією). Перерахування часткової суми коштів від реалізації майна було здійснено Гайдуковим С.П. з порушенням 10-денного строку. В повному обсязі кошти не перераховані на дату звернення з цим позовом.
Отже, саме внаслідок протиправної поведінки ліквідатора, що полягала в неправомірному розподіленні грошових коштів, які були отримані на ліквідаційний рахунок божника від реалізації заставного майна банкрута ПАТ "Енергогідромеханізація" та грошових коштів, що надійшли від здавання в оренду заставного майна банкрута ПАТ "Енергогідромеханізація", кредитор АТ КБ «ПриватБанк», вимоги якого були забезпечені заставою майна ПАТ "Енергогідромеханізація", не отримав кошти для погашення вимог, що включені до реєстру вимог кредиторів, у сумі 1 912 462, 05 грн. (від продажу заставного майна).
На підставі встановлених фактів, Центральним апеляційним господарським судом, було прийнято нове рішення, яким затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року у розмірі 1 748 387 грн. 09 коп.; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000 грн. 00 коп.
Таким чином з вищезазначеного вбачається, що ліквідатор неправомірно розпорядився коштами, отриманими від продажу предмету забезпечення, без погодження з заставним кредитором і судом, що завдало шкоди забезпеченому кредитору - АТ КБ "ПриватБанк", у розмірі 1 912 462,05 грн.
Отже, у діях (бездіяльності) арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка: витрачання грошових коштів, отриманих від продажу заставного майна, без погодження з забезпеченим кредитором і судом та неперерахування забезпеченому кредитору коштів від продажу заставного майна в сумі 1 9124 62, 05 грн; 2) наявна шкода в розмірі 1 912 462,05 грн., що не отримав кредитор АТ КБ «ПриватБанк» від загальної суми реалізованого на торгах заставного майна, оскільки зазначені кошти були самовільно розподілені ліквідатором на інші призначення; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою: внаслідок неправомірного розподілення коштів забезпечений кредитор не отримав погашення своїх кредиторських вимог, на яке має право згідно з реєстром вимог кредиторів та КУПБ; 4) вина ліквідатора: полягає у тому, що він свідомо та цілеспрямовано витратив кошти, отримані від реалізації майна, що є предметом забезпечення, без погодження складу та розміру таких витрат в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, заставним кредитором та судом.
Відповідно до частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується та не підлягає доведенню позивачем.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов зазначив, що на даний час господарським судом, апеляційною та касаційною інстанцією був розглянутий лише звіт ліквідатора про відшкодування витрат, які пов'язані із збереженням та утриманням заставного майна.
Також, відповідач зазначив, що ліквідатором на даний час було затверджено в судовому порядку лише частину з реально понесених ним витрат ліквідаційної процедури, які безпосередньо пов'язані із утриманням та збереженням майна. В той же час, ліквідатор не позбавлений права усунути недоліки попереднього Клопотання про затвердження таких витрат та повторно звернутися до забезпеченого кредитора із запитом на погодження витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення (а у разі відмови такого кредитора у погоджені витрат - звернутися до суду).
Відповідач звернув увагу суду на той факт, що матеріали справи №904/5748/18 містять всі первинні документи, якими підтверджується факт здійснення ліквідатором витрат із забезпечення електропостачання, водопостачання та водовідведення. Тобто належними та допустимими доказами підтверджується факт того, що кошти ліквідатором були направлені на забезпечення проведення саме ліквідаційної процедури.
Також, відповідач (ліквідатор по справі № 904/5748/18) зазначив, що 20.03.2025 року було скликано та проведено ліквідатором засідання Комітету кредиторів по справі № 904/5748/18 одним з питань якого було «Розгляд витрат ліквідаційної процедури в частині електропостачання, водопостачання та водовідведення».
На засіданні комітету кредиторів, яке було проведено в режимі відеоконференції 20.03.2025 року (докази проведення надано суду) було вирішено відкласти розгляд питання щодо витрат ліквідаційної процедури в частині електропостачання, водопостачання та водовідведення.
Однією з причин такого відкладення була позиція представника АТ КБ «ПриватБанк», яка прямо зазначила, що комітет кредиторів не має права розглядати питання про схвалення витрат з електропостачання, водопостачання та водовідведення у зв'язку з тим, що вказані витрати пов'язані із забезпеченням схоронності та утриманням заставного майна банку.
З викладеного вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» вважає витрати з електропостачання, водопостачання та водовідведення саме витратами, які пов'язані із забезпеченням схоронності та утримання заставного майна, однак на даний час банком вказані витрати не погоджені.
Причиною непогодження зазначено було те, що вони не погоджені в порядку, передбаченому Кодексом.
Враховуючи позицію АТ КБ «ПриватБанк», яка висловлювалася ним на всіх засіданнях комітету кредиторів (в яких приймали участь його представники) ліквідатор зазначає, що станом на даний час ніякого збитку Відповідач не спричинив Позивачу, а через подання цього позову АТ КБ «ПриватБанк» намагається здійснити тиск на ліквідатора (який за ст. 13 Кодексу є незалежним) щодо процедури погодження витрат в сумі 1 912 462,05 грн., які за твердженням самого ж банку безпосередньо пов'язані із збереженням та утриманням заставного майна.
Відповідач стверджує, що норма права про порядок погодження витрат ліквідаційної процедури, які пов'язані із збереженням та утриманням заставного майна, взагалі відсутня в Кодексі та/чи іншому нормативно-правовому акті, а отже, ліквідатор її не міг порушити апріорі (умисно чи ненавмисно).
Крім того, відповідач вважає, що у ліквідатора взагалі відсутній був обов'язок перераховувати будь-які кошти на користь забезпеченого кредитора. Однак, незважаючи на це, ліквідатором було здійснено попередній розрахунок витрат та здійснено часткове погашення кредиторської заборгованості перед забезпеченим кредитором.
Відповідач також зазначив, що позивач в своїй позовній заяві посилається також на приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України, як на підставу своїх позовних вимог. Відповідач зазначене посилання вважає безпідставним та необґрунтованим та стверджує, що станом на даний час ліквідаційна процедура у справі № 904/5748/18 не завершена, остаточні розрахунки з кредиторами не проведено, питання щодо погодження та затвердження витрат ліквідаційної процедури (щодо електропостачання, водопостачання та водовідведення), які пов'язані із забезпеченням схоронності та утримання заставного майна (що визнається самим Позивачем) остаточно не вирішено.
Також, відповідач вважає, що просте математичне вирахування розміру коштів (витрат), які ще не погоджені позивачем в сумі 1 912 462,05 грн., не можуть вважатися майновою шкодою одному з кредиторів.
Суд апеляційної інстанції в своїй постанові зауважив, що ліквідатором (відповідачем) хоч і доведено факт понесення зазначених витрат на електропостачання, водопостачання та водовідведення, однак це не є безумовним фактом, який підтверджує те, що вказані витрати пов'язані саме із утриманням та збереженням заставного майна.
У відзиві відповідач також зазначив, що ним готується уточнений додатковий звіт про витрати ліквідаційної процедури, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації забезпеченого майна, який буде направлено на погодження АТ КБ «ПриватБанк», але на думку позивача готування ліквідатором уточненого звіту про витрати не є перешкодаю для розгляду даної позовної заяви щодо завданої шкоди АТ КБ "ПриватБанк".
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якому Позивач зазначив, що твердження Відповідача повністю є такими, що не відповідають чинному законодавству та обставинам справи, та свідчать про невірне тлумачення приписів законодавства.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Позивач подає відповідні докази, зокрема: поточні звіти ліквідатора за 2022 рік. (копія) (оригінал наявний у Відповідача), копія договору оренди № 01/12-1 від 01.12.2017р. (оригінал наявний у Відповідача), копія Договору оренди №А3365/04 від 01.11.2016р. (оригінал наявний у Відповідача), виписка по ліквідаційному рахунку ПАТ "Енергогідромеханізація", відкритого в АТ «Полтава Банк», що надана за період з 21.01.2020 по 26.10.2023р. (копія) (оригінал наявний у Відповідача), звіт № ПБ -127-21.9.01 про оцінку вартості нерухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" (оригінал наявний у Позивача та в матеріалах справи №904/5748/18), звіт № ПБ-127.09.02 про оцінку вартості майна ПАТ "Енергогідромеханізація" в кількості 111 одиниць (оригінал наявний у Позивача та в матеріалах справи №904/5748/18), платіжні інструкції про перерахування коштів АТ КБ «ПриватБанк (оригінал наявний у Позивача), уточнене клопотання про затвердження уточненого звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про відшкодування витрат ліквідаційної процедури за рахунок майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» від 30.11.2023, уточнений Звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ «Енергогщромеханізація», які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ «Енергогідромеханізація», яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ «ПриватБанк» від 30.11.2023 (оригінал наявний у Відповідача та в матеріалах справи №904/5748/18), копія паспорта Відповідача (оригінал наявний у Відповідача), копія картки фізичної особи-платника податків Відповідача (оригінал наявний у Відповідача).
Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд зауважує, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи) і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. (Постанова Об,єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).
Господарський суд зазначає, що твердження ОСОБА_1 у відзиві щодо узгодження витрат на збереження заставного майна з кредитором АТ КБ «ПриватБанк», не спростовують установлені фактичні обставини по справі щодо фактично здійсненого ним розподілу отриманих на ліквідаційний рахунок коштів без погодження з заставним кредитором та судом. Як вбачається з виписки по ліквідаційному рахунку ПАТ «Енергогдромеханізація», грошові кошти на вказаному рахунку відсутні.
За змістом ст. ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18, від 21.01.2020 у справі N 910/7815/18, від 11.02.2020 у справі N 922/1159/19.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Крім того, у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024 року по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ “Енергогідромеханізація» зазначено: “94. Втім, враховуючи, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим, випливають та пов'язані безпосередньо зі здійсненням процедур у справі про банкрутство, Суд дійшов висновку, що в разі якщо поряд з оскарженням дій/бездіяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство заявник заявляє до арбітражного керуючого вимогу про відшкодування шкоди, завданої його діями/бездіяльністю, ці вимоги мають заявлятися та розглядатися у спорі про відшкодування шкоди: із дотриманням вимог щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених, зокрема, статтею 1166 ЦК України; за правилами заявлення вимог та розгляду спорів майнового характеру, що вирішуються у межах справи про банкрутство (стаття 7 КУзПБ), тобто за правилами позовного провадження. 96. Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення про задоволення скарги Банку всупереч встановленим законом порядку і вимогам для розгляду та вирішення спору про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство, здійснивши розгляд по суті вимог АТ КБ "Приватбанк" про стягнення шкоди з ліквідатора на користь кредитора за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора у справі про банкрутство, а не позову в межах справи про банкрутство про відшкодування шкоди. 105. Отже, враховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення, згідно з якими у цій справі з порушенням встановленого законом порядку фактично розглянутий позов та вирішений спір про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство».
Також, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в Постанові від 24.03.2021р. у справі № 04/5026/803/2012: «В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди».
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин.
Згідно з приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України - особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом встановлено, що у діях (бездіяльності) арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, наявна шкода в розмірі 1 912 462,05 грн., які не отримав кредитор АТ КБ «ПриватБанк» від загальної суми реалізованого на торгах заставного майна; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вина ліквідатора.
Відповідачем не доведено, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Крім того, у Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024р. по справі № 904/5748/18 були встановлені наступні обставини: «Із поданого ліквідатором звіту витрат та наданих на їх підтвердження доказів не вбачається обґрунтування необхідності споживання в такій кількості електроенергії (на суму 1 967 439, 92 грн.), а також води (на суму 96 562, 13 грн.) боржником, який не здійснює підприємницьку діяльність, з урахуванням укладених договорів оренди приміщень із третіми особами і здійснення ними відшкодувань спожитих комунальних послуг. При цьому, колегія суддів звертає увагу на значні обсяги витрат електроенергії, які мали місце в літні місяці, тобто поза межами опалювального сезону, і вважає відсутнім зв'язок між такими значними витратами електричної енергії та необхідністю підтримувати майно в задовільному стані. Ліквідатором не надано розгорнутого розрахунку споживання електороенергії та води боржником, із визначенням кількісного споживання електроенергії та води, як орендаторами майна боржника, так і самим боржником, а також не надано розгорнутого розрахунку вартості таких комунальних послуг, з урахуванням їх відшкодування орендарями. А отже, ліквідатором не доведено обґрунтованість покладання таких витрат на АТ КБ "ПриватБанк", як таких, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
Згідно правової позиції, що наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.: Статтею 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
Відтак, чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов'язками.
При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.
При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства.
Частиною 6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку передбаченому цим Кодексом, позачергово.
Відповідно до абз.4 ч.3 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями.
Згідно ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
З огляду на встановлені вище обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" та відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у розмірі 1 912 462,05грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
З огляду на викладене всі інші доводи та міркування учасників судового процесу прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, а саме завдання своїми діями шкоди позивачу, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі №904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ “ПриватБанк».
Стягнути з арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2023, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, і.к. ЄДРЮОФОПГФ 14360570) 1 912 462 грн. 05 коп. - відшкодування шкоди, завданої арбітражним керуючим Гайдуковим Сергієм Петровичем у справі про банкрутство №904/5748/18.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2023, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, і.к. ЄДРЮОФОПГФ 14360570) судові витрати в сумі 23 369 грн. 54 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено - 02.06.2025р.
Суддя І.В. Владимиренко