пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 червня 2025 року Справа № 903/1294/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши
клопотання Волинської обласної прокуратури
про скасування заходів забезпечення позову
по справі за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, м. Луцьк
до відповідача 1: Берестечківської міської ради, м. Берестечко
до відповідача 2: Комунального підприємства Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства, м. Берестечко
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України».
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
Представники сторін:
прокурор: Костюк Наталія Володимирівна, службове посвідчення №071760;
від позивача: не прибули;
від відповідач 1: не прибули;
від відповідача 2: не прибули;
від третьої особи: не прибули;
Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації звернувся з позовом до Берестечківської міської ради та просить суд: витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га.
05.03.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява про забезпечення позову за вх.№01-74/455/24.
Ухвалою суду від 06.03.2024 постановлено заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову за вх.№01-74/455/24 від 05.03.2024 задоволити частково.
08 квітня 2025 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання Волинської обласної прокуратури від 29.05.2025 (вх. №01-87/2379/25 від 29.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.03.2024 у справі №903/1294/23.
Ухвалою суду від 29.05.2025 клопотання Волинської обласної прокуратури від 29.05.2025 (вх. №01-87/2379/25 від 29.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2025
02.06.2025 відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання Комунального підприємства Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства про розгляд клопотання Волинської обласної прокуратури за відсутності представника.
У визначений судом день та час сторони/учасники справи своїх повноважних представників в засідання суду не направили.
З огляду на визначені положеннями ст. 145 ГПК України п'ятиденні строки розгляду судом заяв відповідної категорії, суд вважає за можливе та необхідне здійснити розгляд відповідного клопотання Волинської обласної прокуратури в даному судовому засіданні.
Присутній в судовому засіданні прокурор клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримала, просить суд його задоволити.
Розглянувши клопотання Волинської обласної прокуратури від 29.05.2025 (вх. №01-87/2379/25 від 29.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 06.03.2024 у справі №903/1294/23 суд зазначає наступне.
У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Зазначене положення процесуального закону має універсальний характер та не обмежує суд у можливості скасування заходів забезпечення позову після рішення по суті справи.
Нормою ч. 2 ст. 145 ГПК України унормовано, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4 ст. 145 ГПК України).
Забезпечення позову застосовується в якості гарантії задоволення законних вимог позивача, реального виконання рішення суду та ефективного поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, а суд не пов'язаний із скасуванням вжитих заходів до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2019р. у справі №15/155-б.
В обґрунтування заяви прокурор посилається на те, що рішенням Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 задоволено позовну заяву Луцької окружної прокуратури у вищевказаній справі, зокрема витребувано у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради та постійного користування Комунального підприємства «Берестечківське виробниче управління житлово- комунального господарства» земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 гектара.
Рішення суду набрало законної сили 06.11.2024 та 30.01.2025 забезпечено його виконання. Розпорядженням Волинської ОДА від 29.04.2025 №272, земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га передано у постійне користування ДП «Ліси України».
Прокурор доводить, що наявність обтяження речових прав на нерухоме майно - арешту земельної ділянки 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га унеможливлює проведення державної реєстрації речових прав - права постійного користування земельною ділянкою.
Суд зазначає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано прокурором, тобто особою за заявою якої Господарським судом Волинської області згідно ухвали від 06.03.2024 було вжито заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Отже, суд встановив, що Волинською обласною прокуратурою подано мотивоване клопотання про скасування вжитих заходів та наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що забезпечення позову перешкоджає подальшому належному, повному та своєчасному виконанню судового рішення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною третьою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Аналогічні положення містить ч. 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004р. заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р.).
У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги клопотання Волинської обласної прокуратури, господарський суд, у відповідності до положень ГПК України, вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання та скасувати вжиті ухвалою від 06.03.2024 у справі заходи забезпечення позову, постановивши при цьому згідно ст. 145 ГПК України відповідну ухвалу.
Керуючись ст.ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Клопотання Волинської обласної прокуратури від 29.05.2025 (вх. №01-87/2379/25 від 29.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.03.2024 у справі №903/1294/23, задоволити.
2. Скасувати вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Волинської області від 06.03.2024 у справі №903/1294/23 заходи забезпечення позову, зокрема:
- в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
- в частині заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, яка є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
- в частині заборони Берестечківській міській раді вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.
- в частині заборони Комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду підписана 02.06.2025.
Суддя В. М. Дем'як