Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/166/25
Провадження № 2/391/149/25
02.06.2025р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ревякіної О.В., за участю секретаря судового засідання Качинської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 17683,01 грн за 2023, 2024 роки.
В обґрунтування позову посилається на те, що 01.12.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3522855100:02:000:1139, розташованої на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а позивач успадкував вищевказану земельну ділянку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, набувши усі права та обов'язки орендодавця за договором оренди від 01.12.2017 року.
В порушення п.11 договору оренди відповідач не сплачував орендну плату за 2023, 2024 роки, в зв'язку з чим позивач просить розірвати договір оренди землі та стягнути заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 17683,01 грн, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Ухвалою суду від 09.05.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 02.06.2025 частково задоволено клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку подання доказів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував. Просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві представник позивача.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 01.12.2017, зареєстрований Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області в деражвному реєстрі прав 01.12.2017 № 23692779. В оренду передана земельна ділянка площею 6,5203 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Компаніївської селищної ради, з кадастровим номером 3522855100:02:000:1139, строком на 15 років (а.с.9, 22).
Вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3522855100:02:000:1139, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував її син ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.11.2020 року державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області (а.с.12,23).
Договором оренди землі сторони визначили наступні умови, зокрема пунктом:
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 224281,36 гривень;
8. Договір укладено на 15 років;
9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6730 грн;
10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції;
11. Орендна плата вноситься до кінця року;
28. Права орендодавця: своєчасне отримання орендної плати;
36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;
38. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору;
42. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.9-10).
За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.02.2025 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522855100:02:000:1139, право оренди якої зареєстровано Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області за ОСОБА_2 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 01.12.2017, номер запису про право №23692779, отже право оренди у орендаря та обов'язок зі сплати орендної плати виникло після підписання договору та дня його державної реєстрації, який у відповідності до пункту 42 Договору є днем набрання ним чинності, а саме 01.12.2017 року.
Відповідно до витягу № НВ-9949974972025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.02.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3522855100:02:000:1139 становить 294716,79 грн (а.с.17).
На підтвердження факту неотримання від ОСОБА_2 орендної плати позивач надав лист АТ «Укрпошта» від 30.01.2025 про відсутність інформації з 16.10.2023 про грошові перекази на ім'я ОСОБА_1 в автоматизованій системі Укрпошти (а.с.24-25), а також лист ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.01.2025 про відсутність інформації щодо відображення ОСОБА_2 у 2023-2024 роках сум нарахованого доходу ОСОБА_1 за ознакою - надання земельної частки (паю) в оренду, оскільки ОСОБА_2 не перебуває на обліку в податкових органах як фізична особа-підприємець, тобто не є податковим агентом. Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1. ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є платник податку - орендодавець (а.с.26-27).
Таким чином, ОСОБА_1 , як орендодавець, повинен самостійно нараховувати та сплачувати до бюджету податки.
Позивач долучив до позову лист-повідомлення та угоду про розірвання договору оренди землі, направлені Укрпоштою відповідачу ОСОБА_2 01.03.2025 (а.с.14-16), проте докази їх отримання відповідачем відсутні.
Крім того, під час судового розгляду позивач повторно направив відповідачу за місцем його реїстрації лист-повідомлення та додаткову угоду про розірвання договору оренди землі.
Мотиви ухваленого судом рішення.
На підставі частини другої статті 95 Земельного Кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписівстатті 14 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно зі статею 410 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування землею.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦКУкраїни.
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «устатті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальнимзасадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України).
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте, ОСОБА_2 не надано суду доказів сплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки за договором оренди, у зв'язку з чим наявні всі правові підстави для розірвання спірного договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати.
Щодо вирішення вимоги про стягнення орендної плати за 2023 та 2024 роки слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Розділу ІХ «Податок за майно» Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок.
Визначаючи розмір орендної плати за землю позивач виходив з технічної документації нормативно грошової оцінки земельних ділянок, сформованої за 2025 р, яка складає 294716,79 грн.
Проте цю оцінку не можна застосовувати при визначенні розміру орендної плати, оскільки така заборгованість виникла за 2023 та 2024 роки.
Положеннями Закону України «Про оцінку земель» визначено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це одна з кількох видів оцінок, передбачених вищезазначеним Законом, основою розрахунку якої є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу.
01 січня 2019 року набула чинності загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка відміняє необхідність складання технічної документації з нормативної грошової оцінки для окремих ділянок сільськогосподарського призначення. Всі дані про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення зведено в єдиний масив, відображено дані у відомостях Державного земельного кадастру та створено портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог статті 20 Закону «Про оцінку земель» у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку в порядку надання адміністративних послуг.
Згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Кіровоградській області станом на 2023 рік становить 31888,00 грн, станом на 2024 рік -33514,29 грн.
Отже, розмір нормативної грошової оцінки, належної позивачу, земельної ділянки, загальною площею 6,5203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522855100:02:000:1139 складає за 2023 рік - 207919 грн, з розрахунку 31888,00 х 6,5203 = 207919 грн, за 2024 рік - 218523 грн, з розрахунку 33514,29 х 6,5203 = 218523 грн.
За умовами договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Тому розмір орендної плати за 2023 рік становить 6237,57 (207919 х 3%), за 2024 рік становить 6555,80 грн (218523 х 3%). Загальна сума заборгованості за 2023 та 2024 роки складає 12793,37 грн.
Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за 2023 та 2024 роки підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн (майнова вимога) + 1211,20 грн (немайнова вимога) (а.с.5,6).
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2083,20 грн. (1211,20 грн + 872 грн.) пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 01.12.2017, укладений між ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 01.12.2017 у розмірі 12793 гривень 37 коп. та судові витрати в розмірі 2083,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.В. РЕВЯКІНА