29.05.2025
провадження № 2-а/389/24/25
ЄУН 389/1644/25
29 травня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, поліцейського СР ПП відділу поліції №1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Моісеєнка Василя Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції в Кіровоградській області, відділу поліції №1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області та поліцейського СР ПП відділу поліції №1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Моісеєнка Василя Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по праві про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№4649647 від 04.05.2025.
Вимоги обґрунтував тим, що поліцейським ВП №1 (м. Знам'янка) Моісеєнком В.В. винесено постанову ЕНА№4649647 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення стягнення в розмірі 3400 гривень. Із вказаною постановою не погодився. Вказав, 04.05.2025 приблизно об 11.20 позивача зупинив відповідач та під час перевірки водійського посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане на ім'я позивача, почав стверджувати, що вказане водійське посвідчення має ознаки підробки. Позивач отримав водійське посвідчення згідно з чинним законодавством та користується ним з 2001 року. Поліцейський не дочекавшись висновку експерта та достовірно не впевнившись чи посвідчення водія відповідає тим, які знаходяться в офіційному обігу на території України, виніс постанову та притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Після вилучення посвідчення та проведення експертизи встановлено, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_1 є аналогічним до тих, які знаходяться в офіційному обігу на території України та не має ознак підробки.
Відповідач по справі надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказав, що позов не підлягає задоволенню. Заперечення проти позову обґрунтував тим, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи, докази вчинення адміністравтивного правопорушення. Постанова винесена на підставі та в межах повноважень, наданих поліцейському, у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник надав заяву, в якій підтримав вимоги позову та просить їх задовольнити, просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідачі в судове засіданні не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом встановлено, що стосовно позивача 04.05.2025 поліцейським ВП №1 (м. Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Моісеєнком В.В. винесено постанову ЕНА№4649647 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказано, що останній керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_2 та здійснив зупинку ближче 10 метрів від дорожнього знаку Пішохідний перехід та не мав посвідчення водія відповідної категорії В, тобто не мав права керування таким транспортним засобом відповідно до статті 16 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушив вимоги п.2.1 ПДР.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування із зазначених у позовній заяві підстав.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Пунктом 1.10. ПДР передбачено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до п.2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до оглянутих записів з автомобільного реєстратора та портативних відеореєстраторів поліцейських, які були зроблені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у поліцейського викликало сумнів справжність водійського посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , тому слідчо-оперативною групою вказане посвідчення вилучене у позивача та направлене постановою начальника сектору дізнання ВП №1 (м. Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на проведення технічної експертизи документів. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19,112-25/6261-ДД від 07.05.2025 встановлено, що досліджуваний бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення позивачем ПДР, відповідачем суду всупереч вимогам закону не надано. Доводи позивача не спростовані.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 9, 72, 77, 90, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №4649647 від 04 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП - скасувати, адміністративну справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області місце знаходження м. Кропивницький вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.
Відповідач - поліцейський відділу поліції №1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Моісеєнко Василь Васильович місце знаходження м. Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. Київська, 25.
Суддя Український В.В.