Справа № 761/31312/21
Провадження № 1-в/761/231/2025
02 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , відносно засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 31.08.2021 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді громадських робі на строк 200 (двісті) годин,
щодо приведення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Подання обґрунтоване тим, що на обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області з 29.11.2021 перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 31.08.2021 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді громадських робі на строк 200 (двісті) годин.
Згідно з вироком Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 , 14.12.1992 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, та внаслідок вчинення злочину, у разі доведення його до кінця, міг би спричинити матеріальну шкоду на суму 1 900 грн. 00 коп.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції Закону № 3886-ІХ) (далі - КУпАП) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. ч.2 ст.51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зі змісту вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 31.08.2021 вбачається, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, та внаслідок вчинення злочину, у разі доведення його до кінця, міг би спричинити матеріальну шкоду на суму 1 900 грн. 00 коп.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ«Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», розмір вартості викраденого майна становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією ч.2 ст.51 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність.
На підставі вищевикладеного, провідний інспектор Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 просить привести вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31 грудня 2021 року, у відповідність до Закону №3886-ІХ.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Представник органу пробації, будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання не з'явився. Звернувся на адресу суду із заявою, в якій просив подання задовольнити та проводити судовий розгляд без його участі.
Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З клопотання встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, до покарання у виді громадський робіт на строк 200 годин.
Зі змісту вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 вчинив 27 березня 2021 року, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 1900 гривень 00 копійок.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилання відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції.
Зокрема, зі змісту частини першої статті 51 КУпАП випливає, що відповідальність за цією нормою настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною другою статті 51 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дії, передбаченої частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В свою чергу частиною третьою статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною другою статті 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2021 року становив 2270 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2021 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1135 гривень.
Отже, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для звільнення засудженого від призначеного йому покарання необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого ним майна 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто 2270 грн. у 2021 році.
Таким чином, діяння, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року за ч. 1 ст. 190 КК України, на даний час не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за заволодіння яким ОСОБА_5 засуджено, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1