Справа № 761/21693/25
Провадження № 1-кс/761/14715/2025
28 травня 2025 року місто Київ
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Талалаївка, Чернігівської області, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №42025102100000073, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.05.2025, -
28 травня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №42025102100000073, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.05.2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102100000073 від 15.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, не пізніше 06.05.2025 року, в ОСОБА_8 виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 500 000 доларів США під приводом обіцянки вплинути на службових осіб НААН України щодо призначення знайомого останнього, ОСОБА_10 , на посаду виконувача обов'язків директора державного підприємства «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України».
До реалізації свого умислу ОСОБА_8 вирішив залучити ОСОБА_4 , запропонувавши останньому спільно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_9 під вищевказаним приводом, на що ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок заволодіння чужим майном шляхом обману, погодився, таким чином вступивши з ОСОБА_8 в попередню змову для спільного вчинення вказаного кримінального правопорушення.
При вищевказаних обставинах, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 06.05.2025 року, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , розробили план вчинення кримінального правопорушення.
26.05.2025 року приблизно о 17 год. 50 хв. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману зустрілись з останнім та ОСОБА_10 в приміщенні закладу громадського харчування «Тарас» за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 84Б, де одержали від ОСОБА_9 1000 (одну тисячу) доларів США, а також несправжні (імітаційні) засоби, а саме, імітаційні грошові кошти в сумі 499 000 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч) доларів США (загальна сума 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 26.05.2025 становить 20 754 700 грн.), після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 були затримані на місці вчинення кримінального правопорушення, вчинивши усі заплановані в межах свого кримінально протиправного умислу дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
Так, 26 травня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами у їх сукупності.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі необхідно обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, орган досудового розслідування просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Між тим, зауважив, що підозрюваний має тісні соціальні зв'язки та позитивно характеризується.
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зауваживши, що підозрюваний має незадовільний стан здоров'я.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав, просив залишити клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без задоволення та зауважив, що злочин, який йому інкримінується, не вчиняв.
Заслухавши позиції учасників судового засідання, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, у судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102100000073 від 15.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження 27 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та детально досліджені, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати до вчинення спроби ухилитися.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків, у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки тяжкість настання ймовірного покарання може спонукати останнього до вчинення дій чи бездіяльності для його уникнення.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховуються конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_4 , у тому числі, наявність постійного місця проживання, родинних зв'язків, відсутність судимостей, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та має бути визначена у вигляді 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюванимиу даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити на 60 днів, який обраховувати з 26 травня 2025 року до 24 липня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у вигляді 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатись з постійного місця проживання: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Талалаївка, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вказаному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1