Справа № 761/11315/25
Провадження № 3/761/2870/2025
30 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Ради адвокатів Донецької області Національної асоціації адвокатів України про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за частиною 5 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 серії ДН-30, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою свого робочого місця 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 17 у невизначений проміжок часу 06.03.2025, діючи усвідомлено, підписав на бланку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист № 60-2028/25, зі змісту якого вбачається неправомірна відмова адвокату Осиці С.В. у наданні інформації, яка була сформована у адвокатському запиті № 18 від 05.02.2025, чим порушив право адвоката на отримання інформації та права на звернення, передбачене, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що відповідно до вимог ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, є адміністративних правопорушенням.
Установлено, що 05.02.2025 адвокат Осика С.В. звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з адвокатським запитом Вих. № 18 від 05.02.2025, адресованим ОСОБА_2 .
У подальшому адвокату Осиці С.В. надіслано лист в.о. директора-розпорядника ОСОБА_1 про продовження розгляду адвокатського запиту у зв'язку із тим, що запитувана інформація потребує пошуку серед значної кількості даних, а також введений воєнний стан в Україні, та повідомлено про те, що відповідь буде надана з урахуванням чинного законодавства.
Надалі надійшов лист заступника директора-розпорядника ОСОБА_1, у якому зазначено, зокрема, що в адвоката відсутнє право на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової чи службової особи Фонду, а адвокатський запит суперечить вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім того повідомлено, що запитувана інформація відсутня.
Як зазначено у протоколі, 17.03.2025 на електронну адресу ОСОБА_1 , яка вказана у листі Фонду, уповноваженим на складання адміністративного протоколу направлено через скриньку поштової кореспонденції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист запрошення прибути 18.03.2025 на 09:00 до офісу Національної асоціації адвокатів України для складання протоколу.
Станом на 10:00 18.03.2025 ОСОБА_1 не з'явився до Національної асоціації адвокатів України.
За таких обставин, уповноваженою особою на складання адміністративних протоколів членом Ради адвокатів Донецької області Геннадієм Коником складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, що полягає у неправомірній відмові у наданні інформації на запит адвоката.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату й час судового засідання не прибув.
Від адвоката Мартяна О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП., яке в судовому засіданні він оголосив та підтримав.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з огляду на неправомірну, на його думку, відмову у наданні інформації, яка була сформована у адвокатському запиті.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 серії ДН-30, адвокатський запит адвоката Осики С.В. вихідний № 18 від 05.02.2025, лист ОСОБА_1 № 60-1322/25 від 12.02.2025, лист ОСОБА_1 № 60-2028/25 від 06.03.2025, запрошення на складання адміністративного протоколу голови ради адвокатів Донецької області Лідії Керанчук вих.. № 82 від 17.03.2025, онлайн сервіс створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного відпису, заява (звернення) про складаання адміністративного протоколу, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУПАП, ОСОБА_3 від 17.03.2025, витяг з протоколу № 12 засідання Ради адвокатів Донецької області від 30.11.2022, клопотання адвоката Мартяна О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 від 29.04.2025, суддя приходить до такого висновку.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Суддею встановлено, що адвокат Осика С.В. звернувся з адвокатським запитом до посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 з проханням надати інформацію про час (день, місяць, рік) коли посадова особа Фонду ОСОБА_2 , як сторона у справі, отримала копію Рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/11703/20-а, в якому зазначено про стягнення з Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми 2 522, 40 грн.
У подальшому адвокату Осиці С.В. надіслано лист в.о. директора-розпорядника ОСОБА_1 про продовження розгляд адвокатського запиту у зв'язку із тим, що запитувана інформація потребує пошуку серед значної кількості даних, а також введений воєнний стан в Україні, та повідомлено про те, що відповідь буде надана з урахуванням чинного законодавства.
Надалі надійшов лист заступника директора-розпорядника ОСОБА_1 у якому зазначено, зокрема, що в адвоката відсутнє право на звернення з адвокатським запитом безпосередньо до посадової чи службової особи Фонду, а адвокатський запит суперечить вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім того повідомлено, що запитувана інформація відсутня.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення є суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного із зазначених обов'язкових елементів складу виключає наявність складу адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Закону.
Слід зауважити, що жодних матеріалів, які б спростовували відповідь заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 про відсутність інформації про час, день, місяць і рік отримання посадовою особою ОСОБА_2 копії зазначеного рішення, в матеріалах даної справи не міститься.
Крім того, варто зауважити, що Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170), зокрема це: мета запитувача, природа інформації, роль запитувача.
Отже, необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів.
Природа інформації, полягає в тому, що інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу.
Так, адвокатом Осикою С.В. у запиті не наведено мети отримання запитуваної інформації, не зазначено в чому конкретно полягає суспільний інтерес.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що протокол складено за відсутності достатніх допустимих та належних доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суддя позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 38, 212-3, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 212-3 КУПАП, - закрити через відсутність у його діях складу даного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя Олена ЧАЙКА