Справа №:755/8228/25
Провадження №: 2-з/755/129/25
"29" травня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання місця проживання дитини, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Разом із позовної заявою, позивачем подано заяву про застосування заходу забезпечення доказу у справі про визначення місця проживання дитини.
У заяві заявник просить суд: забезпечити докази у справі наступним шляхом: призначити та провести у справі судову психіатричну експертизу ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в рамках якої на вирішення експерта поставити наступні питання: чи страждає ОСОБА_2 на психічні захворювання та/або психічні розлади? чи зловживає ОСОБА_2 алкоголем та/або наркотичними засобами?; призначити та провести у справі судову психіатричну експертизу ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), в рамках якої на вирішення експерта поставити наступні питання: чи страждає ОСОБА_1 на психічні захворювання та/або психічні розлади? чи зловживає ОСОБА_1 алкоголем та/або наркотичними засобами? Експертну установу, яка проводитиме експертизу, призначити на розсуд суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що 23.07.2014 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . В шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина фізично здорова. 25.11.2024 шлюб між ними було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва. Відповідач регулярно чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, які описані ним в позовній заяві. Позивач адвокат, політик, журналіст, громадський діяч, радник заступника Міністра оборони України з правових питань 2024-2025 рр., інструктор з вогневої та фізичної підготовки деяких підрозділів Сил Оборони України. Він має велику кількість друзів та хороших знайомих, які приязно до нього ставляться, користується повагою у суспільстві. Виріс у неблагополучній родині, де мама вживала алкоголь, прожив складне та цікаве життя. Ніколи не вживав алкоголь, тютюнові вироби та наркотичні засоби. Мати дитини виросла у неповній сім'ї, без батька. Про свого батька, якого вона не пам'ятає, вона відгукується максимально негативно. З її слів, мати матері (бабуся) дитини виросла у неповній сім'ї, без батька. Про свого батька, який нібито покинув сім'ю, вона відгукується максимально негативно. З її слів, бабуся матері дитини виросла у неповній сім'ї, без батька. Бабусі, на жаль, вже немає з ними, але про свого батька вона теж розповідала суцільний негатив. Таким чином, протягом кількох поколінь цю багатостраждальну династію неодноразово спіткала доля нещасливого шлюбу. В родині відповідача культивується неприязне та зверхнє ставлення до чоловіків.
Зараз, враховуючи поведінку відповідача, він бачить, що вона, чинячи перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, часто чинить просто неадекватну поведінку. Неможливість її розпорядитись грошима та нагодувати дитину, неадекватна вимога укласти угоду про надання їй грошей просто так, розбите обличчя дитини на день народження та інші обставини вражають. Судячи з соціальних мереж відповідача, постійної присутності у неї вдома алкоголю та інформації від її друзів та знайомих, вона регулярно вживає алкогольні напої в присутності дитини. Він неодноразово бачив це на власні очі, коли вони проживали разом.
Відповідач віддалено працює в Міністерстві цифрової трансформації України.
Згідно Постанови №440 КМУ від 12.04.2022, у разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника державної служби, зазначеного в пункті 1 цієї постанови, або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.
Судячи з того, що дитину хтось вивозив за кордон у березні, а відповідач за інформацією Міністерства цифрової трансформації не мала в цей час відпусток чи відряджень, відповідач стала по два підряд прогулювати роботу. В цей же час вона публікувала в соціальних мережах фотографії, які нібито мали створити в уяві глядачів той факт, що вона перебуває в Києві і працює.
Окрім того, виїджаючи з дитиною за кордон багато разів, відповідач жодного разу не звернулась до консульської установи України з метою постановки дитини на консульський облік, як цього вимагає законодавство. Тим самим відповідач, знаючи про вимогу законодавства, свідомо та умисно його порушує. Він описав цю обставину у позовній заяві на сторінці.
Окрім того, нещодавно відповідач, відмовляючись надати можливість поспілкуватись з дитиною, декілька разів заявляла, що вона «сама свята». Нещодавно відповідач, відмовляючись надати можливість поспілкуватись з дитиною, декілька разів заявляла, що вона «сама свята».
Від початку їх знайомства відповідач розповідала йому, що вона народилась з вродженою вадою серця і в ранньому дитинстві їй робили операцію на серце. її батько розлучився з матір'ю та відмовився допомагати їй оплатити цю операцію, а також не надав для відповідача кров, маючи кров тої ж групи та резус-фактору. Пізніше, при спостереженні вагітності відповідача, виявилось, що ця інформація є неправдою і відповідач ніколи не мала подібних захворювань. Восени 2023 року відповідач розповідала, що влітку 2023 року вона була вагітна і у неї стались передчасні пологи. В листопаді 2023 року відповідач повідомила, що її мати, яка проживає в Німеччині, захворіла на смертельну хворобу і скоро помре. Минуло півтора роки і (слава Богу), з матір'ю відповідача все добре. Наскільки він розуміє, хвороба теж була вигаданою.
Як відомо, підставою для проведення психіатричної експертизи можуть бути: відомості з показань свідків, родичів, знайомих, із виробничих і побутових характеристик про особливості поведінки (недоречні висловлювання та вчинки, немотивовані приступи збудження, судомні приступи, інтелектуальна неспроможність, спроби самогубства тощо), які розглядались свідками як прояви психічних розладів; повідомлення особи про свої хворобливі переживання та суб'єктивні відчуття, які можуть свідчити про наявність будь-яких розладів психічної діяльності.
Це все наштовхує на обґрунтовані побоювання щодо психічного стану відповідача.
Зазначає, що він теж не є ідеалом людини. І він критично до себе ставиться. Тому, ймовірно, у даній справі, паритетно та справедливо буде сказати, що він теж потребує проведення психіатричної експертизи.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
В судовому засіданні позивач вимоги заяви про застосування заходу забезпечення доказу, підтримав в повному обсязі, з підстав викладеній у заяві, просив суд її задовольнити. Уточнив, що ним допущена технічна помилка у п. 2 прохальної частини заяви та помилково вказане прізвище, ім'я та по батькові відповідача, замість його, що підтверджується вірним зазначенням номеру РНОКПП.
Відповідач та її представник в судовому засіданні доводи заяви про застосування заходу забезпечення доказу не визнали, з підстав викладених у письмових запереченнях, просили відмовити у її задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши доводи поданої заяви, доходить наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому, збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто, вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді справ.
При цьому, підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Закон України «Про судову експертизу» в статті 1 закріплює загальне поняття терміну «судова експертиза», згідно якого судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимог ч. 1, 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
При цьому, слід розрізняти висновок експерта як спосіб отримання нових доказів або підтвердження тих, що вже є в матеріалах справи, та висновок експерта, як засіб забезпечення доказів подання яких в майбутньому стане неможливим або утрудненим, або такий доказ буде втрачено. В останньому ж випадку, призначення судової експертизи, як засіб забезпечення доказів, покликаний зберегти/закріпити/встановити, такий об'єкт дослідження, який швидко псується (неякісна продукція за позовами про захист прав споживачів) або підлягає знищенню, може бути змінений або відчужений, тощо.
Таким чином, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом призначення експертизи, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
У даному випадку забезпечення доказів позивачу необхідне для обґрунтування своїх позовних вимог, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання.
На підставі наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів, задоволенню не підлягає.
За вимог ч. 5 ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116 - 118, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання місця проживання дитини - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 02.06.2025.
Суддя: