Справа № 591/988/25
Провадження № 2-а/591/54/25
02 червня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/988/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 22.10.2025 року відповідачем на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст.210 КУпАП. Про винесення постанови дізнався після надходження 25 січня 2025 року повідомлення про блокування карткового рахунку в межах виконавчого провадження. Вважає постанову необґрунтованою та протиправною з огляду на наступне. Зі змісту постанови вбачається, що він притягнутий до відповідальності за неявку до облікового органу та неподання своїх облікових даних. В жовтні 2024 року був зупинений працівниками Національної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою надати документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи. При перевірці документів зазначили, що дані в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні, тому ним була надана довідка ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.08.2024 року № 6/4706-68 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівники здійснили повторну перевірку документів, відпустивши в подальшому додому. Вважає оскаржувану постанову протиправною з огляду на наступне. Про дату розгляду адміністративної справи він не сповіщався, копія постанови направлялася за невірною адресою, що унеможливило її отримання. Протягом 2024 року на підставі його звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово надавалася відстрочка, тобто у відповідача була вся наявна інформація та документи щодо перебування на військовому обліку, а також підтверджуючі документи про наявну відстрочку. Враховуючи вищевикладене, дії відповідача свідчать про умисне вчинення протиправних дій щодо винесення постанови № 10/24-296 від 22.10.2024 року .
Просить скасувати постанову №10/24-296 від 22.10.2024, винесену ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі щодо ОСОБА_1 та закрити провадження за адміністративною справою за відсутністю події та складу та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12.02.2025 року відкрито провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач копію ухвали отримав 13.02.2025 року, правом на подання відзиву не скористався.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що згідно постанови № 10/24-296 від 22.10.2024 року - 22.10.2024 року о 10 год.00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Копія постанови надіслана поштою 23.10.2024 року (а.с.22-23).
Згідно листа від 03.12.2024 року постанова № 10/24-296 від 22.10.2024 року звернута до Зарічного ВДВС у м.Суми СМУ МЮ для примусового виконання (а.с.24).
Постановою Зарічного ВДВС у м.Суми СМУ МЮ від 18.12.2024 відкрито ВП №76797362 з примусового виконання оскаржуваної постанови (а.с.21).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.06.2024 ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що має дитину віком до 18 років і дружину, яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», на строк до 11.08.2024 (а.с.25).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.08.2024 ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що має дитину віком до 18 років і дружину, яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», на строк до 09.11.2024 (а.с.26).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.11.2024 ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.15 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що має дитину віком до 18 років і дружину, яка проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», на строк до 07.02.2025 (а.с.27).
З витягу з «Резерв+», сформованого 22.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані уточнено вчасно 11.06.2024. Дійсний до 09.11.2024 (а.с.28).
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 21.12.2021 року ОСОБА_1 придатний до проходження військової служби, за станом здоров'я непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.29-30).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч.4 ст.159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , що склав оскаржувану постанову, суд визнає протиправними, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2024 року № 10/24-296 підлягає скасуванню як протиправна, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі суд зазначає таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір". При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України "Про судовий збір"). У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тобто у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України та наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 605,60 грн.
Решта надміру сплаченого судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 10/24-296 по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2024 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 02.06.2025.
Суддя О.О. Ніколаєнко