Справа № 462/2246/25
30 травня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі головуючого судді Кирилюка А. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий виклад обставин справи.
Уповноважений представник позивача АТ «А-Банк» - Шкапенко О. В., 31.03.2025 року (вх. № 6944) звернувся через систему «Електронний суд» до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № ABH0CT155101622854506087 від 05.06.2021 року у розмірі 59 076 грн 08 коп. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2021 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101622854506087, щодо надання останній кредиту в розмірі 45 000 грн. 00 коп. строком на 40 місяців (тобто до 04.10.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
Зазначається, що у разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то варто зазначити, що відповідач (підписавши Анкету-Заяві про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9 УіПу: банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв'язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку , авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Станом на 29.03.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 59 076 грн. 08 коп., яка складається з 33 663 грн. 59 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 25 412 грн. 49 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Так, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І. (а.с 28).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 30-31).
Позиція учасників справи.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Згідно Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» ОСОБА_1 , 18.07.2019 року шляхом підписання такої приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку (а.с. 5).
05.06.2021 року будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101622854506087від 05.06.2021 року. За умовами заяви відповідач отримав кредит в сумі 45 000 грн 00 коп., строк кредиту - 36 місяців з 05.06.2021 по 04.06.2024 включно, процентна ставка (фіксована) - 50% на рік, розмір щомісячного платежу - 2 455 грн. 55 коп., загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 88 399 грн. 61 коп. Згідно з підписаною заявою відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної варстості кредиту становлять Договір (а.с. 6 зворот-7).
Згідно даних паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» встановлено: сума/ліміт кредиту - 45 000 грн 00 коп.; строк кредитування - 36 міс.; процентна ставка - 50 % річних; загальні витрати за кредитом 43 399 грн. 61 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 88 399 грн. 61 коп.; реальна річна процентна ставка 64.3 % річних. Паспортом передбачено порядок повернення кредиту: щомісячними платежами по 2 455 грн. 55 коп. (а.с. 5зворот-6).
Вищевказані заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101622854506087від 05.06.2021 (договір) та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані відповідачем простим електронним підписом за ідентифікатором +380974904586.
З метою обґрунтування своїх вимог, позивачем до матеріалів справи долучено копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно АТ «Акцент-Банк» (14), банківської ліцензії АТ «Акцент-Банк» (а.с. 15), витягу зі статуту АТ «Акцент-Банк» (а.с. 16-19), мемрпіальний ордер № TR.17583490.59621.65455 від 05.06.2021 року (а.с. 9зворот), виписку по кредиту від 29.03.2025 року (а.с. 10-11).
Також, позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості відповідача станом на 29.03.2025 року (а.с. 8-9), з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 59 076 грн. 08 коп., яка складається з наступного: 33 663 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом 25 412 грн. 49 коп. - заборгованість по відсоткам.
Так, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті дотримання судом стандартів мотивування слід звернути увагу на рішення «Руїз Торіха проти Іспанії» (№ 18390/91, 09.12.1994 року, §29) та «Проніна проти України» (№ 63566/00, 18.07.2006 року, § 23,25), у яких ЄСПЛ зауважив, що у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені мотиви, на яких вони ґрунтуються; міра, до якої суд має виконати свій обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення; проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді.
У рішенні «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003 року, § 36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, суд зобов'язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 § 58 ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Мотиви прийняття рішення та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому. Окрім цього з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач визнавав свою заборговність перед позивачем, оскільки сплатив частину такої.
Отже беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № 6005315473184 від 29.03.2025 року (а.с. 23) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений таким судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101622854506087 від 05.06.2021 року у розмірі - 59 076 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімдесят шість) грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 307770, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Текст судового рішення складено 30.05.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: