Справа № 227/2503/24
(1-в/199/147/25)
(мотивувальна частина)
30травня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду поданняначальника відділу №15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми штрафу за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 року, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 року, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу.
Станом на час звернення з поданням - 22.05.2025 року засуджений ОСОБА_5 вирок суду не виконав, сплатив штраф в сумі 1000 гривень, залишок 16000 гривень, у зв'язку з чим орган з питань пробації звернувся до суду з поданням, в якому ставить перед судом питання про розстрочку засудженій виплату несплаченої суми штрафу у відповідності до ч. 3 ст. 26 КВК України.
Засуджений та представник органу пробації до суду не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду подання органу пробації.
Прокурор у судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Крім того, вирішуючи подання суд враховує, що Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»,заява №8371/02,п.27,рішення від26.04.2007та «Трухпроти України», заява №50966/99від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що учасники судового провадження не з'явились в судове засідання, враховуючи заяву прокурора, суд, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 539КПК України, визнає можливим розгляд подання здійснити у відсутність засудженого та представника органу пробації, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Порядок виконання покарань у виді штрафу передбачено главою 5 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Відповідно до ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Дослідивши письмові матеріали та подання, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає, оскільки органом пробації ненадані суду докази, що ОСОБА_5 , якому було роз'яснено наслідки несплати визначеної вироком суми штрафу у визначений строк, передбачений діючим законодавством, та засудженому було надано реквізити для сплати такого штрафу.
Водночас, як вбачається з подання органу пробації, засуджений ОСОБА_5 станом на 22.05.2025 року сплатив частину штрафу у розмірі 1000 (тисячу) гривень, на що надав квитанцію про сплату.
Також, органом пробації не були здійснені заходи перевірок, що ОСОБА_5 на час звернення органу пробації з поданням до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра на час звернення з поданням 22.05.2025 року, не міг виконати судове рішення про сплату штрафу, оскільки орган пробації не звертався до відповідної фінансової установи, не долучено доказів на підтвердження такого. Крім того орган пробації не прийняв заходи щодо витребування таких відомостей у засудженого, в той час коли саме на цей орган покладається виконання вказаного виду покарання,
Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 53 КК України при вирішенні питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, суд має врахувати майновий стан особи. Разом з тим, у поданні не вмотивовані причини, відсутнє обґрунтування, за яких підстав, причин та обставин ініціатор подання просить розстрочити штраф засудженому ОСОБА_5 , який відповідно до змісту подання органу пробації сплатив частину штрафу, та доказів на підтвердження того, що останній не має фінансової можливості сплатити штраф в повному об'ємі суду не надано.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні подання начальника відділу №15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми штрафу за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2025 року.
Копію ухвали направити органу пробації, засудженому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів прокурором з моменту оголошення ухвали, органом пробації, засудженим, які не брали участь у судову розгляді подання протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
02.06.2025