Справа № 0418/5844/2012
2/0418/2354/2012
07 вересня 2012 року
07 вересня 2012 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Вобліковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на нерухоме майно,
27 серпня 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що у серпні 2012 року між нею та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, за яким вона придбала у останнього квартиру
АДРЕСА_1 . Позивач виконала усі умови договору, проте відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору та підготовки необхідних для цього документів. Крім того, позивач дізналася, що ОСОБА_2 самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, виконав переобладнання квартири. Відповідно до висновку, виданого будівельною організацією самочинне переобладнання виконано у відповідності з чинними будівельними, технічними нормами й правилами. На разі позивач не має можливості зареєструвати за собою право власності на придбане майно через порушення відповідачем процедури попереднього узгодження перепланування та його ухилення від повного виконання договору купівлі-продажу. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання укладеного з відповідачем договору дійсним, визнання за нею права власності на самочинно переобладнані приміщення квартири АДРЕСА_1 загальною площею 114,4 м2, яка складається з наступних приміщень: 1 -коридор площею 3,2 м2; 2 -передпокій площею 16,0 м2; 3 -кладова площею 1,3 м2; 4 -санвузол площею 3,9 м2; 5 -кухня-їдальня площею 19,7 м2; 6 -житлова площею 19,2 м2; 7 -шафа площею 1,1 м2; 8 -санвузол площею 8,7 м2; 9 -житлова площею 8,3 м2; 10 -гостинна площею 18,4 м2; 11 -житлова площею 9,2 м2; 12 -шафа площею 2,1 м2; І -лоджія площею 2,6 м2; ІІ -балкон площею 0,7 м2. (а.с.а.с. 1, 2).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
ОСОБА_2 , представник Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явилися, звернувшись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.08.2012 р. між позивачем та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 4, 7).
Позивач виконала усі умови договору щодо оплати повної вартості квартири, проте відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору у строк, визначений пунктом 4 (до 15.08.2012 р.) та підготовки необхідних для цього документів.
Після придбання квартири позивач дізналася про те, що відповідачем без відповідного дозволу було проведено переобладнання квартири, а також приєднано місце загального користування площею 3,2 м2. При цьому зміни не призвели до порушень прав власників інших квартир, оскільки приєднане місце загального користування конструктивно відноситься виключно до квартири позивача (а.с.а.с. 8 -10).
Згідно з технічним висновком, виконаним ТОВ «Торгово-промисловий дім ПАЛАНТ»02.08.2012 р. (ліцензія серії АВ № 588421 видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 17.11.2011 р., строк дії -з 10.11.2011 р. по 10.11.2014 р.), стан несучих будівельних конструкцій квартири класифікується як добрий (І категорія), виконане перепланування приміщень квартири не впливає на стан конструктивної схеми, міцність та стійкість будівлі у цілому, що дозволяє подальшу гарантовану експлуатацію квартири (а.с.а.с. 17 -32).
Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що сторони частково виконали умови укладеного 02.08.2012 р. договору, що полягає у сплаті позивачем вартості придбаної квартири та фактичній передачі ОСОБА_2 цієї квартири, що, у розумінні закону, може бути підставою для визнання укладеного правочину дійсним.
Згідно з частиною 2 статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
У відповідності з частиною 2 статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
За правилами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що виконане самочинне переобладнання здійснено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Керуючись статтями 4 -11, 18, 57 -60, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 без додаткових актів введення в експлуатацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 114,4 м2, житловою площею 55,1 м2, яка складається з наступних приміщень:
- 1 -коридор площею 3,2 м2;
- 2 -передпокій площею 16,0 м2;
- 3 -кладова площею 1,3 м2;
- 4 -санвузол площею 3,9 м2;
- 5 -кухня-їдальня площею 19,7 м2;
- 6 -житлова площею 19,2 м2;
- 7 -шафа площею 1,1 м2;
- 8 -санвузол площею 8,7 м2;
- 9 -житлова площею 8,3 м2;
- 10 -гостинна площею 18,4 м2;
- 11 -житлова площею 9,2 м2;
- 12 -шафа площею 2,1 м2;
- І -лоджія площею 2,6 м2;
- ІІ -балкон площею 0,7 м2.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2012 року.
Суддя М.О. Католікян