28 травня 2025 рокуСправа №160/34573/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 23690,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ОСОБА_1 існує заборгованість у сумі 23690,83 грн, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.
06.01.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зроблено запит до виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
29.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , з 07.11.2011 по теперішній час.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/34573/24 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач вважає штраф 10000 грн нарахованим необґрунтовано, продаж вина проводився згідно закону і встановлених правил, заборгованість 13690,83 грн була не сплачена у зв'язку з форс-мажорними обставинами (війна), зазначає, що на даний час має можливість, почав виплачувати заборгованість та виплатив 1100,00 грн з цього боргу. З урахуванням зазначеного просить скасувати штраф 10000,00 грн як нарахований необґрунтовано чи помилково, а заборгованість 13690,83 грн дозволити погасити рівними частками до кінця 2025 року, тобто протягом десяти місяців.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: ІКП платника податків по кожному із видів податкового боргу за період з дати виникнення такого податкового боргу по дату цієї ухвали; пояснення щодо того, чи зарахована сплачена платником сума 1100,00 грн на погашення заявленої до стягнення суми заборгованості по податку на нерухоме майно.
08.05.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів.
12.05.2025 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що на теперішній час в облікових картах відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 20740,83 грн.
Оскільки до матеріалів справи долучені всі необхідні документи та судом вжиті всі необхідні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд справи, суд перейшов до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має незаявлений до суду податковий борг у сумі 20740,83 грн.
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 20740,83 грн, який виник на підставі:
1) по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 10000,00 грн згідно:
- рішення про застосування фінансування санкцій №000001/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 03.01.2024 на суму 10000,00 грн, термін сплати - 18.03.2024;
2) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами у розмірі 10740,83 грн згідно податкових повідомлень-рішень:
- №0157673-2410-0484 від 30.06.2021 на суму 3849,00 грн, термін сплати - 30.12.2022. За рахунок переплати в ІКП сума боргу становить 2273,03 грн;
- №0036837-2417-0484 від 22.03.2023 на суму 4169,75 грн, термін сплати - 21.08.2023;
- №0073467-2417-0484-UA12060170010145934 від 05.03.2024 на суму 4298,05 грн, термін сплати - 30.06.2024.
З метою погашення податкового боргу 14.12.2021 за №0131476-1308-0481 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу відносно відповідача на суму податкового боргу станом на 13.12.2021 у розмірі 4670,10 грн.
Податкову вимогу направлено на адресу відповідача, проте поштова кореспонденція повернута контролюючому органу зворотно без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно положень статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абзац перший пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (абзац другий пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Згідно положень пункту 19-1.1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; 19-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Заявлені до стягнення нараховані суми грошових зобов'язань є узгодженими та несплаченими, що є порушенням обов'язку платника податків.
Направлена податкова вимога також вважається врученою згідно статей 42 та 58 ПК України.
Зважаючи на доведеність несплати відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання, такі суми набули статусу податкового боргу, який стягується з платника податків в судовому порядку.
Належить зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 15.06.2023 у справі №160/13436/22 та інших.
Суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження рішень контролюючого органу, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми узгодженого податкового боргу у загальному розмірі 20740,83 грн, оскільки належних доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, а рішення, на підставі яких такий податковий борг виник, відповідачем не оскаржені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про те, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про погашення заборгованості рівними частками до кінця 2025 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини другої цієї статті заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на наведені норми, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення може бути вирішено судом на стадії саме виконання такого судового рішення, а не на стадії його ухвалення.
Інститут розстрочення виконання судового рішення нерозривно пов'язаний з виконанням судового рішення за умови набрання ним законної сили.
З клопотанням щодо розстрочення виконання рішення суду відповідач може звернутись після прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили.
Виходячи з викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення у зв'язку з його передчасністю.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 20740 (двадцять тисяч сімсот сорок) грн 83 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський