Справа № 677/1553/22
Провадження № 2/677/258/25
(повний текст)
22.05.2025 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області:
у складі: головуючого - судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,
учасники справи (сторони):
представник позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові, в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання батьківства, -
Короткий зміст позовних вимог.
До суду звернувся позивач ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), у якій просить визнати його батьком дитини ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову зазначає про те, що в січні 2010 року він познайомився з відповідачкою по справі ОСОБА_5 , та вступив з нею у фактичні шлюбні стосунки, почавши проживати як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу в с. Криворудка, на той час Красилівського району, нині Хмельницького району Хмельницької області однією сім'єю та вести спільне господарство. За час спільного проживання у них з відповідачкою народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, вони на час народження дитини не перебували в зареєстрованому шлюбі, то під час реєстрації народження дитини в актовому записі про її народження було записане прізвище ім'я та по батькові за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_7 . Після народження дитини вони з відповідачкою проживали разом ще близько 1 року, а потім стали проживати окремо. Спільна дитина (донька) проживала та на даний час проживає з відповідачкою, але протягом усього часу він турбується про свою доньку, надає їй матеріальну допомогу, цікавиться її життям, розвитком, потребами. Дитина схожа на нього, що підтверджується фото. На даний момент позивач бажає, щоб у свідоцтві про народження його дитини в графі «батько» значився позивач ОСОБА_2 . Доказом його батьківства щодо ОСОБА_4 є спільні фотокартки на яких видно, що вони з донькою дуже схожі, також це буде підтверджуватися свідками, а також доказом може бути судова молекулярно-генетична експертиза.
20.06.2023 року винесено ухвалу про призначення судової експертизи.
20.02.2025 року судом було винесено ухвалу, згідно якої зобов'язано керівника Державної прикордонної служби України надати інформацію щодо перетину кордону України в напрямку виїзду та в'їзду відповідачки в період з лютого місяця 2022 року по даний час.
Аргументи учасників справи.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилася, повідомлялася відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Третя особа - Красилівський відділ ДРАЦ у Хмельницькому районі Хмельницької області у судове засідання не з'явилися, надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердили викладені в позовній заяві обставини.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, заслухавши позивача, представника позивача, свідків, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 видане Криворудською сільською радою Красилівського району Хмельницької області 08.02.2011 року, актовий запис № 1. (а.с. 6).
В графі батьки, народженої дитини, записано батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження дитини, а також з актового запису про народження. (а.с. 6, 27).
Офіційно шлюб між позивачем та відповідачкою по справі не укладався.
Згідно повідомлення Вінницького науково-дослідного експертного-криміналістичного центру від 05.09.2023 року неможливо провести експертизу (молекулярно-генетичне дослідження), оскільки для проведення експертизи з'явився тільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явилися. (а.с. 94-95).
Відповідно до відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.02.2022 року по станом на 12.03.2025 рік в базі даних не виявлено. (а.с. 240, 242, 243).
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Статтею 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Згідно з п. 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»(надалі Постанова), особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.
У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
В даній справі, експертизу з приводу визначення батьківства дитини провести не вдалося, оскільки Відповідач по справі разом з дитиною перебувають за кордоном внаслідок збройної агресії російської федерації. Факт перебування відповідачки за кордоном підтверджується письмовою заявою матері відповідачки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 37), також даний факт не заперечується (навіть підтверджується) і самим позивачем по справі. Підтверджується вказана обставина і відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України відомостей щодо перетинання державного кордону України.
Тобто, неявка відповідачки з дитиною до експертної установи для проведення відповідного аналізу на предмет встановлення батьківства дитини не може бути розцінена судом, як навмисним або як ухилення відповідачки і як наслідок застосуванням до останньої положення ст. 109 ЦПК України.
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Отже, враховуючи той факт, що по справі не було проведено молекулярно-генетичну експертизу, суд вважає, що позивачем по справі не доведено той факт, що він є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На думку суду, показів свідків, а також наданих фотокарток та відео весілля (неофіційного), не достатніми для встановлення батьківства, враховуючи вищевикладене.
За таких обставин, вимога про визнання батьківства не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позов не підлягає задоволенню, тому сплачені судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 6 ст. 259, ч. 1 ст. 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про визнання батьківства - ВІДМОВИТИ.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи (сторони):
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Театральна, 1, код ЄДРПОУ 21323523.
Повний текст рішення виготовлено 30.05.2025 року.
Суддя: В.О. Шовкун