Справа №461/2637/25
29 травня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених надміру,-
представник Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту
департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача кошти, надміру виплачені за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам у сумі 78 000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до заяви ОСОБА_1 , поданої через за стосунок «Дія» від 28.04.2022 Галицьким відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надавалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на нього та двох його дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період з 01.03.2022 по 30.09.2023 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Галицькому відділі соціального захисту з 21.04.2022 по теперішній час, як внутрішньо переміщена особа з міста Сєвєродонецьк, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.04.2022 № 1307-7575406644. ОСОБА_2 перебував на обліку в Галицькомувідділі соціального захисту з 21.04.2022 по 29.08.2022, що підтверджується копією скріншоту з програми ЄІССС щодо руху надання та припинення виплати допомоги. ОСОБА_3 перебувала на обліку в Галицькому відділі соціального захисту з 21.04.2022 по 12.08.2022, що підтверджується копією скріншоту з програми ЄІССС щодо руху надання та припинення виплати допомоги.
Представник позивача вказує, що в результаті, проведеної 01 жовтня 2023 року спеціалістами Галицького відділу соціального захисту перевірки, наданих даних верифікацією Міністерства Фінансів України, встановлено, що відповідач неправомірно отримав грошову допомогу за період з 01.09.2022 по 30.09.2023, оскільки ОСОБА_1 не повідомив позивача про зміни в складі сім'ї, зокрема про зняття з обліку дітей - ОСОБА_2 (знятий 29.08.2022 року) та ОСОБА_3 (знята 12.08.2022 року). ОСОБА_1 отримував допомогу в розмірі 2000 гривень щомісячно та на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 6000 гривень щомісячно з 01.03.2020 по 30.09.2023. Окрім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 має у власності квартиру, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Представник позивача зазначає, що з 01.11.2022 нарахування, виплата і фінансування допомоги здійснюється на центральному рівні за допомогою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) без участі районних відділів соціального захисту. ОСОБА_1 Державним підприємством «Інформаційно- обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» було проведено неправомірну виплату грошової допомоги за період з 01.09.2022 по 30.09.2023 на суму 78 000,00 грн. Отже, враховуючи вищезазначене, 31.09.2023 позивачем було зупинено виплату допомоги, і в результаті перевірки виявлено, що ОСОБА_1 було надміру виплачено кошти на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.09.2022 по 30.09.2023, які підлягають поверненню. За наведених обставин, представник позивача просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
13.05.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сорокою Р.Л. скеровано на адресу суду відзив, в якому проти вимог позову заперечує, у зв'язку із їх безпідставністю. Відзив вмотивований тим, що Відповідач ОСОБА_1 має сім'ю: дружина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач та його сім'я, до повномасштабної агресії росії проти України, проживали в м. Сіверськодонецьк, Луганської області. Під час бойових дій, в лютому 2022 року, ОСОБА_1 та його сім'я, а також інші родичі відповідача, покинули своє житло. Сім'я ОСОБА_1 поїхала до м. Львів, де вони тимчасово проживали. Житло Відповідача, що розташоване в м. Сіверськодонецьк, який на даний час окупований ворогом, було повністю знищене в результаті бойових дій. Представник відповідача зазначає, що 28.04.2022 року ОСОБА_1 , через мобільний за стосунок «Дія» звернувся із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме на себе та двох неповнолітніх дітей. Заява була подана згідно порядку встановленого законом. Відповідач вказав у заяві всю необхідну інформацію, яка запитувалася, нічого не приховував та не надавав неправдивих даних. Під час опрацювання заяви, від Позивача не надходило запитів чи уточнень стосовно наданої інформації. Однак, з моменту подання заяви (28.04.2022) допомога виплачена не була, а почала нараховуватися лише з 01.07.2022 року, після повторного звернення Відповідача. ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішнього переміщена особа з 21.04.2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою № 1307-7575406644 від 21.04.2022 року. ОСОБА_3 (донька) перебуває на обліку як внутрішнього переміщена особа з 21.04.2022 року по теперішній час, що підтверджується даними з програми ЄІССС, наданими Позивачем та довідкою № 3002-7501208367 від 12.08.2022 року. ОСОБА_2 (син) перебуває на обліку як внутрішнього переміщена особа з 21.04.2022 року по теперішній час, що підтверджується даними з програми ЄІССС, наданими Позивачем та довідкою № 3002-5002056094 від 29.08.2022 року. Тобто, Відповідач і його діти були, та є на даний час, внутрішньо переміщеними особами і отримували допомогу від держави на проживання на визначених законом підставах. Однак, Позивач стверджує, що діти Відповідача були зняті з обліку як внутрішньо переміщені особи і втратили право на виплату з 01.09.2022 року по 30.09.2023 року. Вимога Позивача про стягнення коштів з Відповідача, в сумі 78 000 грн. (на двох дітей), є безпідставною та незаконною. Відповідач вважає, що допомога на проживання, в період з 01.09.2022 року по 30.09.2023 року, надавалась на законних підставах, оскільки члени його сім'ї і на даний час перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи та проживають в орендованому житлі. Позивач надав до суду довідку про отримання (неотримання) допомоги ОСОБА_1 від 24.01.2025 року. Згідно із вказаним документом, Відповідач отримував грошову допомогу на себе та двох дітей в період з березня 2022 року (включно) по вересень 2023 року (включно) (19 місяців) в розмірі 8000 грн. кожного місяця. Загальна сума наданої допомоги - 152 000 грн. Відповідач не погоджується з цим, оскільки такої суми він не отримував. Документів, які підтверджують рух коштів (нарахування, виплата, отримання), Позивачем надано не було. Відповідно, належних доказів щодо виплати Відповідачу суми в розмірі 152 000 грн. надано не було. Крім довідки про отримання допомоги, Позивачем надано копію свого рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 02.08.2022 року. Щодо права власності на житло, представник відповідача вказує, що 11.02.2016 року за ОСОБА_1 , на підставі договору дарування, зареєстровано право власності на 1/2 частку квартири за вищевказаною адресою. Загальна площа квартири - 55,6 кв.м., житлова площа - 28,7 кв.м. Відповідно, у власності Відповідача знаходиться частина квартири площею - 27,8 кв.м., з них житлова площа - 14,35 кв.м. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що частка квартири знаходиться у власності Відповідача ще з 2016 року, а сім'я складається з чотирьох осіб. Відповідно, частка житлового приміщення, яке знаходиться у власності ОСОБА_1 , на одного члена сім'ї становить 6,95 кв.м. загальної площі та 3,58 кв.м. житлової площі. Разом з тим, Відповідач зауважує, що ніколи не проживав за адресою належної йому частки квартири. Там постійно проживали і проживають особи з числа його родичів, в тому числі мати та батько. Відповідач і його сім'я, з моменту виїзду з м. Сіверськодонецьк, Луганського області, постійно проживали і проживають в орендованому житлі. За наведених обставин, просить у позові відмовити за безпідставністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. Належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Скерувала на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися. Належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Скерували на адерсу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили залишити позов без задоволення, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, відповідача та його представника, на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 , поданої через за стосунок «Дія» від 28.04.2022 Галицьким відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надавалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на нього та двох його дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період з 01.03.2022 по 30.09.2023 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Галицькому відділі соціального захисту з 21.04.2022 по теперішній час, як внутрішньо переміщена особа з міста Сєвєродонецьк, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.04.2022 № 1307-7575406644.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Галицькомувідділі соціального захисту з 21.04.2022 по 29.08.2022, що підтверджується копією скріншоту з програми ЄІССС щодо руху надання та припинення виплати допомоги.
ОСОБА_3 перебувала на обліку в Галицькому відділі соціального захисту з 21.04.2022 по 12.08.2022, що підтверджується копією скріншоту з програми ЄІССС щодо руху надання та припинення виплати допомоги.
В результаті, проведеної 01 жовтня 2023 року спеціалістами Галицького відділу соціального захисту перевірки, наданих даних верифікацією Міністерства Фінансів України, встановлено, що відповідач неправомірно отримав грошову допомогу за період з 01.09.2022 по 30.09.2023, оскільки ОСОБА_1 не повідомив позивача про зміни в складі сім'ї, зокрема про зняття з обліку дітей - ОСОБА_2 (знятий 29.08.2022 року) та ОСОБА_3 (знята 12.08.2022 року).
ОСОБА_1 отримував допомогу в розмірі 2000 гривень щомісячно та на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 6000 гривень щомісячно з 01.03.2020 по 30.09.2023.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 має у власності квартиру, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Судом встановлено, що 01.11.2022 року нарахування, виплата і фінансування допомоги здійснюється на центральному рівні за допомогою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) без участі районних відділів соціального захисту.
Отже, Відповідач свідомо отримав надмірно виплачену допомогу за період з з 01.09.2022 по 30.09.2023 в розмірі 78000,00 грн., по причині особистого зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи, та неподання заяви про припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, при цьому добровільно не повернув надмірно виплачені суми допомоги, вимоги Галицького відділу соціального захисту УСЗДГП ЛМР є цілком правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 4 цього Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Пунктом 29 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 встановлено, що у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», з 1 вересня 2023 виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом ЗО робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Про необхідність повернення зазначених коштів у місячний термін відповідача було повідомлено 24.01.2025 року, шляхом скерування повідомлення відповідачеві.
Проте, незважаючи на вищевикладене, на дату подання позовної заяви та за час розгляду справи, вимоги управління не виконанні, заборгованість у розмірі 77000,00 грн. відповідачем Відділу соціального захисту управління СЗН не повернута.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно із пунктом 1 частини 1статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної адресної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Викладені обставини свідчать, що надмірна сплата державної допомоги відбулась з вини ОСОБА_1 у зв'язку із неповідомленням про зняття з обліку дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто внаслідок недобросовісної поведінки набувача, а тому відсутні передбачені п. 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України підстави для відмови у поверненні безпідставно набутої допомоги.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 404/4822/15-ц.
Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин ОСОБА_1 суду не надано.
Посилання сторони відповідача на те, що квартира частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та він має у власності лише її частку, не заслуговують на увагу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій…
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині другій статті 78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280- 284 ЦПК України, суд,-
Позов Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених надміру - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 78000,00 грн. (сімдесят вісім тисячі гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційноїскарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 29.05.2025 року.
Сторони у справі:
Позивач:
Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Галицька, 21, код ЄДРПОУ:26256754).
Відповідач:
ОСОБА_1 (адреса проживання реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Суддя Х.М.Мисько