29 травня 2025 року
м. Київ
справа №400/1646/20
адміністративне провадження №К/990/43666/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 400/1646/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
У касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу сторонами заявлені клопотання про розгляд справи за участю їх представників.
Водночас, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначених клопотань необхідно відмовити.
Крім того, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеції» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, розгляд цієї справи можливий в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Керуючись статтями 4, 12, 340 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» про розгляд справи за участю їх представників.
Закінчити підготовку справи № 400/1646/20 до касаційного розгляду.
Призначити касаційний розгляд справи № 400/1646/20 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 5 у порядку письмового провадження з 30 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Гончарова