30 травня 2025 року
м. Київ
справа №496/8778/23
адміністративне провадження № К/990/12805/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Біляївського районного суду Одеської області до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД № 08883 від 09 березня 2023 року, складену відносно нього;
- закрити провадженнях у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, за правопорушення, передбачене частини першої статті 130 КУпАП, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 088183 від 09 березня 2023 року;
- зобов'язати відповідача здійснити корегування в базі даних адмінпрактики інформації, що порушує його права через незаконне введення в базу даних адмінправопорушень про нібито скоєного за частини першої статті 130 КУпАП;
- визнати противоправним, незважаючи на заяви про непогодження, суб'єкта персональних даних, використання даних, обробку яких, згідно з законодавством України, несе для нього особливий ризик, в тому числі є конференційною інформацією, передачі третім особам, які незаконно, без вступу в законну силу ухвали від 25 травня 2023 року, внесли до бази даних про нібито скоєне правопорушення за статті 130 КУпАП та здійснити відповідні заходи впливу виправлення цих незаконних дій правоохоронців;
- докази правопорушення, нібито скоєне ним 09 березня 2023 року в 21 годину в м. Біляївка Одеської області недостовірними та недостатніми, складені протокол за частини першої статті 130 КУпАП на нього недійсними по формальним ознакам та складені з суттєвими порушеннями, що мають значні вимоги по складанню протоколів та рішень по КУпАП;
- визнати, що вимоги співробітників поліції при обставинах події скоєне 09 березня 2023 року в 21 годину в м. Біляївка Одеської області, були незаконними, недостовірними та недостатніми;
- підтвердити конституційне право громадянина України, людини ОСОБА_1 (ео-відмова) на презумпцію невинності та невинуватості та на підставі яких доказів було визнано факт правопорушення по вищевказаним трьом статтям КУпАП;
- прийняти до уваги та затребувати у відповідача докази адмінматеріалів по справі, які були відповідно до статті 251 КУпАП, та зобов'язати відповідно до статті70 КАС України надати письмові обґрунтування дій, рішень, протоколів та постанов по події 09 березня 2023 року в 09 годин, бо відсутні докази часу, вказані в матеріалах відповідачем;
- визнати суттєвим порушенням при складанні протоколу поліціантами та винесенням постанови не роз'яснення йому прав та обов'язків, що видно на запису, та усна відмова в наданні юридичної допомоги, без винесення письмового определіння (мова оригіналу) про відмову в юридичному захисті, чим грубо порушені його права та процесуальна процедура складання та оформлення адміністративних матеріалів, що є недопустимим та визнання їх недопустимими, тому недійсними;
- дотримуватись забезпечення основних процесуальних гарантій та захисту прав людини ОСОБА_1., Закону України "Про правосуддя в Україні", не порушуючи принципи об'єктивності, неупередженості при винесенні рішення, не порушуючи процедуру його прийняття, які передують перед винесенням, а і норми міжнародного права: Європейської конвенції прав людини та основних свобод.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у письмове провадження.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року змінено з мотивів відмови у відкритті провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КУпАП. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду першої інстанції роз'яснення про можливість звернення до належного за юрисдикцією суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2024 року залишено без змін.
26 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просив скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, скасувати протокол серії ААД № 122814 виданий 09 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 496/8778/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду нової редакції касаційної скарги, уточнивши її вимоги із зазначенням судових рішень, які оскаржуються, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень.
25 квітня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 квітня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 надано касаційну скаргу у новій редакції, в якій скаржник просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У прохальній частині касаційної скарги (у новій редакції) позивач, зокрема, просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року.
Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 496/8778/23 відсутнє рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто, а саме не надано касаційну скаргу в новій редакцій в якій чітко перелічено судові рішення у справі № 496/8778/23, які оскаржуються до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто в касаційному порядку може бути оскаржено рішення суду першої інстанції після його апеляційного перегляду.
Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 496/8778/23 ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року у цій справі було переглянуто в апеляційному порядку та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року змінено з мотивів відмови у відкритті провадження відповідно до пункт 1 частини першої статті 170 КУпАП. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду роз'яснення про можливість звернення до належного за юрисдикцією суду.
З огляду на те, що частиною 2 статті 328 КАС України передбачено оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року була переглянута постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, якою апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення та змінено мотивувальну та резолютивну частини ухвали суду першої інстанції.
Проте, позивач у новій редакції касаційної скарги повторно просить скасувати лише ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто, оскільки скаржник не зазначив постанову суду апеляційної інстанції, якою було переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 01 січня 2024 року у справі № 496/8778/23.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, слід зазначити наступне.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Натомість у поданій ОСОБА_1 касаційній скарзі не наведено належного викладення підстав для касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, якою залишено без змін ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 496/8778/23.
Касаційна скарга позивача не міститься доводів (з належним їх обґрунтуванням) про допущені судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті спірних рішень порушення норм матеріального та/або процесуального права, а лише формальну вказівку на рішення Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, норми КАС України.
У касаційній скарзі безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише вибірково процитовано норми КАС України та встановлені під час постановлення рішень суддів першої інстанції по справах № 496/3264/23 та № 496/3202/23 фактичні обставини справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд зауважує, що про такі обставини скаржнику вказувалось в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху. Проте, подаючи касаційну скаргу у новій редакції, позивачем повторно не дотримано вимог процесуального закону в частині зазначення підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення усунення недоліків касаційної скарги, касаційна скарга підлягає поверненню.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько В.М. Соколов