30 травня 2025 року
м. Київ
справа №464/5690/24
адміністративне провадження №К/990/4036/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів: Мацедонської В.Е, Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №464/5690/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- скасувати постанову серії ЕНА №2881929 від 21 серпня 2024 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 02 вересня 2024 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 25 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 25 вересня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 25 вересня 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
03 лютого 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №464/5690/24.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №464/5690/24 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання: сплатити судового збору та надання суду належних доказів на підтвердження його сплати або належних та достатніх доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за 2024 рік.
Копію ухвали Верховного Суду від 26 лютого 2025 року надіслано скаржнику за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте 24 березня 2025 року до Верховного Суду повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання».
02 квітня 2025 року Судом повторно направлено позивачу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 26 лютого 2025 року за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Водночас 23 квітня 2025 року до Верховного Суду вдруге повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання».
19 травня 2025 року на електронну адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить Суд:
«Надати висновки щодо таких аргументів:
Перш за все, важливо наголосити про те, предметом спору (питанням) у цій справі є законність рішення органу державної влади - постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. (Також важливо, що основною підставою позову є відсутність складу адміністративного правопорушення).
Сума накладеного штрафу становить 340 гривень. При цьому сума судового збору у першій інстанції становила 605, 60 гривень, в апеляційній та касаційній - по 3028 гривень, що майже в двічі та десятеро перевищує суму штрафу, тобто є непомірними.
Судами першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволені клопотань про звільнення від сплати судових зборів. І предметом касаційного розгляду є ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги через несплату судового збору.
2. Також, в цьому випадку розмір судового збору перешкоджає (фактично запобігає) в доступі особи до суду з метою здійснення судового контролю щодо законності рішення. Розмір судового збору не має легітимної мети, оскільки запобігає (віднаджує) реалізацію права на судовий захист.
Економічно невигідно сплачувати судовий збір приблизно в 2 та 10 разів більший за суму штрафу.
Щодо повернення судового збору в разі задоволення моїх вимог зазначаю, що це також економічно та темпорально (часово) є обтяжливим. Комісія банку за сплату судового збору, Отримання виконавчого листа в суді, Подача виконавчого листа до виконавчої служби, процес виконання рішення тощо.»
Суд звертає увагу позивача, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.
Частиною першою статті 5 цього Закону встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; виборці - у справах про уточнення списку виборців; військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи; заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; позивачі - за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб'єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Цей перелік є вичерпним.
Однак, ОСОБА_1 не є позивачем, звільненим від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях відповідно до статті 5 Законом України «Про судовий збір». Доказів протилежного позивачем не надано.
Також за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Однак, скаржником ані у касаційній скарзі ані у поданому клопотанні не зазначено жодної умови, передбаченої статтею 8 Закону України «Про судовий збір», яка б надавала підстави вважати за можливе звільнити його від сплати судового збору або зменшити його розмір, не подано також відповідних доказів (відомостей про отримання позивачем доходу за попередній календарний рік (з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року).
Натомість доводи позивача, наведені у касаційній скарзі та у поданому клопотанні лише зводяться до незгоди з розміром судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги та яка, на його думку, є непомірною та «економічно невигідною».
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на зазначене, Суд з власної ініціативи продовжує строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду: документу про сплату судового збору або навести умову/умови за якою/яких Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, а також надати відповідні докази.
Керуючись статтями 121, 132, 133 КАС України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №464/5690/24 протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур