61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
30.05.2025р. Справа №905/156/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 26 457,39 грн., з яких: 14 431,59 грн. - заборгованість, 6227,33 грн. - 15% річних, 5798,47 грн. - інфляційні нарахування,
без повідомлення (виклику) учасників справи
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни про стягнення 26 457,39 грн., з яких: 14 431,59 грн. - заборгованість, 6227,33 грн. - 15% річних, 5798,47 грн. - інфляційні нарахування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №КОМ 99505/21 від 07.09.2021, укладеним між ФОП Качур Ю.О. та ТОВ "І ІНВЕСТ 2019", внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14 431,59 грн.
Враховуючи, що 30.07.2024 між ТОВ "І ІНВЕСТ 2019" та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" укладено договір про відступлення права вимоги №112-78 за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на вказану суму 15% річних в сумі 6227,33 грн. та інфляційні нарахування в сумі 5798,47 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/156/25, яку визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що позивач зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру місцем реєстрації відповідач є АДРЕСА_2 . Судом було здійснено направлення копій ухвали від 25.02.2025 на адресу у м. Краматорськ Донецької області рекомендованим листом з повідомленням. Разом із тим, вказана копія ухвали були повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки місцем реєстрації відповідача є м. Краматорськ Донецької області, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, є територією можливих бойових дій, ухвалою суду від 25.02.2025 було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Качур Юлії Олександрівни.
10.03.2025 від Міністерства соціальної політики України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області надійшли відомості, згідно яких станом на 28.02.2025 в ЄІБД ВПО міститься інформація про Качур Юлію Олександрівну, яка з 14.06.2022 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб органів соціального захисту населення, та на теперішній час його фактичним місцем проживання є наступне: АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене, судом було здійснено направлення ухвал по даній справі на адресу реєстрації Качур Ю.О. у м. Києві рекомендованими листами з повідомленням. Разом із тим, вказана копія ухвали була повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, враховуючи, що ухвали по даній справі направлялись відповідачу за адресою для листування/фактичного проживання і повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», з огляду на те, що отримання поштової кореспонденції, зокрема, за адресою для листування/фактичного проживання залежало виключно від волевиявлення та дій даного відповідача, за висновком суду, вказаний відповідач є таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.
Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Крім того, секретарем судового засідання Полукаровим Д. передано телефонограму від 16.04.2025 ФОП Качур Ю.О, яка була прийнята особисто відповідачем.
22.04.2025 на електронну адресу суду від відповідача надійшли пояснення по справі (а.с. 73-77), згідно яких після отримання повідомлення про відкриття судового провадження відповідач зв'язався з позивачем та погасив суму заборгованості в розмірі 14 431,59 грн. Як вбачається зі змісту вказаних пояснень дана заборгованість виникла в результаті здійснення підприємницької діяльності (міжнародні автоперевезення). Вантажівка при виконанні заявки № 31 від 10 лютого 2022 заправилася на суму 14 431,59 грн. дизельним паливом на території російської федерації. Але у зв'язку з початком війни РФ проти нашої держави розрахунок за надану послугу так і не був отриманий. Замовник зник і більше не вийшов на зв'язок. Також зазначено, що родина відповідача, в якій наявні двоє неповнолітніх дітей віком 14 та 10 років, була змушена покинути домівку і отримати статус ВПО.
Судом встановлено, що вказані пояснення надіслані відповідачем електронною поштою та не містять кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Враховуючи викладене, суд залишає вищевказані пояснення відповідача без розгляду.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
07.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» (далі - комісіонер) та Фізичною особою-підриємцем Качур Юлією Олександрівною (далі - комітент) було укладено договір №КОМ-99505/21, відповідно до п.п. 1.1. якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання Комітентом в E100 Baltia O?, Nordic Sales O?, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company O? та в інших учасників системи Е100 Товарів та Послуг в мережі станцій Системи Е100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Виконавця за межами митної території України. Також у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту Послуги самостійно.
Згідно з умовами даного договору розрахунковий період - проміжок часу, протягом якого комітент здійснює угоди з використанням карток, а комісіонер веде облік цих угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця.
Відповідно до п.1.3. договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання Комітентом в Системі Е100 WEB-послуги самостійно. Також, у рамках цього договору, комісіонер має право надавати комітенту WEB-послуги самостійно.
Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 2.8 договору сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі - звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.
Відповідно до п.3.1. договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому Комітент може здійснювати передоплату.
У відповідності з п. 3.2 договору оплата вартості товарів та/або послуг, WEB-послуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату.
Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (п. 3.3 договору).
Згідно п.3.6. договору ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють в системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Вартість Web-послуг визначається за цінами що розміщується Комісіонером в Особистому кабінеті Комітента і вказується в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 3.8 договору).
Відповідно до п. 4.3.8 договору комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3 цього договору (специфікацію, рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями, видаткові накладні, акти прийому-передачі товарів, звіти комісіонера, акти наданих послуг, акт звірки взаєморозрахунків) комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від комісіонера.
Якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8 комітент не поверне підписаними оригінали документів, вказані в п. 4.1.3, не висуне письмові заперечення щодо даних та не наддасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання комітентом документів вказаних в п. 4.1.3 договору при направленні таких документів до комітента засобами електронного зв'язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів комісіонером (п. 4.3.9 договору).
Згідно п.6.2. договору у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату, у встановлені даним Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно до рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Виходячи з положень статті 259 Цивільного кодексу України, сторони погоджують, що позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору встановлюється тривалістю в три роки (п. 6.3 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин), що виникли після укладення цього договору поза волею сторін, які сторони не могли передбачити та відвернути власними силами.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк (п.8.1 договору).
Вищезазначений договір та додатки до нього підписані представниками сторін без зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору з використанням сервісу електронного документообігу «Вчасно», з накладення електронного цифрового підпису, направлялися комітенту рахунки на оплату, акти прийому-передачі товарів, видаткові накладні, специфікація, звіти посередників та акти звірки взаєморозрахунків, а саме:
- рахунки № 65339 від 15.02.2022 на суму 14 488,08 грн., № 66395 від 15.02.2022 на суму 21,78 грн., № 68407 від 15.02.2022 на суму 72,44 грн., № 69800 від 28.02.2022 на суму 14 339,32 грн., № 71130 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн., № 72821 від 28.02.2022 на суму 71,70 грн.;
- акти прийому-передачі товарів: №65339 від 15.02.2022 на суму 14 488,08 грн., №66395 від 15.02.2022 на суму 21,78 грн., №68407 від 15.02.2022 на суму 72,44 грн., №69800 від 28.02.2022 на суму 14 339,32 грн., №71130 від 28.02.2022 на суму 21,56 грн., №72821 від 28.02.2022 на суму 71,70 грн.;
- видаткові накладні: №65339 від 15.02.2022 на суму 14 488,08 грн., №69800 від 28.02.2022 на суму 14 339,32 грн.;
- специфікацію від 01.02.2022;
- акти звірки взаєморозрахунків: за грудень 2021 на суму 14 144,71 грн., за січень 2022 на суму 0,29 грн., за лютий 2022 на суму 14 431,59 грн., за січень 2024 на суму14 431,59 грн (заборгованість станом на 31.01.2024);
- звіти посередника від 15.02.2022 та від 28.02.2022.
Оскільки комітент отримав направлені документи за Договором № КОМ99505/21 від 07.09.2021 з використанням системи електронного документообігу "Вчасно", що підтверджується квитанціями "Вчасно" та протягом 10 робочих днів не надав докази некоректності вказаних документів, вказані документи вважаються правильними та прийнятими, а комітент вважається таким, що погодився з вказаною в цих документах інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг).
Таким чином, за період з 01.01.2022 по 30.07.2024 комісіонер належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання перед комітентом на загальну суму 29 014,88 грн.
Враховуючи умови п. 3.2 договору № КОМ99505/21 від 07.09.2021, відповідач повинен був здійснити оплату протягом 15 календарних днів на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.
Відповідачем, в свою чергу, за період з 01 січня 2022 року по 30 липня 2024 року, здійснено часткову оплату на загальну суму: 14 583,00 грн., з яких 0,29 грн. зараховано первісним кредитором як сума передплати за лютий 2022 року, що підтверджується актом звірки за січень 2022 року (сальдо кінцеве) та за лютий 2022 року (сальдо початкове), копії яких наявні в матеріалах справи.
У подальшому, 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» (правонаступник ТОВ «е-Кард ЮА») (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 112-78 (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № КОМ99505/21 від 07.09.2021 (основний договір), укладеним між ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (ТОВ «е-Кард ЮА») та ФОП Качур Ю.О. (боржник), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.
Відповідно до п.1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
Згідно із п.1.3 договору сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 14 431,59 грн. (чотирнадцять тисяч тридцять одна гривня 59 копійки), яка після підписання цього Договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим кредитором.
За відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію в розмірі 14 431,59 грн. на умовах відстрочення платежу до 31.12.2025 (п. 2.1 договору).
Відповідно до п.2.2. договору первісний кредитор зобов'язується до 05.08.2024 передати новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі основний договір з боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються основного договору.
Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору оригінали всіх документів, що стосуються виконання зобов'язання за договором між Первісним кредитором і Боржником, а саме основний договір та усі бухгалтерські документи (п. 2.3 договору відступлення).
Згідно п. 3.4 договору новий кредитор має право на належне виконання первісним кредитором усіх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.5.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Вищезазначений договір підписаний представниками обох сторін без зауважень та заперечень.
01.08.2024 на виконання умов п. 2.2 вищезазначеного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" було підписано акт приймання-передачі документів за договором №112-78 про відступлення права вимоги від 30.07.2024 без зауважень та заперечень.
Оскільки решта заборгованість в сумі 14 431,59 грн. за договором № КОМ99505/21 від 07.09.2021 залишилася несплаченою, позивач звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань.
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором комісії, який підпадає під правове регулювання норм статей 1011-1028 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1011 ЦК України).
Статтею 1012 Цивільного кодексу України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Статтею 1013 Цивільного кодексу України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).
Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ст. 1025 ЦК України).
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між ФОП Качур Ю.О. та ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ "І ІНВЕСТ 2019") договір №КОМ 99505/21 від 07.09.2021 є належною підставою для виникнення у ФОП Качур Ю.О. грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося, відповідно до п. 3.2 договору оплата вартості товарів та/або послуг, WEB-послуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату, отже, враховуючи приписи договору розрахунок за лютий 2022 повинен був бути здійсненим до 01.04.2022 (включно).
Факт надання послуг з боку відповідача за вищевказаним договором під час розгляду справи відповідачем не спростовано.
Разом із тим, в порушення п. 3.2 договору відповідачем було здійснено лише часткове погашення заборгованості за вказаний період, а саме в сумі 14 583,29 грн. (з урахуванням переплати в сумі 0,29 грн. за минулий період).
Суд зазначає, що 17.03.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення по справі, згідно яких відповідачем 04.03.2025 було сплачено в добровільному порядку 14 431,59 грн., щодо підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №@2PL804251 від 04.03.2025 (а.с. 59).
Таким чином, відповідачем було сплачено основну суми заборгованості в загальному розмірі 14 431,59 після відкриття Господарським судом Донецької області 25.02.2025 провадження у справі № 905/156/25.
Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основної заборгованості в сумі 14 431,59 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Як вже зазначалося, 30.04.2024 між ТОВ "І ІНВЕСТ 2019" та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" укладено договір про відступлення права вимоги №112-78, відповідно до умов якого позивачу перейшло право вимоги за договором №КОМ 99505/21 від 07.09.2021, укладеним між ФОП Качур Ю.О. та ТОВ "І ІНВЕСТ 2019".
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Враховуючи вище викладене, суд вважає доведеним факт зміни кредитора за договором №КОМ-99505/21 від 07.09.2021 з ТОВ «І ІНВЕСТ 2019» (правонаступником якого є ТОВ «е-Кард ЮА») на ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС", та, відповідно, правомірності заявлених вимог позивача до відповідача.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та умов п.6.2.Договору нараховано інфляційні нарахування за період з квітня 2022 по лютий 2025 в сумі 5798,47 грн. та 15 % річних за період з 02.04.2022 по 15.02.2025 в сумі 6 227,33 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Річні за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Як вже зазначалося, згідно п.6.2. договору у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату, у встановлені даним Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно до рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 15% річних є такими, що заявлені правомірно. При цьому, у даному випадку сторонами внаслідок вільного волевиявлення відповідно до ст. 627 ЦК України визначено у Договорі №КОМ-99505/21 від 07.09.2021 більший розмір процентів річних, аніж передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України, що не суперечить законодавству.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунки інфляційних втрат та 15% річних за визначені позивачем періоди господарський суд дійшов висновку, що вони є арифметично та методологічно вірними. У зв'язку з викладеним, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 5798,47 грн. та 15% річних в сумі 6227,33 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України унормовано обов'язок суду вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету у разі закриття провадження по справі.
За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки судом закрито провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 14 431,59 грн., судовий збір в сумі 1321,4 грн. може бути повернутий позивачу за умови подання ним відповідного клопотання. Разом із тим, на момент прийняття даного судового рішення на адресу суду відповідне клопотання не надходило.
Судовий збір розподілити відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі №905/156/25 в частині позовної вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 14 431,59 грн. за відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" до Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни про стягнення 15% річних в сумі 6227,33 грн, 5798,47 грн. - інфляційні нарахування, задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719) інфляційні втрати в сумі 5798,47 грн., 15% річних в сумі 6227,33 грн., судовий збір в сумі 1101,06 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2025.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман