вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5756/24
За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 20262860)
про стягнення 217 808 342,81 гривень
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Давидова Є.О.
Представники:
від позивача: Вагнер Д.М., адвокат (довіреність № 1-4033 від 26.08.2024)
від відповідача: Гончаренко І.Б., адвокат (довіреність № 1Др-143-1224 від 27.12.2024)
CУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення 217 808 342,81 грн, у тому числі основної заборгованості з оплати добових небалансів у сумі 111 685 904,76 грн, інфляційних втрат у сумі 77 418 031,44 грн, 3% річних у сумі 16 835 519,22 грн та пені в сумі 11 868 887,39 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
У порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України просить зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог указує, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» у період із липня до грудня 2019 року відповідно до умов договору № 1512000733 від 17.12.2015 транспортування природного газу не здійснено оплату за обсяги негативних добових небалансів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/5756/24 та призначено підготовче засідання на 23.01.2025 о 12:00 год.
21 січня 2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» заперечує проти позовних вимог та просить повністю відмовити в позові.
У підготовчому засіданні 23.01.2025 оголошено перерву до 13.02.2025 об 11:30 год.
30 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла відповідь на відзив.
13 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У підготовчому засіданні 13.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, про що постановлено ухвалу без оформлення її окремим документом, із зазначенням у протоколі судового засідання, та оголошено перерву до 13.03.2025 об 11:00 год.
07 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 904/5756/24 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.04.2025 о 10:30 год.
У судовому засіданні 10.04.2025 заслухано вступні слова представників сторін та оголошено перерву до 01.05.2025 о 10:00 год.
У судовому засіданні 01.05.2025 за участю сторін досліджено докази у справі № 904/5756/24 та оголошено перерву до 20.05.2025 о 10:30 год.
Представник Акціонерного товариства «Укртрансгаз», присутній 20.05.2025 у залі суду, підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, також просив у порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вказати в рішенні суду про нарахування 3%річних із дати ухвалення рішення суду до моменту його виконання.
Представниця Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», присутня 20.05.2025 у залі суду, проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення договору транспортування природного газу, строк дії договору, строк та порядок оплати послуг, наявність заборгованості замовника.
17 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801, далі - оператор) та Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860, далі - замовник) укладено договір № 1512000733 транспортування природного газу (т.1, а.с. 22-33, далі - Договір), згідно з пунктом 2.1 якого за цим Договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.
Відповідно до пункту 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс, Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Згідно з пунктом 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:
послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
На підставі пункту 2.5 Договору приймання - передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з пунктом 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Згідно з абзацом 2 пункту 3.2 Договору оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Згідно з пунктом 7.1 Договору вартість послуг розраховується:
розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з пунктом 7.2 Договору оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
Відповідно до пункту 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.
На підставі пункту 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Згідно з пунктом 9.4 Договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Відповідно до пункту 11.1 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з пунктом 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору.
Згідно з пунктом 13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Відповідно до пункту 17.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року.
Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктом 17.3 Договору у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
З 01.03.2019 постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 запроваджено добове балансування та внесені зміни до Кодексу ГТС.
У позовній заяві Акціонерне товариство «Укртрансгаз» указує, що сторони не привели свої договірні відносини у відповідність до останньої редакції Типового договору транспортування природного газу, тому Договір не містить положень щодо врегулювання саме добового небалансу.
Позивач звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19, у якій зазначається: «Впровадження з 01.03.2019 добового балансування на ринку природного газу з відповідними змінами до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, а також змінами до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015 у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил балансування, визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання послуг.
Разом з цим, умови договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015, а саме пункти 2.2, 2.5, 2.6, 7.1, передбачають, що оператор надає замовнику послуги (зокрема і балансування) на умовах, визначених у Кодексі ГТС; приймання - передача газу, документальне оформлення і подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС; замовник має виконувати вимоги, визначені Кодексом ГТС; балансування визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Таким чином, договір транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015 також містить положення, відповідно до яких він має виконуватись у відповідності до приписів Кодексу ГТС, зокрема з врахуванням змін та доповнень на момент надання послуг».
Акціонерне товариство «Укртрансгаз», керуючись положеннями Кодексу ГТС, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» природного газу до/з газотранспортної системи за липень - грудень 2019 року виявило наявність у відповідача негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за липень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 1 211,72559 тис. куб. м (12 541 360 кВт*год) на загальну суму 7 535 645,01 грн;
- за серпень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 1 156,51981 тис. куб. м (11 969 980 кВт*год) на загальну суму 8 500 904,74 грн;
- за вересень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 1 057,22432 тис. куб. м (10 942 272 кВт*год) на загальну суму 5 817 419,11 грн;
- за жовтень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 2 400,39367 тис. куб. м (24 844 074 кВт*год) на загальну суму 12 647 529,11 грн;
- за листопад 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 3 999,36498 тис. куб. м (41 393 428 кВт*год) на загальну суму 27 568 848,79 грн;
- за грудень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 6 514,24407 тис. куб. м (67 422 426 кВт*год) на загальну суму 49 882 847,77 гривень.
На підтвердження обсягів добових небалансів за липень - грудень 2019 року позивачем складені акти (т. 1, а.с. 56-67):
- № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року;
- № 08-2019-1512000733 від 31.08.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2019 року;
- № 09-2019-1512000733 від 30.09.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2019 року
- № 10-2019-1512000733 від 31.10.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2019 року,
- № 11-2019-1512000733 від 30.11.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць листопад 2019 року,
- № 12-2019-1512000733 від 31.12.2019 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2019 року.
Зазначені акти (тип файлу - покриття небалансу газу) направлені відповідачу Акціонерним товариством «Укртрансгаз» через Інформаційну платформу газотранспортної системи (т. 1, а.с.118, 146-152).
Також позивач через Інформаційну платформу газотранспортної системи направив Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» рахунки (т. 1, а.с. 68-74, 146-152):
- № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 на оплату за добовий небаланс за липень 2019 року на суму 7 535 645,01 грн (з ПДВ);
- № 08-2019-1512000733 від 31.08.2019 на оплату за добовий небаланс за серпень 2019 року на суму 8 500 904,74 грн (з ПДВ);
- № 09-2019-1512000733 від 30.09.2019 на оплату за добовий небаланс за вересень 2019 року на суму 5 817 419,11 грн (з ПДВ);
- № 10-2019-1512000733 від 31.10.2019 на оплату за добовий небаланс за жовтень 2019 року на суму 12 647 529,11 грн (з ПДВ);
- № 11-2019-1512000733 від 30.11.2019 на оплату за добовий небаланс за листопад 2019 року на суму 27 568 848,79 грн (з ПДВ);
- № 12-2019-1512000733 від 31.12.2019 на оплату за добовий небаланс за грудень 2019 року на суму 49 882 847,77 грн (з ПДВ).
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» указує, що всупереч умовам пункту 9.4 Договору відповідач зазначені рахунки не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з оплати за негативні добові небаланси за період з липня до грудня 2019 року на загальну суму 111953194,53гривень.
За заявою позивача № 1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог (т. 1, а.с. 144-145) Акціонерне товариство «Укртрансгаз» вчинило односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 267 289,77грн своїх зобов'язань за договором № 1512000733 від 17.12.2015 транспортування природного газу та зобов'язань Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» за актом № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 на суму 7 535 645,01 гривень.
У результаті вчиненого одностороннього правочину невиконаними залишились зобов'язання відповідача за актом № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 на суму 7 268 355,24 грн (7 535 645,01грн - 267 289,77 грн). Дійсність вчиненого правочину підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/15255/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постановою Верховного Суду від 14.09.2023 року.
На підтвердження наявності у відповідача добових небалансів позивачем надані до суду довідки Акціонерного товариства «Укртрансгаз» № 1 про добові небаланси Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи, за липень - грудень 2019 року, довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за липень - грудень 2019 року, електронні докази, що розміщені на цифрових дисках, зведені акти приймання - передачі природного газу за липень - грудень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи газотранспортної системи (т. 1, а.с. 75-118, 146-161).
Також Акціонерним товариством «Укртрансгаз» надані звіти Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за липень - грудень 2019 року (т. 1, а.с. 122-133).
На підтвердження позовних вимог подані до суду докази закупівлі позивачем упродовж липня - грудня 2019 року обсягів природного газу, в тому числі для балансування газотранспортної системи, за наступними договорами (т. 1, а.с. 162-233):
- № 190500386 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг»;
- №№ 190500388, 1905000389 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»;
- №№ 1905000393, 1905000394 від 27.05.2019, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю «Акспо Україна»;
- № 1905000395 від 27.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еру Трейдінг»;
- № 1907000690-ВТВ від 30.07.2019, №№ 1910000296-ВТТ, 1910000297-ПСГ, 1910000298-ПСГ, 1910000299-ПСГ від 30.10.2019, №№ 1911000301-ВТТ, 1911000302-ВТТ, 1911000303-ВТТ, 1911000304-ВТТ, 1911000305-ПСГ, 1911000306-ПСГ, 1911000307-ПСГ, 1911000308-ПСГ, 1911000309-ПСГ, 1911000310-ПСГ, 1911000311-ПСГ, 1911000312-ПСГ від 28.11.2019, укладених із Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Також Акціонерним товариством «Укртрансгаз» за переліченими договорами надані акти приймання - передачі природного газу від 04.06.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019, 31.12.2019 (т. 1, а.с. 234-250; т.2, а.с. 1- 17).
Позивач указує, що відповідач не сплатив за добові небаланси за липень - грудень 2019 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 111 685 904,76 грн, що і стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно з ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом установлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 «Послуги. Загальні положення» Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Взаємовідносини, що виникають у процесі укладення договору транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828.
Згідно з п.п. 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
На підставі п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; газова доба - період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду; газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу; газовий місяць - період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу; фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме: необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Згідно з абз.абз. 1, 2 п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Відповідно до п. 2 розділу XIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Судом установлено, що Акціонерним товариством «Укртрансгаз» в актах врегулювання щодобових небалансів за липень - грудень 2019 року (т. 1, а.с. 56-67) указувались як вартість (з ПДВ) за щодобовий небаланс за кожну газову добу, так і загальна вартість (з ПДВ) за добові небаланси за відповідні газові місяці.
Закон України «При ринок природного газу» та Кодекс газотранспортної системи визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
Отже, послуги балансування газотранспортної системи безпосередньо пов'язані з послугою транспортування природного газу.
Згідно з п.п. 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Відповідно до п. 6 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Згідно з п.п. 16-18 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.п. 2, 3 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП) поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п'яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.
У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у тому числі метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, сторони, що приймає/передає природний газ, мають право вимагати проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки. Якщо результати повірки негативні, оплата за проведення експертної повірки проводиться власником цих приладів, при позитивних результатах повірки - суб'єктом, який вимагав проведення експертної повірки.
У матеріалах справи № 904/5756/24 відсутні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», надані оператору газотранспортної системи відповідно до п. 2 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, а також докази ініціювання відповідачем питання проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки.
Згідно з п.п. 9.4, 11.4 Договору та глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператором газотранспортної системи надано замовнику акти на весь обсяг щодобових небалансів та рахунки на оплату за липень - грудень 2019 року.
Акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їхню оплату направлялись Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» через Інформаційну платформу газотранспортної системи (т. 1, а.с. 118, 146-152).
Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій з метою врегулювання своїх щодобових небалансів самостійно.
Оскільки чинне законодавство не передбачає можливості безоплатного відбору оператором газорозподільної системи з газотранспортної системи придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, а набуття такого газу передбачається послугою балансування, що передбачена укладеним між сторонами договором транспортування газу, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не мало правових підстав для ухилення від виконання обов'язків щодо здійснення оплати послуг оператора газотранспортної системи з балансування обсягів природного газу за договором № 1512000733 від 17.12.2015 транспортування природного газу, що склалися з негативних добових небалансів за період з липня до грудня 2019року.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами. Вважає, що господарські зобов'язання з оплати добових небалансів за липень - грудень 2019 року в загальній сумі 111 685 904,76 грн мають бути сплачені за рахунок видатків державного бюджету за процедурою врегулювання заборгованості по Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» указує, що 29.08.2021 набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон України № 1639-IX).
На підставі ст. 1 Закону України № 1639-IX (у редакції змін, внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-ІХ, що набрав чинності з 19.08.2022), терміном «процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу» визначено заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;
під терміном «заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону» вживається, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату:
під терміном «розрахункова дата» розуміється дата 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України № 1639-IX взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, зокрема, обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, ще здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, за період до 31 грудня 2019 року включно - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату, за договорами транспортування природного газу, укладеними особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, а також за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України № 1639-IX взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України № 1639-IX реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає, зокрема, заборгованість постачальників природного газу, у тому числі реструктуризована, та операторів газорозподільних систем понад обсяги, врегульовані із застосуванням механізмів, визначених статтею 4 цього Закону, за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам природного газу за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Відповідач акцентує увагу, що він є оператором газорозподільної системи, сума боргу з оплати вартості добових небалансів у загальній сумі 111 685 904,76 грн виникла на підставі договору № 1512000733 від 17.12.2015 транспортування природного газу, зазначена сума боргу виникла перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, вказана заборгованість не сплачена станом на розрахункову дату, згідно з постановою НКРЕКП від 10.11.2022 № 1410 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (т. 2, а.с. 62-70).
Відповідач зазначає, що між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» підписано та скріплено їх печатками акт звіряння сум станом на 31.10.2022 для врегулювання відповідно до Закону України № 1639-IX (т. 2, а.с. 71), згідно з яким підлягає врегулюванню заборгованість (місячне, добове балансування), що виникла в період з 2016 року до 2019 року в сумі 552 136 884,80 грн за договором № 1512000733 від 17.12.2015 транспортування природного газу та не сплачена станом на розрахункову дату. При цьому сума заборгованості в розмірі 552 136 884,80 грн включає суму заборгованості в розмірі 111 685 904,76 грн за період з липня до грудня 2019 року.
Таким чином, відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення вартості добових небалансів за період з липня до грудня 2019року.
Щодо посилання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на незастосування позивачем Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 10.11.2022 № 1410 (т. 2, а.с. 62) відповідач включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Проте суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано доказів, що станом на дату звернення з позовом та/чи ухвалення рішення у справі № 904/5756/24 сторонами укладено договір про організацію взаєморозрахунків або договір про реструктуризацію заборгованості. Також не надано доказів направлення платежів на погашення заборгованості Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» за спірні періоди на рахунок Акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Законом України № 1639-IX не передбачено припинення зобов'язань щодо суми основної заборгованості з оплати добових небалансів, а лише визначено певну процедуру, що надає можливість у майбутньому врегулювати заборгованість у спосіб, визначений законом. У даному випадку повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основної заборгованості з оплати добових небалансів, зокрема, укладено договір про організацію взаєморозрахунків між учасниками спору та/або договір про реструктуризацію заборгованості.
Ураховуючи вищевикладене та обставини справи, суд не вбачає відсутності в позивача права в судовому порядку захищати свої порушені права.
З вищенаведеного вбачається, що даним законом не забороняється учасникам процедури врегулювати заборгованість, яка стягнута в судовому порядку. Можливість списання заборгованості не свідчить про її неправомірність як підставу для відмови в позовних вимогах, а лише створює юридичні підстави для вчинення тих чи інших дій учасниками процедури в майбутньому та в позасудовому порядку. Отже, в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між можливістю списання заборгованості та відмовою в позовних вимогах на цій підставі.
За правовим висновком, викладеним у п. 5.12 постанови Верховного Суду 28.07.2022 у справі № 904/5698/20, п. 64 постанови Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 918/450/20, достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором газотранспортної системи, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг із транспортування природного газу.
Обсяг небалансів відповідача встановлюється на підставі відомостей, які містяться в Інформаційній платформі газотранспортної системи, та вносились до неї Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів.
Таким чином, остаточні алокації, на підставі яких оператор газотранспортної системи визначає обсяги щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до Інформаційної платформи газотранспортної системи. При цьому абз. 5 п. 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи передбачена можливість замовника коригувати на Інформаційній платформі газотранспортної системи обсяги добового відбору/споживання природного газу.
Аналогічний правовий висновок викладено в п. 60 постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21.
Згідно з пунктом 11.5 Договору оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи правовий висновок, викладений у п. 254 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, складені оператором газотранспортної системи односторонні акти є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування природного газу.
Таким чином, на підставі відомостей, що містяться в Інформаційній платформі газотранспортної системи та які вносилися до неї оператором газорозподільної системи (відповідачем), а також складених оператором газотранспортної системи (позивачем) односторонніх актів і здійснених сторонами актів звірки взаєморозрахунків установлюється обсяг добових небалансів.
Також господарським судом ураховано правові висновки, викладені в п.п. 270, 271, 273, 274 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21: «Умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).
Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп. 1 п. 3 розд. ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати».
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» контррозрахунку заборгованості за добові небаланси не надав.
Отже, позовна вимога про стягнення основної заборгованості з оплати добових небалансів за період з липня до грудня 2019 року в сумі 111 685 904,76 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім основної заборгованості, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» нарахувало та заявило до стягнення інфляційні втрати в сумі 77 418 031,44 грн, 3% річних у сумі 16 836 519,22 грн та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 11 868 887,39гривень.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
При цьому вказано, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Перевіркою судом правильності розрахунків інфляційних втрат та 3% річних арифметичних помилок не виявлено, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 77 418 031,44грн та 3% річних у сумі 16 835 519,22 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу нарахування пені суд указує наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 13.5 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.
Позивач нарахував 11 868 887,39 грн пені за загальний період з 22.08.2019 до 22.07.2020, розрахунки Акціонерним товариством «Укртрансгаз» здійснено окремо за кожним актом врегулювання щодобових небалансів.
Однак позивач, у порушення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, неправильно визначив періоди прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за серпень - грудень 2019 року.
Ураховуючи вищевикладене, за період з 23.09.2019 до 22.03.2020 пеня становить 1 168 400,64 грн (8 500 904,74 грн x 2 x 16,50% : 365 днів x 32 днів : 100%) + (8 500 904,74 грн x 2 x 15,50% : 365 днів x 49 днів : 100%) + (8 500 904,74 грн x 2 x 13,50% : 365 днів x 19 днів : 100%) + (8 500 904,74 грн x 2 x 13,50% : 366 днів x 30 днів : 100%) + (8 500 904,74 грн x 2 x 11% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (8 500 904,74 грн x 2 x 10% : 366 днів x 10 днів : 100%);
за період з 22.10.2019 до 21.04.2020 пеня становить 742 410,50 грн (5 817 419,11 грн x 2 x 16,50% : 365 днів x 3 дні : 100%) + (5 817 419,11 грн x 2 x 15,50% : 365 днів x 49 днів : 100%) + (5 817 419,11 грн x 2 x 13,50% : 365 днів x 19 днів : 100%) + (5 817 419,11 грн x 2 x 13,50% : 366днів x 30 днів : 100%) + (5 817 419,11 грн x 2 x 11% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (5 817 419,11грн x 2 x 10% : 366 днів x 40 днів : 100%);
за період з 22.11.2019 до 21.05.2020 пеня становить 1 447 619,95 грн (12 647 529,11 грн x 2 x 15,50% : 365 днів x 21 день : 100%) + (12 647 529,11 грн x 2 x 13,50% : 365 днів x 19 днів : 100%) + (12 647 529,11 грн x 2 x 13,50% : 366 днів x 30 днів : 100%) + (12 647 529,11 грн x 2 x 11% : 366днів x 42 дні : 100%) + (12 647 529,11 грн x 2 x 10% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (12 647 529,11 грн x 2 x 8% : 366 днів x 28 днів : 100%);
за період з 21.12.2019 до 20.06.2020 пеня становить 2 835 082,26 грн (27 568 848,79 грн x 2 x 13,50% : 365 днів x 11 днів : 100%) + (27 568 848,79 грн x 2 x 13,50% : 366 днів x 30 днів : 100%) + (27 568 848,79 грн x 2 x 11% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (27 568 848,79 грн x 2 x 10% : 366 днів x 42 днів : 100%) + (27 568 848,79 грн x 2 x 8% : 366 днів x 49 днів : 100%) + (27 568 848,79 грн x 2 x 6% : 366 днів x 9 днів : 100%);
за період з 21.01.2020 до 20.07.2020 пеня становить 4 478 552,94 грн (49 882 847,77 грн x 2 x 13,50% : 366 днів x 10 днів : 100%) + (49 882 847,77 грн x 2 x 11% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (49 882 847,77 грн x 2 x 10% : 366 днів x 42 дні : 100%) + (49 882 847,77 грн x 2 x 8% : 366 днів x 49днів : 100%) + (49 882 847,77 грн x 2 x 6% : 366 днів x 39 днів : 100%).
За період з 22.08.2019 до 21.02.2020 пеня в сумі 1 125 074,79 грн розрахована правильно.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулось до суду із клопотанням, у якому просило зменшити розмір нарахованих та заявлених до стягнення пені на 95% - до 593 444,36 грн, 3% річних та інфляційних втрат - на 90%.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» проти поданого клопотання заперечило, просило не враховувати при ухваленні рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Господарський суд ураховує ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19.
Окрім того, господарський суд ураховує правовий висновок, викладений у п.п. 7.42-7.43 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України, частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Господарський суд вважає, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічна правова позиція викладена в абз. 2 п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, п. 52 постанови Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, п. 5.6 постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, п. 8.7 постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Також господарський суд ураховує правовий висновок, викладений у п.п. 8.32, 8.33, 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно з яким господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідками збройної агресії російської федерації проти України, а також те, що розмір нарахованої пені є значним, господарський суд вважає доцільним, справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір нарахованої відповідачу пені на 30% - до 8 257 998,76 гривень.
З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» такими, що підлягають частковому задоволенню та з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» підлягають стягненню 214 197 454,18 грн, у тому числі основна заборгованість з оплати добових небалансів у сумі 111 685 904,76 грн, інфляційні втрати в сумі 77 418 031,44 грн, 3% річних у сумі 16 835 519,22 грн та пеня в сумі 8 257 998,76 гривень.
Щодо інших доводів відповідача суд зазначає наступне.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини», ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в п. 23 рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00) указав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A).
Судом досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» судом до уваги не беруться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 042 230,33 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» просить указати в рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3% річних з дати ухвалення рішення суду до моменту його виконання в частині основної заборгованості (111 685 904,76 грн) та стягнути отриману суму відсотків.
Згідно з ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділомVI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зазначення в рішенні суду про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, з 20.05.2025 до виконання рішення суду 3% річних за такою формулою: СОБ х 3 х КДП : КДР : 100, де СОБ - сума основної заборгованості, простроченої боржником за наказом, виданим на виконання цього рішенням, 3 - розмір відсотків річних, КДП - кількість днів прострочення сплати суми основної заборгованості за період до моменту виконання рішення суду, КДР - кількість днів у році, в якому нараховуються відсотки, та стягнення отриманої суми відсотків з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення 217 808 342,81 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 214 197 454,18 грн (двісті чотирнадцять мільйонів сто дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 18 копійок), у тому числі основну заборгованість з оплати добових небалансів у сумі 111 685 904,76 грн (сто одинадцять мільйонів шістсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири гривні 76 копійок), інфляційні втрати в сумі 77 418 031,44 грн (сімдесят сім мільйонів чотириста вісімнадцять тисяч тридцять одна гривня 44копійки), 3% річних у сумі 16 835 519,22 грн (шістнадцять мільйонів вісімсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 22 копійки), пеню в сумі 8 257 998,76 грн (вісім мільйонів двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 76 копійок), судовий збір у сумі 1 042 230,33 грн (один мільйон сорок дві тисячі двісті тридцять гривень 33 копійки).
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, з 20.05.2025 до виконання рішення суду нарахувати 3% річних за такою формулою: СОБ х 3 х КДП : КДР : 100, де СОБ - сума основної заборгованості, простроченої боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення, 3 - розмір відсотки річних, КДП - кількість днів прострочення сплати суми основної заборгованості за період до моменту виконання рішення суду, КДР - кількість днів у році, в якому нараховуються відсотки, та отриману суму відсотків стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801).
4. У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30.05.2025.
Суддя В.О. Дичко