30 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4428/24 пров. № А/857/24889/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (суддя- Плеханова З.Б., ухвалене в м. Ужгород) у справі № 260/4428/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
08 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016- 2017. та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов'язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 pp. та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 грудня 2015 року по день її фактичної виплати 30 травня 2024 року; зобов'язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 грудня 2015 року по день її фактичної виплати 30 травня 2024 року; визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 вересня 2017 року по день її фактичної виплати 22 травня 2024 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 вересня 2017 року по день її фактичної виплати 22 травня 2024 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржили Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 , подавши апеляційні скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Військова частина НОМЕР_1 з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі №260/4428/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- відмовити у повному обсязі.
Військова частина НОМЕР_2 з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі №260/4428/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повністю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційні скарги подані на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період з грудня 2015 року по серпень 2017 року у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), з вересня 2017 року по листопад 2018 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).
Під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року та у березні 2017 року, яка нараховується з місячного грошового забезпечення була проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Згідно особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 pp. у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889), розмір якої визначався з суми місячного грошового забезпечення військовослужбовця без врахування індексації.
Як вірно встановлено судом першої інстанції рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ). ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неналежного визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року. Зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неналежного визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з березня 2018 року по листопад 2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 4. 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5. 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з грудня 2018 року по серпень 2019 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року, із урахуванням вимог абзаців 4. 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 260/7533/23, апеляційні скарги НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) задоволено частково: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23 змінено та викладено пункт 5 резолютивної частини цього рішення у такій редакції: «Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум»; У решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23 залишено без змін.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 260/7533/23, 22 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) перераховано ОСОБА_1 22262, 50 грн. індексацію грошового забезпечення.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 260/7533/23, 30 травня 2024 року НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) перерахував ОСОБА_1 55643, 00 грн. індексацію грошового забезпечення
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) 11 травня 2024 року листом № 09/8815-24-Вих. відмовив позивачу у перерахунку та виплаті щомісячних видів грошового забезпечення з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, а також нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день її фактичної виплати.
Не погоджуючись з відмовою у виплаті індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Разом з тим, до складу грошового забезпечення згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної у період спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року (далі Постанова №889) (чинної на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання Постанови №889 Наказом Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі Інструкція), якою визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу Державної прикордонної служби України винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Згідно п. 2 Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:
1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;
2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно п. 6 цієї Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).
Як вірно вказав суд першої інстанції, що сторони визнають, що нарахування та виплата позивачу місячного грошового забезпечення не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди було проведено відповідачами виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Відповідачі посилаються на те, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок спірної додаткової винагороди.
Оцінюючи правомірність таких тверджень відповідача з точки зору основних засад адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Згідно абзацу 2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок, об'єкти та підстави проведення індексації грошових доходів населення регламентуються нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282).
Згідно статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 9 Закону №1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно статті18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23 з урахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 260/7533/23 було захищено право ОСОБА_1 на отримання гарантованої законодавчими нормами індексації грошового забезпечення за період за період з січня 2016 по лютий 2018 року.
Сума такої індексації на виконання рішення суду була остаточно виплачена ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) -22 травня 2024 року та відповідно НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - 30 травня 2024 року. Після її виплати відповідачі у добровільному порядку перерахунок раніше виплаченої щомісячної додаткової винагороди не провів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2021року у справі №820/3423/18, від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17 викладена правова позиція, відповідно до якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. До грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Відтак, щомісячна індексація, яку позивач у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача отримав із затримкою, не може вважатися одноразовою виплатою, а тому повинна бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 та грошової допомоги на оздоровлення.
Колегія суддів вважає, що в цій частині вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі Закон України № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі Порядок № 159).
Згідно статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відповідно до статті 7 Закону №2050-III, п.8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв 02.04.2024 року постанову по справі №560/8194/20, у якій зазначено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії. Судова палата вважала, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Відтак, Судова палата вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки: а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати; в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду; г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не отримав при звільненні у повному обсязі розрахунок.
Однак, лише на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 260/7533/23 22 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) перераховано ОСОБА_1 22262, 50 грн. індексацію грошового забезпечення та 30 травня 2024 року відповідно НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) перерахував ОСОБА_1 55643, 00 грн. індексацію грошового забезпечення, а 08.07.2024 року звернувся до суду з даним позовом. До відповідача із заявою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення звертався, проте така компенсація йому не виплачена. Між тим, обов'язком відповідача є виплата вказаної компенсації разом з виплатою заборгованості в силу приписів Закону № 2050-ІІІ .
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та враховуючи наявність факту невиплати позивачу в повному обсязі грошового забезпечення в належному розмірі (невчасної виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.05.2024 р. колегія суддів вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), у зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задовлено позов.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частина НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №260/4428/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга