про відмову в прийнятті додаткового рішення
30 травня 2025 року ЛьвівСправа № 260/7938/24 пров. № А/857/7515/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С. М., Мікули О. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/7938/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника, звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон та паспорту громадянина України у вигляді ID-картки.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, всі відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове відмову в задоволенні позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року апеляційні скарги Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» задоволено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року в справі №260/7938/24 скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про ухвалення додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/7938/24 щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 260/7938/24 задоволені апеляційні скарги Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ». Однак, при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не здійснено розподілу судових витрат, понесених Державним підприємством «Документ», у зв'язку з переглядом справи № 260/7938/24 у суді апеляційної інстанції. Так, при поданні апеляційної скарги Державним підприємством «Документ» було сплачено судовий збір в розмірі 1 816,80 грн.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Колегія суддів, перевіривши доводи заяви та наявні матеріали справи приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат установлений ст.139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2 ст.139 КАС України).
Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Водночас відповідачу - суб'єкту владних повноважень - можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків і проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, учиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року справі № 814/1020/16, від 24 квітня 2020 року в справі № 814/970/16, від 12 березня 2019 року в справі № 810/1988/16, від 16 липня 2020 року в справі № 815/6486/15.
Враховуючи те, що відповідач не здійснював витрат, пов'язаних із залученням свідків та/або проведенням судових експертиз, а лише сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для компенсації йому як суб'єкту владних повноважень судових витрат та, як наслідок, для ухвалення додаткового рішення у цій справі.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.5 ст.252 КАС України).
Керуючись статтями 132, 139, 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/7938/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства «ДОКУМЕНТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула