Справа № 600/3485/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
27 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Біла О.О.,
представника позивача: Дарійчук Є.О.,
представника відповідача: Шелегон Б.Я.,
представника відповідача: Усатюка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 57 наказу від 24.07.2024 №112- РС командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України бригадного генерала ОСОБА_2 , яким молодшого сержанта ОСОБА_1 , колишнього солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти НОМЕР_4 окремої десантно-штурмової бригади, призначено командиром відділення взводу снайперів НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_6 окремого десандтно-штурмового полку, ВОС-110182А;
- визнати протиправним та скасувати наказ №239 від 02.08.2024 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) "Про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ";
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не вчиненні дій щодо затвердження Плану переміщення осіб рядового та сержантського складу на посади номенклатури Начальника Генерального штабу Збройних, в частині що стосується призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та направлення його для прийняття рішення до Генерального штабу Збройних Сил України;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не вчиненні дій щодо направлення для розгляду до Генерального штабу Збройних Силах України рапорту ОСОБА_1 про переміщення його на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, згідно листа-відношення командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 року за №5277/ г та постанови ВЛК №1814 від 13.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 вчинити дії щодо затвердження Плану переміщення осіб рядового та сержантського складу на посади номенклатури Начальника Генерального штабу Збройних, в частині що стосується призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та направлення його для прийняття рішення до Генерального штабу Збройних Сил України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , вчинити дії щодо направлення для розгляду до Генерального штабу Збройних Силах України рапорту ОСОБА_1 про переміщення його на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, згідно листа-відношення командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 за №5277/г та постанови ВЛК №1814/від 13.12.2022.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. Вказує, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без належного повного і всебічного з'ясування обставин в даній адміністративній справі, не надано належної оцінки доводам та наданих на їх підвердження доказам, якими позивач обґрунтовує позов, а відповідачі заперечують проти позову
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно Довідки (замість військового квитка) військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу з 17.03.2020, військову присягу склав 31.05.2021. Проходить військову служу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 17.03.2020 на посаді сержанта резерву запасної роти (Т. 1 а.с.6 на звороті).
Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 солдат в/сл. ОСОБА_1 згідно ст. 36в, 75в в графі ІІ розладу хвороб, графи - 1 ТДВ -Б визнаний непридатним до військової служби у високомобільних військах. Придатний до військової служби (Т.1 а.с. 7).
06.06.2024 за результатами розгляду звернення військовослужбовця ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_9 полковником ОСОБА_3 за погодженням командира військової частини НОМЕР_8 бригадного генерала ОСОБА_4 було направлено лист-відношення до командування військової частини НОМЕР_1 щодо надання дозволу на призначення солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби у відповідній військовій частині на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Як зазначав представник позивача у позовній заяві, ОСОБА_1 звертався з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 щодо переміщення для проходження військової служби до іншої військової частини за станом здоров'я, однак рапорт був залишений без відповідного реагування.
З матеріалів справи встановлено, що супровідним листом від 19.07.2024 №693/15164 командиром військової частини НОМЕР_1 надіслано командиру військової частини НОМЕР_2 (через управління персоналу штабу) проєкт плану переміщення осіб рядового складу номенклатури призначення начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно п.4 вказаного проекту сплановано переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_8 , шпк "старший сержант", ВОС - 100119А, посадовий оклад 3350 грн (Т. 1 а.с. 52-53).
Встановлено, що 18.07.2024 командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України було затверджено План переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, відповідно до п.14 якого сплановано переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, шпк "молодший сержант" ВОС-110182А, посадовий оклад - 3170 (Т.1 а.с. 148-149).
Згідно п.57 витягу з наказу командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2024 №112-РС, відповідно до пункту 117 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008, осіб рядового і сержантського складу, які перебувають у розпорядженні командирів військових частин Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, молодшого сержанта ОСОБА_1 , колишнього солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти НОМЕР_4 окремої десантно-штурмової бригади - призначено командиром відділення взводу снайперів НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_6 окремого десантно-штурмового полку, ВОС - 11018А (Т.1 а.с. 80)
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2024 №239 молодший сержант ОСОБА_1 , призначений наказом командувача Десантно-штурмовими військами Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2024 №112-РС на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 , є таким, що з 02.08.2024 справи та посаду здав і вибув до нового місця несення служби - АДРЕСА_1 . З 02.08.2024 виключено зі писків особового кладу частини та всіх видів забезпечення, видано всі види забезпечення (Т.1 а.с. 50)
Вважаючи протиправними наказ командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2024 №112-РС та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2024 №239, внаслідок не розгляду рапорту про переміщення його на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, вважаючи також протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 у не направленні для розгляду до Генерального штабу Збройних рапорту про переміщення його на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також не затвердженням військовою частиною НОМЕР_2 Плану переміщення осіб рядового та сержантського складу на посади номенклатури Начальника Генерального штабу Збройних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Абзацом 13 ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2023 від 06 лютого 2023 року, №254/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, №734/2023 від 06 листопада 2023 року, №49/2024 від 05 лютого 2024 року строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та діє наразі.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з положеннями ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 2, 14 статті 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Закону №2232-XII військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.
Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Згідно із пунктом 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
За змістом підпункту 1 пункту 81 Положення №1153/2008 призначення на посади здійснюється: військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.
Так, пунктом 82 Положення №1153/2008 визначено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється: 1) на вищі посади - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади; 3) на нижчі посади; 4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання; 5) у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді; 6) у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану; 7) у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу; 8) у зв'язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України; 9) у разі запровадження нового військового звання.
Відповідно до пункту 83 розділу IV Положення №1153/2008 військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка).
Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
За приписами пункту 109 Положення №1153/2008, вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.
Відповідно до пункту 110 Положення №1153/2008, переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування; між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України; між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.
Пунктом 112 Положення №1153/2008 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують; відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Приписами пунктів 116 та 117 Положення №1153/2008 врегульовано перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів.
Абзацом 1 пункту 117 Положення №1153/2008 визначено, що призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12-16 пункту 116 цього Положення.
Так, відповідно до абз. 2 пункту 257 Положення №1153/2008 для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначаються Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454 (далі - Інструкція №170).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №170, дозволяється в умовах воєнного часу здійснювати призначення військовослужбовців на посади і переміщення по службі на підставі Плану переміщення на посади.
Відповідно до змісту пунктів 1-2 розділу X "Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 (далі - Інструкція №280) основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу є накази по особовому складу, якими оформлюються, зокрема: призначення на посади (у тому числі у разі зміни назви посади, військово-облікової спеціальності (крім зміни грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема зміни розміру посадових окладів (тарифних розрядів) та зміни рівня військової освіти за посадою), штатно-посадової категорії) та звільнення з займаних посад, переміщення по службі, зарахування в розпорядження, продовження строків перебування на посадах; направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули; тощо.
При цьому, за змістом пункту 13 розділу II Інструкції №280 зарахування особового складу до списків військової частини і виключення із списків здійснюються тільки на підставі наказів по стройовій частині.
Наказ по стройовій частині на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу видається тільки після видання наказу по особовому складу.
Відповідно до змісту пункту 15 розділу II вищевказаної Інструкції №280 виключення із списків особового складу військової частини військовослужбовців, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин (у тому числі на посади національного контингенту, як національного персоналу, що не входить до складу національного контингенту, до багатонаціональних органів військового управління, до дипломатичних представництв України, а також направлених на навчання (для підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) за кордоном та в інших цілях передбачених законами строком понад один рік), зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування), - проводиться наказом по стройовій частині з дня вибуття.
За пунктом 19 розділу XII Інструкції №280, особовий склад, який вибув із військових частин, виключається із списків особового складу військових частин у строки, установлені пунктом 15 розділу II цієї Інструкції.
Не погоджуючись із оскаржуваними наказами, позивач посилається на те, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 солдат в/сл. ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби у високомобільних військах, у зв'язку з цим він не може бути переміщений до відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Окрім цього позивач наголошує на тому, що зі змісту Плану переміщення, який скерований військовою частиною НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 супровідним листом від 19.07.2024 №93/15164, випливає, що ОСОБА_1 був включений до Плану переміщення на посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 . Як підстава включення ОСОБА_1 до Плану переміщення зазначається письмова згода (лист-відношення) командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 №5277/г та постанова ВЛК №1814 від 13.12.2022.
Позивач зазначає, що всупереч наявному Плану переміщення п.57 наказу № 112-РС від 24 липня 2024 року, ОСОБА_1 у відповідності до п.117 та п.257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі по по тексту - Положення №1153/2008), як особу, яка перебуває у розпорядженні командирів військових частин Десантно штурмових військ Збройних Сил України, призначено КОМАНДИРОМ ВІДДІЛЕННЯ ВЗВОДУ СНАЙПЕРІВ 8 ОКРЕМОГО СТРІЛЕЦЬКОГО БАТАЛЬЙОНУ ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС-110182А. 1984 р.н., НОМЕР_12 .
Щодо вказаних доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так судом першої інстанції вірно враховано, що супровідним листом від 19.07.2024 №693/15164 командиром військової частини НОМЕР_1 надіслано командиру військової частини НОМЕР_2 (через управління персоналу штабу) проєкт Плану переміщення осіб рядового складу номенклатури призначення начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно п. 4 вказаного проекту було заплановано переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_8 .
Вказані обставини незаперечені також і представником Позивача (Апелянта), як в ході розгляду справи в суді першої інстанції, так і за змістом доводів апеляційної скарги.
В той же час, 18.07.2024 командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України затверджено План переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, відповідно до п.14 якого сплановано переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, шпк "молодший сержант" ВОС-110182А, посадовий оклад - 3170.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, слідує з матеріалів справи та не заперечується представником Позивача (Апелянта), що План переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 18.07.2024, згідно якого позивача сплановано перемістити на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, шпк "молодший сержант" затверджено на день швидше (18.07.2024), як командиром військової частини НОМЕР_1 надіслано командиру військової частини НОМЕР_2 (через управління персоналу штабу) супровідним листом від 19.07.2024 №693/15164 проєкт плану переміщення осіб рядового складу номенклатури призначення начальника Генерального штабу Збройних Сил України, згідно якого позивача сплановано перемістити на посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_8 , шпк "старший сержант", ВОС - 100119А, посадови оклад 3350 грн.
З наведеного слідує, що на день надіслання командиром військової частини НОМЕР_1 командиру військової частини НОМЕР_2 супровідного листа від 19.07.2024 №693/15164 з проєктом Плану переміщення осіб рядового складу номенклатури призначення начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачем ІНФОРМАЦІЯ_3 18.07.2024 вже було затверджено План переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, згідно якого позивача призначено на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, шпк "молодший сержант".
Окрім цього, як вірно встановлено судом, саме на підставі затвердженого командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Плану переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури від 18.07.2024, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ від 24.07.2024 №112- РС, який став підставою для прийняття наказу №239 від 02.08.2024.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов вірних висновків про відсутність підстав вважати, що наказ командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2024 №112-РС, яким молодшого сержанта ОСОБА_1 , колишнього солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти НОМЕР_4 окремої десантно-штурмової бригади - призначено командиром відділення взводу снайперів НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_6 окремого десантно-штурмового полку, ВОС - 11018А, який прийнятий на підставі затвердженого 18.07.2024 командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Плану переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, є протиправним.
Поряд з цим, враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 , у відповідності до Інструкції №170 та Інструкції №280, після прийняття наказу від 24.07.2024 №112-РС, яким позивача призначено на посаду командира відділення взводу снайперів НОМЕР_5 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_6 окремого десантно-штурмового полку, правомірно прийнято наказ №239 від 02.08.2024 "Про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ".
Таким чином, вказаний наказ прийнятий в умовах дії воєнного стану, тобто особливого періоду, в порядку та у спосіб передбаченому чинними, на момент прийняття такого, положеннями законодавства України, відповідно до чого відповідачі мали право здійснити переміщення Позивача на нове місце служби з однієї військової частини до іншої без його згоди з метою доукомплектування Збройних Сил України, що обумовлено обставинами особливого періоду.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції в силу досліджених у повній мірі наявних обставин справи й поданих сторонами доказів дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку, що оскаржувані позивачем накази від 24.07.2024 №112-РС та №239 від 02.08.2024 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Натомість доводи Апелянта вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо посилань представника позивача на те, що солдат в/сл. ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 згідно ст. 36в, 75в в графі ІІ розладу хвороб, графи - 1 ТДВ-Б визнаний непридатним до військової служби у високомобільних військах та придатний до військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 22.7. глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно пункту 22.12 Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Судом встановлено, що згідно довідки військово-лікарської військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 солдат в/сл. ОСОБА_1 згідно ст. 36в, 75в в графі ІІ розладу хвороб, графи - 1 ТДВ-Б визнаний непридатним до військової служби у високомобільних військах. Придатний до військової служби.
Отже, враховуючи положення пункт 22.12 Положення №402 чинність довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 складає 12 місяців та діяла остання до 13.12.2023.
Твердження представника Позивача (Апелянта) про те, що строк визначений п.15.1. Положення №402 для проходження ОСОБА_1 медичного огляду на момент прийняття оскаржуваного наказу не сплив, а отже висновок ВЛК та довідка ВЛК від 13.12.2022 року є чинними, колегія суддів відхиляє, оскільки висновок (довідка)/постанова військово-лікарської комісії №1814 від 13.12.2022 року є постановою про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби, у зв'язку із чим на неї розповсюджується дія п. 22.12 положення №402 згідно якого, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, зокрема станом на день затвердження 18.07.2024 командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Плану переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, згідно п.14 якого сплановано переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 , солдата резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду командира відділення взводу снайперів військової частини НОМЕР_11 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, наведена довідка військово-лікарської військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 є такою, що втратила свою чинність, оскільки з моменту її винесення пройшло 12 місяців та такою, яка впродовж 12 місяців була нереалізованою.
З огляду на вказане, суд першої інстанції абсолютно правомірно не взяв до уваги, як доказ протиправності оскаржуваних позивачем наказів від 24.07.2024 №112-РС та №239 від 02.08.2024, довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814, яким солдата в/сл. ОСОБА_1 згідно ст. 36в, 75в в графі ІІ розладу хвороб, графи - 1 ТДВ -Б визнано непридатним до військової служби у високомобільних військах, а придатним до військової служби, під час розгляду даної справи, та відповідно, прийняття рішення по справі.
Поряд з цим, довідка військово-лікарської військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 не містить посилань чи вказівки на територіальну місцевість, де позивач може проходити військову службу, так і не містить вказівки, де позивач не може проходити військову службу за станом здоров'я.
Що стосується «колізії права» на яку посилається представник Позивача (Апелянта) в контексті застосування положень норм чинного законодавства на підтвердження існування обставин відносно вимог п.112 Положення №1153/2008, з огляду на нібито неможливість проходження Позивачем військової служби у місцевості, до якої його перемістили, то слід зазначити, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, та переміщення за станом здоров'я здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку, яким згідно вимог даного чинного законодавства може бути не лише постанова (висновок) військово лікарської комісії, а й лікарсько-консультативної комісії, тощо.
Так, в матеріалах справи (додатках до позовної заяви) міститься копія висновку лікарсько-консультативної комісії №1133 від 02.05.2024 року відносно гр. ОСОБА_1 (Позивача), яка, як встановлено судом, не знаходилась в розпорядженні військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а відтак і не досліджувалася при затвердженні Плану переміщення осіб рядового, сержантського і старшинського складу на посади номенклатури призначення командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 18.07.2024 за яким ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до пункту 117 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України прийнято наказ №112-РС від 24.07.2024 року по особовому складу, тому остання (довідка ЛКК) в свою чергу не є свідченням існування відносно Позивача обставин, передбачених п.112 Положення №1153/2008, а саме: неможливість проходження Позивачем військової служби у місцевості, до якої його перемістили, а саме Житомирської області.
Крім того, встановлені у дані справі обставини та досліджені наявні у справі докази не містять підтверджуючих документів того, що на момент прийняття оскаржуваних у даній справі наказів відносно позивача існували передбачені пунктом 112 Положення №1153/2008 обставини щодо неможливості проходження ним, як військовослужбовцем, військової служби у місцевості, до якої його переміщують.
Не беруться судом до уваги й посилання представника позивача на те, що наказ №112-РС від 24.07.2024 не містить підстав призначення (переміщення) позивача відповідно до вимог, передбачених Положенням №1153/2008, оскільки такі спростовуються самим же наказом, в якому зазначено, що такий прийнятий відповідно до пункту 117 та 257 Положення №1153/2008.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_11 у відповідності до вимог п. 116 Положення №1153/2008, а проходив військову службу на посаді сержанта резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 на час прийняття оспорюваного наказу №№112-РС від 24 липня 2024 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються обставинами справи.
При цьому, доводи позивача цій частині не висловлювались як підстави позову за змістом поданих ним позовної заяви з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідачів щодо прийняття оскаржуваних наказів.
Стосовно посилання апелянта на не розгляд військовою частиною НОМЕР_2 рапорту ОСОБА_1 про його переміщення на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 113 Положення №1153/2008 визначається, що переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання: дружини (чоловіка); його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) закладів освіти за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей з інвалідністю I або II групи; непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка); братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.
Переміщення на нове місце військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, викликане потребою догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, здійснюється командирами з'єднань, рівнозначними їм і вище посадовими особами на підставі рапорту військовослужбовця та відповідних документів, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді (допомозі, нагляді) за ними.
Отже, як слідує з вищевикладеного, військовослужбовці, за наявності підстав для їх переміщення на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої, за станом здоров'я, можуть подавати відповідні рапорти та документи (або їх належним чином засвідчені копії), які підтверджують вказані підстави, однак обов'язковою передумовою розгляду рапорту військовослужбовця про його переміщення та прийняття за цим відповідних управлінських рішень є безпосередній факт подання таким військовослужбовцем вказаного рапорту на розгляд командування відповідної військової частини у спосіб та в порядку передбаченими вимогами чинного законодавства України.
Згідно позовної заяви та доводів представника позивача, ОСОБА_1 звертався з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 щодо його переміщення для проходження військової служби до іншої військової частини за станом здоров'я. Проте, рапорт ОСОБА_1 був залишений без відповідного реагування.
Однак, як слідує з матеріалів справи, представником Позивача не надано жодного підтвердження щодо подання рапорту молодшим сержантом ОСОБА_1 про переміщення на розгляд до командира військової частини НОМЕР_1 із зазначенням на такому дати реєстрації, реєстраційного номера та/чи резолюції (рішення) командира військової частини НОМЕР_1 за наслідком можливого розгляду такого.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист військової частини НОМЕР_1 лист від 24.01.2025 №693/4547, в якому командир військової частини НОМЕР_1 повідомив про те, що упродовж червня 2024 року ОСОБА_1 не звертався до безпосереднього командира чи командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом на переміщення до військової частини НОМЕР_9 . Вказано, що так, у проекті плану переміщення за порядковим номером 4 розділу "Підстави включення в план переміщення" зазначено: "Письмова згода командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 №5277/г, Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_10 від 13.12.2022 №1814 "Обмежено-придатний до військової служби", що підтверджує неподання рапорту на переміщення ОСОБА_1 . Підтвердженням відсутності такого рапорту є і те, що представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5 зверталась до військової частини НОМЕР_1 із адвокатськими запитами від 06.08.2024 (вх.№19719 від 14.08.2024) та від 05.09.2024 (вх. №24088 від 17.09.2024) щодо надання документів та інформації, однак серед переліку запитуваних документів не ставилось питання щодо надання інформації про результати розгляду поданого рапорту на переміщення ОСОБА_1 чи його реєстрації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджує факт відсутності такого рапорту. З приводу отримання військовою частиною НОМЕР_1 №5277/г письмової згоди на переміщення ОСОБА_1 повідомлено, що вказаний документ отримано безпосередньо військовослужбовцем та відповідно не реєструвався у журналах вхідної документації чи системі електронного документообігу військової частини НОМЕР_1 . Для ініціювання процедури переміщення за власним бажанням до іншої частини, необхідно в обов'язковому порядку отримати рекомендаційний лист (відношення) від командира частини, до якої військовослужбовець має бажання бути переміщеним для проходження військової служби. Відношення видається особисто військовослужбовцю, у разі наявності погодження командира часини та вакантної посади для проходження служби. Відношення видається в довільній формі. Видача такого рекомендаційного листа є правом, а не обов'язком командира частини. Вказано, що такий лист отримано безпосередньо військовослужбовцем та у подальшому наданий ним у відповідний підрозділ військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення щодо включення про проекту плану переміщення, який 19.07.2024 за вих. №693/15164 скеровано на адресу військової частини НОМЕР_2 .
З наведеного листа слідує, що ОСОБА_1 з рапортом від 10.06.2024 про його переміщення на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не звертався. Відомостей на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта про те, що доказом надходження зазначеного рапорту є План переміщення, який знаходиться в матеріалах справи, оскільки як вбачається із змісту Плану приміщення, який скерований до Відповідача - військової частини НОМЕР_2 з супровідним листом від 19.07.2024 року №93/15164 підставою включення ОСОБА_1 до даного Плану приміщення зазначається письмова згода командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 року №5277/г, та постанова ВЛК №1814 від 13.12.2022 року.
Як вбачається зі змісту вказаного Плану переміщення від 19.07.2024 командира військової частини НОМЕР_1 , в останньому відсутня будь-яка інформація (в т.ч. про реквізити) такого рапорту, а сам План переміщення є лише фактом подання клопотання необов'язкового (незобов'язального) інформаційного характеру командира нижчого рівня до командира вищого рівня (уповноваженого на прийняття на власний розсуд відповідних рішень), до якого дійсно було включено та до якого дійсно було додано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 року №5277/г (яка є повідомленням незобов'язального інформаційного характеру) та постанови ВЛК №1814 від 13.12.2022 року, яка втратила свою чинність 13.12.2023, тобто ще задовго до її подання із вказаним Планом переміщення, та її включення у цей План.
Отже, підсумовуючи викладене, з матеріалів справи вбачається відсутність доказів звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про його переміщення на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не може свідчити про бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не вчиненні дій щодо направлення для розгляду до Генерального штабу Збройних Силах України рапорту ОСОБА_1 про його переміщення на вакантну посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_8 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, згідно листа-відношення командира військової частини НОМЕР_9 від 06.06.2024 за №5277/г та постанови ВЛК №1814 від 13.12.2022.
Таким чином, доводи представника позивача щодо вчинення відповідачами бездіяльності стосовно не розгляду рапорту ОСОБА_1 не мають свого підтвердження, а тому такі є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.
Стосовно посилання представника позивача на існування рекомендаційного листа (відношення) за підписом командира військової частини НОМЕР_9 та погодження командира військової частини НОМЕР_8 відносно можливості переміщення молодшого сержанта ОСОБА_1 на посаду інструктора навчального взводу навчального курсу школи загальної підготовки військової частини НОМЕР_9 військової частини НОМЕР_8 , шпк "старший сержант", ВОС - 100119А, посадови оклад 3350 грн, то колегія суддів вважає їх помилковими та недоцільними, оскільки рекомендаційний лист ("відношення") не є обов'язковим до виконання документом та носить виключно інформативний характер, а отримання рекомендаційного листа ("відношення") не зобов'язує командування військової частини прийняти рішення про переміщення військовослужбовця, хоч і може підлягати оцінці та врахуванню при прийнятті такого рішення. Дозвіл на переміщення - це право, а не обов'язок командира.
Таким чином, встановлені обставини справи підтверджують правомірність дій збоку військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) по відношенню до ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню й інші заявлені у даній справі позовні вимоги зобов'язального характеру.
Інші доводи позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідач довів правомірність своїх дій, натомість, позивачем не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 травня 2025 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.