Справа № 240/34142/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
30 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 із позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив:
- визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ-2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок від 25.09.2023 (форма НВ -3), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати наказ №286 від 04.10.2023 "Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 " виданий Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом отримання 18.04.2023 капітаном юстиції ОСОБА_1 травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі наказу командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 28.09.2022 №80, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням усіх документально підтверджених діагнозів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати йому нову довідку про обставини травми із зазначенням документально підтверджених діагнозів за результатами огляду військово-лікарською комісією від 14.09.2023, а саме: пошкодження Банкарта правого плечового суглобу; тендіноз надоєного м'язу правого плечового суглобу та остеоартроз правого плечового та ключично-акроміального суглобу І (один) ст. з незначним порушенням функції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позов задововлено частково.
Визнано протиправними та скасовано наказ №286 від 04.10.2023 "Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 " виданий Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести повторне розслідування за фактом отримання 18.04.2023 капітаном юстиції ОСОБА_1 травми в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №332.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 та на підставі наказу командира військової частини №46 від 01.03.2022 призначений на посаду помічника командира полку з правової роботи - начальник юридичної групи.
18.04.2023 під час виконання робіт з облаштування військових фортифікаційних споруд закритого типу на ділянці відповідальності позивач зазнав травмування, а саме стрес - перелом медіального над виросту правої в/гомілкової АДРЕСА_1 контузійна хондропатія медіального меніску, в/гомілкової кістки та стегнової кістки правого колінного суглобу, про що свідчить акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 та акт про нещасний випадок капітана юстиції ОСОБА_1 №1 від 25.09.2023.
Відповідно до довідки військової частини №777 від 29.08.2023 позивач з 23.06.2022 по 29.04.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в Чернігівській області.
На підставі розпорядження ТВО начальника штабу-заступника командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 28.08.2023 №502/18/1590, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2023 №272 призначено службове розслідування за фактом травмування позивача.
Відповідно до акта службового розслідування та з метою недопущення подібних випадків тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини, винесено наказ №286 від 04.10.2023 "Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 "
Таким наказом зобов'язано:
- командиру взводу охорони та оборони старшому лейтенанту ОСОБА_2 провести повторний інструктаж в найкоротші терміни але не пізніше 25.10.2023 з особовим складом зведеної стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 про дотримання заходів безпеки, в ході виконання завдань за призначенням та під час використання особистого часу;
- начальнику медичної служби Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до "Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
- за порушення вимог ст. 13 розділу 1 "Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців", частини 1 "Військовослужбовці та відносини між ними" Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" капітану юстиції ОСОБА_1 нагадати про обов'язки служби;
- помічнику командира Військової частини НОМЕР_1 з правової роботи роз'яснити права, соціальні гарантії та пільги військовослужбовцю, якого поранено.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №305 від 05.10.2023 позивача з 05.10.2023 виключено зі списків військової частини та усіх видів забезпечення, з підстав вибуття до нового місця служби у Військову частину НОМЕР_2 .
23.11.2023 та 29.01.2024 позивач звернувся до військово-лікарської комісії Збройних сил України і скаргами щодо перегляду ступеня тяжкості травми та постанов регіональної військово-лікарської комісії, постанов ВЛК військової частини НОМЕР_3 про причинний зв'язок травми і захворювання із військовою службою. За результатами розгляду отримав лист №598/6/2516 від 09.02.2024, яким повідомлено про прийняття нових постанов ВЛК щодо причинного зв'язку із військовою службою, які оформлені протоколом засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України №821 від 06.02.2024.
Позивач не погоджується із висновком службового розслідування за фактом отримання ним 18.04.2023 травми. На думку позивача, службове розслідування проведене з порушенням встановленої процедури та без врахування положень Інструкції №332. Крім того, вважає, що підлягає перегляду ступінь тяжкості травми та причинний зв'язок травми і захворювання, оскільки отримана травма та набуте з моменту мобілізації захворювання, безпосередньо пов'язані із захистом Батьківщини. З метою проведення повторного службового розслідування позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до абз.6 ст. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів (стаття 58 Статуту).
Відповідно до статті 59 Статуту командир (начальник) зобов'язаний, зокрема: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.
Статтями 26 та 27 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608; у редакції, чинній на момент проведення службового розслідування).
Приписами пункту 1 Розділу ІІ Порядку визначено, що службове розслідування призначається у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Пунктом 1 Розділу V Порядку передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Оцінюючи доводи позивача про порушення військовою частиною процедури проведення службового розслідування за фактом отримання під час виконання обов'язків військової служби (18.04.2023) травми, суд зазначає таке.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз.10 п. 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, та з метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
У пункті 8 розділу ІІ Інструкції №332 Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
У той же час, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332, зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції №332 визначено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний: негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) ечового суглобу; тендіноз надоєного м'язу правого плечового суглобу та остеоартроз правого плечового та ключично-акроміального суглобу І (один)
Командир військової частини після отримання рапорта зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Проаналізувавши вищевикладені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби, отриманих ними професійних захворювань, травм зі встановленням зв'язку, з виконанням обов'язків військової служби визначає саме Інструкція №332.
При цьому, за наслідками розслідування нещасного випадку, вимогами Інструкції №332 передбачений обов'язок командира військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затвердити акти за формами НВ-2 та НВ-3, а також видати наказ щодо обставин нещасного випадку, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402.
Разом з тим, як установлено судом, за результатами проведеного розслідування тво командира військової частини затвердив Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) (далі - Акт).
Відповідно до довідки тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової служби НОМЕР_1 №1/2039 від 05.10.2023, близько 10:00 18.04.2023 позивач, перебуваючи на посаді командира зведеної стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , під час виконання робіт з облаштування військових фортифікаційних споруд) закритого типу на ділянці відповідальності та під час виконання обов'язків військової служби отримав травму.
Відповідно до змісту акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) нещасний випадок з позивачем стався на території дислокації зведеного підрозділу Військової частини НОМЕР_1 , південно-західна околиця населеного пункту АДРЕСА_2 . Усі військовослужбовці зведеного підрозділу Військової частини НОМЕР_1 (зведена стрілецька рота), у тому числі позивач, які виконували завдання за призначенням, перебували та проживали у польових умовах цілодобово. Позивач, перебуваючи на посаді командира зведеної стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , під час виконання робіт з облаштування ВФС (військових фортифікаційних споруд) закритого типу на ділянці відповідальності, зазнав травмування колінного суглобу, ступні правої ноги, попереку та правого плеча. Вказану травму позивач отримав внаслідок перенесення колоди діаметром 250-300 мм. довжиною 4 метри, особливостей місцевості (нерівний рельєф, схили, ґрунтові води), зсуву ґрунту котловану під час облаштування фортифікаційної споруди типу "БЛІНДАЖ". Вказане травмування стало можливим внаслідок порушення позивачем заходів безпеки та особистої необережності, чим останній порушив вимоги ст. 13 розділу 1 "Обов'язки, права та відповідальність військовослужбовців", ч. 1 "Військовослужбовці та відносини між ними" Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
За змістом акта позивач вважається таким, що отримав травму внаслідок порушення заходів безпеки та особистої необережності. Даний нещасний випадок підлягав обліку і на нього складено акт про нещасний випадок за формою НВ-3 №1 від 25.09.2023. Заходами щодо усунення причин нещасного випадку встановлено проведення старшим лейтенантом ОСОБА_3 повторного інструктажу по заходам безпеки в ходів виконання завдань за призначенням.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №1631 від 14.09.2023 проведено медичний огляд позивача та встановлено діагноз та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): зрощений стрес-перелом медіального виростка правої великогомілкової кістки (18.04.2023 анамнестично), з больовим синдромом, з незначним порушенням функції правої гомілки. За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 - травма легкого ступеню. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби.
На підставі вказаного Акта, ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил Україи, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 №1503/31371 винесено оскаржуваний наказ від 04.10.2023 №286 "Про результати службового розслідування" по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 .
В той же час доказів проведення саме розслідування нещасного випадку за вимогами Інструкції №332 із складенням відповідних документів (актів за формами НВ-2 та НВ-3, наказу щодо обставин нещасного випадку, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), суду не надано.
Суд зазначає, що проведення відповідачем саме «Службового розслідування» на підставі вимог Порядку №608 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до п.1 Розділу 1 вказаного Порядку він визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Отже, у спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, відповідачем не враховано положення пункту 5 розділу І Порядку №608 та, як результат, не дотримано процедури, визначеної розділами ІІ та V Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332.
Відтак, при проведенні службового розслідування за вказаним вище фактом, відповідачем не застосовано положення Інструкції від 27.10.2021 року №332, як наслідок, не дотримано визначеної процедури та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами проведеного розслідування.
Крім того, слід зазначити, що Акти НВ-1, НВ-3 та наказ про результати службового розслідування, а врезультаті і довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.10.2023 №1/2039 не в повній мірі відповідають дійсності та містять ряд суттєвих недоліків, зокрема що стосується виконання бойового наказу.
Відповідачем також не спростовано доводи позивача стосовно дефектності наказу від 04.10.2023 №286, зокрема щодо відсутності обов'язкових складових.
Аналіз встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що оскільки відповідачем не проведено визначеної Інструкцією №332 процедури розслідування нещасного випадку та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами проведеного розслідування, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Такж, слід зазначити, що відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Наказ №402).
Додатком 5 до Наказу №402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Інструкцією №332 встановлено, що комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься у первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (пункт 5 Розділу V "Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції" Інструкції).
Відповідно до пункту 18 Розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини видає наказ. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом №402.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, Інструкцією №332, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.
Як вже зазначалося, командир військової частини зобов'язаний був провести спеціальне розслідування нещасного випадку (травми) у порядку, визначеному Інструкцією №332, та скласти відповідний акт, який направити до ВЛК, однак такого не здійснив.
У даному випадку апеляційним судом не надається оцінка наявним у матеріалах справи доказам, які слугували підставою для висновків, покладених в основу складеного відповідачем акту службового розслідування та прийнятого на його підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023 року №286 «Про результати службового розслідування», з огляду на необхідність проведення розслідування відповідно до положень Інструкції від 27.10.2021 року №332.
Таким чином, оскільки відповідач у передбаченому вищезазначеними нормами порядку не провів спеціальне розслідування по факту отриманої 18.04.2023 позивачем травми, не видавав наказ, оформлений відповідно до п. 18 Розділу ІІ Інструкції №332, суд першої інстанції вірно зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 провести повторне розслідування за фактом отримання 18.04.2023 капітаном юстиції ОСОБА_1 травми в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №332.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року по справі №240/34142/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.