Справа № 358/430/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лебединець Г.С.
29 травня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Богуславського районного суду Київської області від 08 листопада 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовною заявою до Комара Данила Володимировича та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про:
- скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1582235 від 04.03.2024, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 1 700 грн.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 15.05.2024 замінено неналежних відповідачів: Комара Д.В. та Головне управління Національної поліції в Чернігівській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 08.11.2024 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції з огляду на те, належними доказами (відеозапис та фото з приладу TruCam LTI 20/20) підтверджено вчинення правопорушення позивачем.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є мобілізованим з 24.02.2022, що підтверджено військовим квитком НОМЕР_1 .
Згідно Посвідчення про відрядження від 03.03.2024 № 156, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач 04.03.2024 супроводжував військовослужбовців особового складу до місця служби (м. Ніжин, Чернігівська область).
Відповідно до Технічного талону транспортного засобу та Реєстраційних даних транспортного засобу Серії НОМЕР_2 автомобіль марки RENAUT, модель DOKKER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , належить ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
04.03.2024 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Комаром Д.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 серії ЕНЕ № 1582235 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.
Із змісту цієї постанови вбачається, що 04.03.2024 о 12 год. 16 хв. за адресою: Чернігівська область, село Лемеші, дорога М01, 87 км, зафіксовано транспортний засіб НОМЕР_3, відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищення швидкості, встановлених п. 12.4 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення швидкості в населеному пункті більше ніж на 50 км/год.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що екземпляр спірної постанова, наявний у позивача не містить інформації про марку транспортного засобу, швидкість його руху. Натомість, екземпляр спірної постанови, наданий відповідачем містить виправлення (зазначено марку та модель автомобіля), внесену згідно рапорту 12.06.2024 поліцейського 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Комара Д.В. отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015.
Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами статті 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 9 КпАП України визначено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено вище, позивач є мобілізованим з 24.02.2022. Згідно Посвідчення про відрядження від 03.03.2024 № 156, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач 04.03.2024 супроводжував військовослужбовців особового складу до місця служби (м. Ніжин, Чернігівська область). Як вбачається з Технічного талону транспортного засобу та Реєстраційних даних транспортного засобу Серії НОМЕР_2 автомобіль марки RENAUT, модель DOKKER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , належить ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідно до ст. 15 КпАП України військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
За вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтями 172-10 і 172-19 глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. До поліцейських не може бути застосовано арешт з утриманням на гауптвахті.
Керуючись ст. 2351 КпАП України військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.
Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.
Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2002 № 3099-III (далі - Закон № 3099-III) військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Згідно із ст. 3 Закону № 3099-III одним із основних завдання Служби правопорядку є: забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів.
Пунктом 4 ст. 8 Закону № 3099-III серед іншого, на Службу правопорядку покладається здійснення таких функцій: припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення.
На виконання п. 6 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395) при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що встановивши, що транспортний засіб, яким керував позивач є транспортним засобом, що належить ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), співробітник поліції мав вирішити питання щодо передачі матеріалів про ймовірно вчинення позивачем (військовослужбовцем) адміністративне правопорушення відповідним органам (військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) для вирішення питання про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності. Отже, співробітник поліції під час виявлення ймовірного адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем не виконав вимоги спеціальної норми КпАП України (ст. 2351) та п. 6 Інструкції № 1395.
Враховуючи встановлений колегією суддів факт, що позивач 04.03.2024 був військовослужбовцем та під час ймовірного вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КпАП України, виконував обов'язки військової служби, приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою особою, а тому вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, однак обґрунтував своє рішення без урахування всіх фактичних обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення у мотивувальній частині.
Враховуючи викладене у сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Богуславського районного суду Київської області від 08 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 08 листопада 2024 року - змінити у мотивувальній частині.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко