Справа № 640/8492/22 Суддя (судді) першої інстанції: О.В. Захарова
29 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України з вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 06.05.2022 № 506, згідно з яким, до старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 12.05.2022 №561, згідно з яким, до старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 справу прийнято до провадження, визначено що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив: визнати протиправними та скасувати накази про дисциплінарні стягнення; зобов'язати відповідача публічно спростувати недостовірну інформацію, поширену щодо позивача; зобов'язати відповідача компенсувати завдану моральну шкоду у розмірі 2000000 грн (два мільйони гривень); зобов'язати відповідача компенсувати втрату можливості отримання службового житла у розмірі 4000000 грн (чотири мільйони гривень).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року повернуто заяву про уточнення позовних вимог від 21.03.2025 заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення уточненого позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 28.05.2025.
Розгляд апеляційної скарги 28.05.2025 не здійснювався у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
14.05.2025, під № 11034 до суду від Національної поліції України надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Повертаючи заяву про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вона з огляду на вимоги які в ній заявлені, фактично є новим позовом.
Натомість, апелянт наголошує на тому, що суд порушив право позивача на уточнення позовних вимог, передбачені ст. 44 КАС України, при цьому, уточнення не змінюють предмета позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 відкрито провадження у справі № 640/8492/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною другою статті 262 КАС України, передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, враховуючи, що провадження у справі відкрито 08.11.2022, позивач фактично мав право звернутися з заявою про зміну предмету або підстав позову не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку судового розгляду справи (23.11.2022).
Разом з цим, зі змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог не вбачається, що саме бажає змінити останній предмет чи підстави позову, при цьому, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, водночас, підстави позову, в свою чергу, це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Колегія суддів наголошує на тому, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Так, необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів, зокрема, заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Водночас, у даному випадку, предметом позову у даній справі заявлено визнання протиправними та скасування наказів Національної поліції України про застосування дисциплінарних стягнень та поновлення на посаді, хоча, в уточненому позові заявник крім предмету спору (вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про дисциплінарні стягнення, поновлення на посаді, що вже були заявлені раніше) заявлені вимоги про спростування недостовірної інформації, зобов'язання відповідача компенсувати завдану моральну шкоду та втрату можливості отримання службового житла, стосуються іншого предмета і підстав спору, і предметом та підставами первісного позову такі вимоги не охоплюються. Фактично, початкові позовні вимоги були спрямовані на встановлення протиправності наказів про притягнення позивача до дисциплінарно відповідальності, на противагу чому, вимоги, викладені в уточненому позові, фактично є новим позовом та стосуються інших правовідносин.
Згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, адже на її обґрунтування були наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подана позивачем заява фактично є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що давало суду підстави для повернення заяви позивача про уточнення позовних вимог. За даних обставин, виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, як то спростування необґрунтованих звинувачень, компенсація моральної шкоди та втрачену можливість на право отримати службове житло, що не узгоджується із обґрунтуванням вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача про застосування до позивача дисциплінарних стягнень.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко