29 травня 2025 року м.Дніпросправа № 398/7142/24 2-а/398/31/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2025 року у справі № 398/7142/24 (2-а/398/31/25) (суддя Авраменко О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 04.12.2024 року №125, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2025 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення він не приймав, копія постанови надійшла на його адресу засобами поштового зв'язку 27.12.2024 року. Позивач не був належним чином оповіщений і повідомлений про необхідність прибути 12.11.2024 року до ТЦК. Вважає висновки суду, що оскаржена ним постанова прийнята у відповідності до вимог закону, помилковими та такими, що суперечать обставинам справи.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доводам сторін та доказам, що подавалися обома сторонами. На думку відповідача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
У відзиві наполягає, що доводи позивача спростовуються наявними у справі доказами, оскаржена позивачем постанова прийнята з дотриманням вимог закону.
В судовому засіданні позивач та його представник просили апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся.
Заслухавши позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 04.12.2024 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №125, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З фабулою постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, п. 2 Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року тим, що будучи оповіщеним о 08-30 год. 12.11.2024 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом на 09-30 год 12.11.2024 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення доведено належними та допустимим доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 3,10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За змістом ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі - Порядок) та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Пунктами 28, 29 Порядку передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів, що видав повістку; мета виклику; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до пп. 1 п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі вручення повістки є, зокрема ознайомлення з її змістом, у тому числі доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2).
Наведеними нормативно-правовими актами, зокрема ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Судом встановлено, що 12.11.2024 року позивача належним чином повідомлено про необхідність з'явитися о 9.30 12.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних шляхом зачитування змісту повістки №298 (а.с.45). Оскільки позивач відмовився від отримання повістки, було складено акт про відмову від отримання повістки (а.с. 45 зв.ст.).
Повістка за своєю формою та змістом відповідає вимогам закону. Факт відмови позивача від отримання повістки та факт оголошення повістки позивачу працівниками ТЦК та СП здійснено в порядку, передбаченому Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
20.11.2024 року було складено протокол №125 про адміністративне правопорушення, який підписано позивачем із зауваженнями та висловленою незгодою (а.с. 42). Так, в протоколі позивач зазначив, що не прибув за викликом 12.11.2024 року, оскільки він працює у відділені «Укрпошти» в с. Петрове, де до нього звернулися двоє військових проїхати у відділення РТЦК. Він відмовився, оскільки працює один та не може покинути робоче місце чи закрити, оскільки згідно штатного розпису він головний у відділені, графік роботи з 8-00 год. до 18-00 год., пропозицій від військових прибути на іншу дату не було вказано, повістку не давали.
В супереч вимогам ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб та в подальшому не прибув до ТЦК у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Таким чином, є вірними висновки суду, що неявка позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що ст.210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Так, відповідно до ч.1 ст.210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За частиною третьою статті 210 вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач своїм підписом у протоколі №125 про адміністративне правопорушення від 20.11.2024 року підтвердив, що йому повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 45 хв 04.12.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. №5.
Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки позивач був сповіщений про місце і час розгляду справи, його неявка не перешкоджала розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Позивач обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, у акті відмови від отримання повістки, не спростував. При цьому, позивачем не спростовується, що йому було роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник протоколу, про що містяться його підписи у відповідних графах протоколу.
Доводи позивача, наведені ним обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2025 року у справі № 398/7142/24 (2-а/398/31/25) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак