30 травня 2025 року справа № 160/20576/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної транспортної служби Українського державного університету науки і технологій на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі №160/20576/24 за позовом ОСОБА_1 до Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної транспортної служби Українського державного університету науки і технологій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №160/20576/24 позов задоволено. Рішення суду оприлюднено 26.12.2024.
26.05.2025 Кафедрою військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної транспортної служби Українського державного університету науки і технологій було подано до канцелярії Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги встановлено, що вона подана із порушенням строку на апеляційне оскарження. Оскаржуване рішення було ухвалене судом 24.12.2024, тоді як апеляційна скарга подана 26.05.2025, а відтак із значним пропущенням 30-денного строку для оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Скаржником разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Означене клопотання вмотивоване тим, що у зв'язку з постійними обстрілами міста Дніпро пов'язані з проявами збройної агресії російської федерації де дислокується відповідач, періодично проводяться технічні роботи щодо налагодження системи інтернет та відбудовою пошкоджених об'єктів відповідача, що підтверджується листом від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 09.05.2025 № 55/8-558/25/19. Враховуючи наведе, скаржник просить врахувати, що у нього немає можливості вчасно відвідувати електронний кабінет в системі ЕСІТС «Електронний суд» та знайомитися з повідомленнями.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається та не заперечується відповідачем, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №160/20576/24 було доставлено до його електронного кабінету 25.12.2024.
В силу вимог частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частин 8-9 статті 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З огляду на наведені норми процесуального закону та обставини цієї справи слід дійти до висновку, що останній день 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 24.12.2024 сплив 24.01.2025.
Суд зазначає, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, слід наголосити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Посилання скаржника на неможливість вчасно відвідувати електронний кабінет в системі ЕСІТС «Електронний суд» та знайомитися з повідомленнями у ньому через періодичне проведення технічних робіт щодо налагодження системи інтернет та відбудови пошкоджених об'єктів відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вже зазначалось останнім днем 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі є 24.01.2025, а ракетний обстріл по цивільній інфраструктурі міста Дніпро згідно листа Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 09.05.2025 № 55/8-558/25/19 та витягу з ЄРДР був здійснений збройними силами російської федерації 18.04.2025. З наведеного вбачається, що означені події на які посилається скаржник сталися майже через три місяці після спливу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Суд наголошує, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не підлягає задоволенню, а скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати інші поважні підстави для його поновлення.
Також, скарга не відповідає вимогам, встановленим п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду із позовною заявою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 1453,44грн. ((1211,20*150%)*0,8).
Проте, скаржник не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
Окрім того, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Отже, оскільки скаржником подано апеляційну скаргу в письмовій формі, останньому потрібно надати до суду її копію та додані до неї письмові матеріали для позивача - ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 295, 298 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку, зазначені Кафедрою військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної транспортної служби Українського державного університету науки і технологій у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної транспортної служби Українського державного університету науки і технологій на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі №160/20576/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку;
- копію апеляційної скарги та додані до неї письмові матеріали для позивача;
- документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається скаржнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Малиш Н.І.