22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26520/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року (головуючий суддя Сліпець Н.Є.)
в адміністративній справі №160/26520/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 03.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. 15.07.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Відповідач розглянув вказану заяву та листом №49604-38090/Г-01/8-0400/24 від 06.09.2024 відмовив в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернулась з цим позовом до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024 року.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV остання звернулась вперше, тому пенсія має призначатися із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що на час призначення пенсії Позивачу застосовано норми як Закону №1058-IV, так і Закон № 1788-ХІІ (оскільки станом на 01.03.2016 до Закону № 1058-IV ще не були внесені зміни та не запроваджено дію статті 114). ОСОБА_1 скористалась своїм правом та звернулась ще у 2016 році із заявою та документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням пенсійного віку). Оскільки ОСОБА_1 вже призначена пенсія за віком (на пільгових умовах та зі зменшенням пенсійного віку) - відповідно Позивач використала своє право на призначення одного з виду пенсії, передбаченого чинним законодавством. Процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій. Звернення Позивача від 15.07.2024 - не є первинним зверненням про призначення пенсії. Повторне призначення пенсії за віком Законом № 1058-IV не передбачено.
В ході розгляду справи з'ясовано, що матеріали справи не містять доказів для встановлення обставин справи та прийняття правильного рішення у справі.
У зв'язку з чим, ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.04.2025 витребувано у учасників справи: позивачки ОСОБА_1 та відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області докази щодо наступних питань.
- з якого року позивачці призначено пенсію?
- яка пенсія була призначена позивачці: за вислугою років чи за віком?
- чи продовжила позивачка працювати після призначення пенсії (якщо так, зазначити в який період, у якому підприємстві)?
- коли саме позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (або призначенні пенсії за ЗУ №1058)?
- який показник середньої заробітної плати застосовується відповідачем при розрахунку пенсії позивачки станом на січень 2024 року, станом на час ухвалення рішення суду першої інстанції (26.11.2024)?
Також в ухвалі від 03.04.2025 вказано, що матеріали справи містять розрахунок пенсії від 10.05.2016 року в якому не можливо встановити будь-яку інформацію (а.с.11).
Зобов'язано сторони надати вказаний розрахунок у належній якості.
На виконання ухвали від 03.04.2025 учасники справи надали пояснення та докази.
Зокрема, позивачка зазначила, що їй була призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 2016 року, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії; згідно довідки ОК-5 вона продовжила працювати після призначення пенсії до червня 2024 року; про перерахунок пенсії вона звернулася до відповідача з заявою від 15.07.2024 щодо переведення з одного виду пенсії на інший; станом на січень 2024 року та станом на час ухвалення рішення суду першої інстанції (26.11.2024) відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати - 3764,40, що підтверджується розрахунком заробітку.
Відповідач на виконання ухвали від 03.04.2025 надав копії:
заяви про призначення/перерахунок пенсії від березня 2016, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 просить призначити пенсію за віком за списком№2, пенсія на іншій підставі не призначалася, на даний час заявниця працює;
заяви №1717 про призначення/перерахунок пенсії від 12.04.2018, згідно якої зазначено, що пенсія на іншій підставі не призначалася, на даний час заявниця працює;
заяви про призначення/перерахунок пенсії від 16.10.2018, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 просить перерахувати пенсію (вид пенсії звільнення), на даний час заявниця не працює;
довідки від 11.04.2018 №342, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді молодшої медичної сестри процедурного кабінету диспансерного відділення в КЗ «Нікопольський протитуберкульозний диспансер» ДОР» з 17.03.2011 (Наказ №78-к від 16.03.2011) по теперішній час;
довідки №167 від 20.05.2020, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 працює в КП «Нікопольський медичний спеціалізований центр медико-соціальної реабілітації дітей» ДОР» з 08.11.2018, наказ №340-к/тр від 07.11.2018 по теперішній час, займана посада молодша медична сестра;
довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №221 від 07.02.2019 за період 1991-1992 роки;
зави №737 про призначення/перерахунок пенсії від 14.02.2019, згідно якої ОСОБА_1 просила перерахувати пенсію згідно зміні надбавки по стажу, працює;
заяви від 07.09.2021 про працевлаштування (початок роботи, пов'язаної з отриманням доходу) з 02.09.2021;
заяви від 12.10.2021 про працевлаштування (початок роботи, пов'язаної з отриманням доходу) з 01.10.2021; звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу) з 21.09.2021;
заяви 5643 за призначенням/перерахунком пенсії від 08.08.2022, згідно якої ОСОБА_1 просила перерахувати пенсію (вид перерахунку ч.4 ст.42), працює;
заяви 5200 про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2024, згідно якої ОСОБА_1 просила перерахувати пенсію (вид перерахунку ч.4 ст.42);
протоколу 1655 від 05.05.2016 року згідно якого зазначено, що призначена пенсія за віком, робота за Списком №2, пенсіонер ОСОБА_1 працює, стаж роботи за списком №2 - 10 років 18 днів, повний стаж 32 роки 4 місяці 22 дні (станом на 24.03.2016), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,43650, загальний розмір пенсії за віком 1090,43грн.;
у перерахунку пенсії від 26.02.2023, зазначено, що умови призначення пенсії ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок здійснюється з 01.03.2023, працює, вид перерахунку індексація заробітку (масовий), страховий стаж (повний 38 років 11 місяців 4 дні), робота за Списком №2 - 10 років 18 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (467/100*12)*1 - 0,38917,
у перерахунку пенсії від 25.02.2025, зазначено, що умови призначення пенсії ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок здійснюється з 01.03.2025, працює, вид перерахунку індексація заробітку (масовий), страховий стаж (повний 40 років 11 місяців 4 дні), робота за Списком №2 - 10 років 18 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (491/100*12)*1 - 0,40917.
Отже, вказаними перерахунками, що надані відповідачем підтверджується, що позивачка працює станом на 25.02.2025.
При цьому предметом спору є наявність підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки при перерахунку пенсії позивачка, починаючи з 15.07.2024.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
15.07.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.09.2024р. №49604-38090/Г-01/8-0400/24 у переході з виду на вид пенсії відмовлено, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону № 1058, для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 підстави відсутні.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021-2023роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та призначення пенсії за списком № 2 згідно ЗУ №1058. Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII за цим Законом призначаються:
а) трудові пенсії:
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років.
Згідно з положеннями пункту "б" статті 13 Закону України №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 25, 40 Закону №1058-IV.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Позивачеві в справі №127/7522/17 було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, а тому судом не приймалися доводи касаційної скарги, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Верховний Суд у справі №127/7522/17 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (зі зниженням пенсійного віку), обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, 15.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024 року.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що станом на 25.02.2025, позивачка працює, страховий стаж її збільшився до 40 років 11 місяців 4 дні (робота за Списком №2 - 10 років 18 днів) то наявні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024 року при перерахунку пенсії позивачки.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 29.03.2023 року в справі №240/4170/19.
Як наслідок, наявні підстави для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024.
Порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.07.2024 року.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 22.05.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко