Справа № 650/3249/25
провадження № 3/650/874/25
27 травня 2025 року в селищі Велика Олександрівка суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ОДМ-209 від 16 травня 2025 року, підполковнику ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
В протоколі зазначено, що підполковник ОСОБА_1 , будучи заступником командира військової частини НОМЕР_1 та одночасно призначеним наказом командира цієї військової частини №94 від 11 лютого 2025 року головою комісії з проведення службового розслідування, повинен був провести всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне службове розслідування щодо факту зіпсування особистої зброї молодшого сержанта ОСОБА_2 5,45 мм автомат Калашникова АК-74 № НОМЕР_2 , 1989 року випуску, що відбулося внаслідок пожежі у цивільному автомобілі ВАЗ-2101.
За результатами службового розслідування, яке було проведене 20 лютого 2025 року, підполковник ОСОБА_1 та комісія встановили у діях сержанта ОСОБА_2 лише ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-19 КУпАП (порушення правил поводження зі зброєю), що було відображено у відповідному акті службового розслідування. На підставі цього акта командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ №81 від 25 лютого 2025 року про складання адміністративного протоколу на сержанта ОСОБА_2 за статтею 172-19 КУпАП.
Разом з тим, як зазначено у протоколі № ОДМ-209, комісією під головуванням ОСОБА_1 не було виявлено ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 413 Кримінального кодексу України (втрата або зіпсування зброї у воєнний час внаслідок порушення правил зберігання), попри те, що з огляду на обставини події (зокрема, залишення зброї в салоні цивільного автомобіля під час бойового чергування) та наслідки (пошкодження зброї в умовах воєнного стану), такі ознаки були очевидними.
Крім того, у протоколі зазначено, що внаслідок невсебічного та необ'єктивного проведення службового розслідування під головуванням ОСОБА_1 дійсний ступінь вини військовослужбовця не було встановлено, а також не були виявлені обставини, які обтяжують його відповідальність. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов'язки щодо належної організації та проведення службового розслідування, передбачені пунктами 3 розділу ІІ, 8 розділу ІІІ, 1 розділу IV, 6 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21 листопада 2017 року.
Отже, ОСОБА_1 , діючи недбало як військова службова особа, фактично створив умови, за яких військовослужбовець ОСОБА_2 міг уникнути кримінальної відповідальності за діяння, що могли утворювати склад злочину, передбаченого статтею 413 Кримінального кодексу України.
Місцем вчинення зазначеного адміністративного правопорушення визначено АДРЕСА_2 , де 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 проводив службове розслідування та складав акт.
Таким чином, суть обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_1 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки під час проведення службового розслідування в умовах воєнного стану, не забезпечив повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи та не встановив наявність у діях сержанта ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, внаслідок чого останній міг уникнути кримінальної відповідальності, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив.
Він пояснив, що під час виконання обов'язків голови комісії з проведення службового розслідування діяв добросовісно, в межах своєї компетенції, та всебічно перевірив обставини справи щодо пошкодження зброї сержантом ОСОБА_2 .
За словами ОСОБА_1 , під час розслідування були опитані всі причетні особи, досліджені пояснення, встановлено обставини пожежі та причини пошкодження зброї. Він наголосив, що комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_2 порушень, які тягнуть адміністративну відповідальність.
Також ОСОБА_1 зазначив, що факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності підтверджується рішенням суду, яким останнього визнано винним у порушенні правил поводження зі зброєю.
ОСОБА_1 звернув увагу, що під час службового розслідування не робився окремий висновок щодо відсутності в діянні ОСОБА_2 ознак складу кримінального правопорушення, як про це зазначено в протоколі.
Він підкреслив, що вважає себе невинним у вчиненні правопорушення, оскільки діяв відповідально та в інтересах служби, не допустивши жодних порушень, які могли б утворювати склад адміністративного правопорушення, за яке його намагаються притягнути до відповідальності.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, а також наведені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності доводи, суд дійшов таких висновків.
Диспозиція частини другої статті 172-15 КУпАП встановлює відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до вказаного протоколу вбачається, що уповноважена особа кваліфікувала дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-15 КУпАП, а отже доведенню підлягає відповідний склад адміністративного правопорушення, який полягає, зокрема, у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби.
Таке недбале ставлення означає невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків через несумлінне або несвоєчасне виконання покладених на нього завдань, що виражається у відсутності належної уважності, старанності, відповідальності та передбачливості у своїй діяльності.
Зокрема, недбале ставлення охоплює випадки, коли військовослужбовець не забезпечує належного виконання службових завдань, не вживає достатніх заходів для своєчасного і об'єктивного з'ясування обставин подій, що підлягають перевірці, допускає формальне або поверхневе виконання своїх обов'язків, що у підсумку призводить до негативних наслідків для інтересів служби.
Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачає перевірку судом обставин, зазначених у протоколі, зокрема в частині недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, на підставі наданих суду матеріалів. Інакше кажучи, суд, вирішуючи відповідне питання, не може вийти за межі фабули правопорушення, зазначеної у протоколі, а повинен досліджувати саме ті обставини, які зафіксовані уповноваженою особою, що склала протокол. Суд зобов'язаний перевірити правильність кваліфікації діяння та наявність у діях особи ознак недбалого ставлення до військової служби, спираючись виключно на встановлені факти і надані матеріали справи, без виходу за межі обвинувачення, сформульованого у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що уповноважена особа виявила в діянні ОСОБА_1 ознаки недбалого ставлення до військової служби, виходячи з того, що у ході службового розслідування він не встановив ознак кримінального правопорушення в діях сержанта ОСОБА_2 і не забезпечив належного реагування на ці дії. В обґрунтування цього у протоколі зазначено, що зіпсування ввіреної для службового користування зброї внаслідок порушення правил її зберігання, вчинене в умовах воєнного стану, утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 413 Кримінального кодексу України, а тому ІНФОРМАЦІЯ_2 16 квітня 2025 року направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та 18 квітня 2025 року відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Іншого мотивування щодо недбалості в діях ОСОБА_1 у протоколі не вказано. Натомість у протоколі наведено лише відомості, що стосуються обставин правопорушення ОСОБА_2 (зокрема залишення зброї в цивільному автомобілі та її зіпсування внаслідок пожежі), хронології подій, а також посилання на окремі нормативні акти, які встановлюють порядок проведення службових розслідувань, права та обов'язки військовослужбовців та відповідальність за пошкодження зброї.
Обставини щодо того, що відповідні дії сержанта ОСОБА_2 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, а також щодо направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, жодним чином не можуть свідчити про недбалість у діях ОСОБА_1 , оскільки не охоплюють характерні ознаки недбалого ставлення військової службової особи до виконання своїх обов'язків.
Зокрема, вони не свідчать про те, що ОСОБА_1 неналежно, поверхнево або формально здійснював свої посадові обов'язки, проявив неуважність, відсутність ініціативності або несумлінне ставлення до виконання завдань, що могло б призвести до негативних наслідків для інтересів служби. Такі обставини у протоколі не зазначені.
Щодо внесення відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_2 , суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зобов'язаний був внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Це здійснюється за результатами загальної перевірки наявності формальних ознак кримінального правопорушення, без прийняття конкретного висновку про наявність у діях особи складу кримінального правопорушення чи підтвердження його вини.
Крім того, постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року було притягнуто сержанта ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що свідчить про правильний висновок комісії про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення та в наданих матеріалах справи відсутні конкретні обставини, які б прямо або опосередковано свідчили про недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби під час проведення службового розслідування. Уповноважена особа у протоколі не навела жодних фактів, які б вказували на несумлінне, неуважне чи формальне виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків, не зазначила про наявність наслідків, які б свідчили про недбалість, та не довела причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та ймовірною шкодою інтересам служби.
Натомість у протоколі фактично наведено лише хронологію подій, обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 , перелік нормативних актів та інформацію про направлення повідомлення про кримінальне правопорушення й внесення відомостей до ЄРДР. Це саме по собі не може вважатися доказом недбалого ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків.
Крім того, суд зауважує, що засади проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачають право військової службової особи діяти в межах наданих їй дискреційних повноважень. Це означає, що така особа має право самостійно оцінювати фактичні обставини справи, визначати необхідний обсяг доказів, обирати послідовність та способи їх збирання, а також формулювати висновки щодо виявлених порушень відповідно до свого професійного досвіду, знань та сумління.
Тобто, при доведенні недбалості у діях військової службової особи, яка здійснює службове розслідування, слід також доводити, що такі дії чи бездіяльність виходили за межі дискреційних повноважень та об'єктивно свідчили про відсутність належної уважності, старанності, сумлінності чи відповідальності у виконанні службових обов'язків. Без встановлення таких обставин не можна стверджувати про наявність у діях військової службової особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, а отже провадження у справі належить закрити відповідно до пункту 1 статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про адміністративне правопорушення № ОДМ-209 від 16 травня 2025 року - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.+
Повний текст постанови складено 30 травня 2025 року.
Суддя _________________ Сікора О.О.