справа № 497/699/23
провадження № 2/492/52/25
Іменем України
13 березня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 31964,19 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18 вересня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КБ «ГЛОБУС» (далі за текстом АТ «КБ «ГЛОБУС») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» згідно умов якого АТ «КБ «ГЛОБУС» надало строком на 24 місяці, тобто з 18 вересня 2020 року до 17 вересня 2022 року, кредит у сумі 37898,00 грн., з пільговим періодом 4 місяці з 18 вересня 2020 року до 17 січня 2021 року, комісією за управління кредитом 3 %, розміром процентної ставки 0,00010 % річних, реальною процентною ставкою 70,16118 % річних, а ОСОБА_1 отримав кредит у вказаній сумі та зобов'язався повернути кредит та закористування кредитом сплатити 70,16118 % річних в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором. АТ «КБ «ГЛОБУС» виконало умови вказаного договору у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 обумовлену суму кредиту, однак ОСОБА_1 не здійснив повернення коштів у строк, визначений у вказаному договорі. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухилився від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлявся належним чином. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовими конвертами з судовими повістками, що повернулися до суду з довідками відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач відзив на позов, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, про причини неявки в суд не повідомив.
У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд бере до уваги, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Отже, відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути у судове засідання.
Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки поспіль відповідача у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для його неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки поспіль відповідача у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 17 травня 2023 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного заочного рішення жодного разу у судове засідання не з'явився, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтував.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у поданій ним до суду заяві, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
18 вересня 2020 року ОСОБА_1 (а. с. 17) підписав заяву-анкету № 40464690 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» (а. с. 21), яким надано кредит на суму 37898,00 грн. строком на 24 місяці з 18 вересня 2020 року до 17 вересня 2022 року, з пільговим періодом 4 місяці з 18 вересня 2020 року до 17 січня 2021 року, комісією за управління кредитом 3 %, розміром процентної ставки 0,00010 % річних, реальною процентною ставкою 70,16118 % річних (а. с. 16).
Відповідно до пункту 1.9 підписанням Заяви-Анкети на приєднання до Договору, в т.ч. в електронному вигляді з використанням Електронного підпису, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору з додатками (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору. Згдно з пунктом 1.12. Укладенням Договору Сторони погодили, що примірник Заяви-Анкети на приєднання до Договору може надаватися Банком Клієнту в паперовій формі та/або надсилатись в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема, але не виключно за допомогою Мобільного додатку, в залежності від технічних можливостей Банку.
Згідно із Графіком платежів, Позичальник зобов'язаний у період з моменту отримання Кредиту до 1 (першого) числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 2470,95 грн.
Відповідно до Графіка платежів, Позичальник зобов'язаний у період з мої отримання Кредиту до 1 (першого) числа кожного місяця.
ОСОБА_1 , відповідачем у справі, не було здійснено погашення (повернення) грошових коштів відповідно до Графіку платежів та Договору, ним систематично порушувалися умови Договору.
Позивачем відповідно до Тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту для фізичних осіб в рамках програми цільового роздрібного кредитування для фізичних осіб «Кредит на товари» здійснено нарахування: 50% річних на прострочену суму заборгованості по кредиту у розмірі 14780,22 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
В порушення умов зазначеного Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», ОСОБА_1 , відповідач у справі, взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього перед АТ «КБ «Глобус» виникла заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 01 лютого 2023 року з урахуванням простроченої заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по процентам склала загальну суму 31964,19 грн. (а. с. 31-34).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «ГЛОБУС», позивач у справі, направляло ОСОБА_1 , відповідачу у справі, вимогу за вих. № 1-2118 від 17 листопада 2022 року про виконання грошових зобов'язань за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 18 вересня 2020 року, надавши можливість позичальнику добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором (а. с. 19), однак, вказана вимога не виконана, заборгованість не погашена.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачу у справі, не спростовано факт укладення між ним та АТ «КБ «Глобус» договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 18 вересня 2020 року, не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, не доведено своєчасність сплати кредитних коштів у відповідності до графіку платежів, а тому суд вважає, що позивачем доведений факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, кредитні кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 37898,00 грн. ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 , відповідачем у справі, суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за вказаним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, відзиву на позов та доказів на спростування позовних вимог суду не надав, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена платіжним дорученням № 6047 від 30 березня 2023 року (а. с. 3).
Згідно з статтею 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133, частин 1-3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових
витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які позивачка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, з метою розподілу судових витрат позивачці необхідно було надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) рахунок, який необхідно оплатити після прийняття судом рішення за результатами розгляду справи; докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Разом із тим, у пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано.
У справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3352 від 29 травня 2008 року (а. с. 25); акт прийому-передачі послуг № 40464690 від 30 березня 2023 року (а. с. 26) за договором № 051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року (а. с. 23), платіжне доручення № 3378 від 30 березня 2023 року (а. с. 27).
Враховуючи вищезазначене, вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., оскільки позивачем надано суду докази здійснених ним витрат на зазначену суму, внаслідок чого вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у зазначеному ним розмірі підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (місцезнаходження: провулок Куренівський, будинок 19/5, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ: 35591059) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту для фізичних осіб від 18 вересня 2020 року, а саме:
- прострочену заборгованість по кредиту у сумі - 17183 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні 97 копійок:
- прострочену заборгованість по процентаму сумі - 14780 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 22 копійки,
а всього на загальну суму 31964 (тридцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) гривень 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (місцезнаходження: провулок Куренівський, будинок 19/5, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ: 35591059) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.