Справа № 362/1898/19
Провадження № 2/362/127/25
21.05.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.
представника позивача - прокурора Ламшиної О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Васильківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання недійсним державного акта та витребування змеленої ділянки з незаконного володіння, -
У провадженні суду перебуває дана цивільна справа.
03.03.2025 р. до суду від прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, яке мотивовано наступним.
Підставами пред'явлення позову є те, що згідно інформації Державного підприємства «Київське лісове господарство» від 11.02.2019 за № 02-02/122 спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення в кварталі № НОМЕР_1 Васильківського лісництва, погодження на їх вилучення не надавалось, територія земельних ділянок представляє собою єдиний лісовий масив і на даний час використовується для ведення лісового господарства.
Крім цього, згідно відповіді ВО «Укрдержліспроект» від 14.02.2019 за № 59 спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство» в кварталі 38 Васильківського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років.
Право користування спірними земельними лісовими ділянками посвідчується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ДП «Київське лісове господарство», що відповідає правовому висновку висловленому Верховим судом України у справах № 6-224цс14 від 21.01.2015, № 6-50цс15 від 01.07.2015.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Однак, встановлено, що ДП «Київське лісове господарство» будь-яких дозволів на вилучення вищевказаних земельних ділянок лісового фонду, зміну цільового призначення земель, не надавало.
Крім того, при вибутті у приватну власність спірних земельних ділянок незаконно змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення та землі житлової забудови, вид використання землі для ведення особистого селянського господарства та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Натомість, зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулась із порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, а саме - без дотримання встановленого законом порядку отримання згоди на вилучення земельної ділянки у постійного користувача, без отримання висновку органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
Однак, Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалися, що підтверджується відповіддю від 12.02.2019 за № 04-48/296.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокуратурою сформульовано наступні позовні вимоги:
- визнати недійсним рішення 7 сесії Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області 5 скликання за № 38 від 30.11.2006 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок на території с. Застугна Застугнянської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0015 площею 0,60 га, яка знаходяться в адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0018, площею 0,60 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0010, площею 0,125 га, які знаходяться в адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області.
Однак, після подання 27.03.2019 р. до суду позовної заяви встановлено, що 18.09.2018 р. ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про шлюб (актовий запис № 2480) змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Після чого, 03.04.2021 ОСОБА_7 , на підставі заяви поділила земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0015, на 3 окремі земельні ділянки, яким у подальшому присвоєно кадастрові номери 3221482801:01:004:0040, площею 0,2914 га, 3221482801:01:004:0041, площею 0,0586 га, 3221482801:01:004:0042, площею 0,25 га.
Право власності ОСОБА_7 на вказані земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2023 № 718, ОСОБА_7 продала земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0042, площею 0,25 га ОСОБА_8 .
Право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221482801:01:004:0042, площею 0,25 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку із вищенаведеним, на теперішній час виникла необхідність у залученні до участі у справі співвідповідачем - ОСОБА_8 та зміні предмету позову, а саме витребуванні з незаконного володіння ОСОБА_7 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482801:01:004:0040, площею 0,2914 га, 3221482801:01:004:0041, площею 0,0586 га та витребуванні з незаконного володіння ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 3221482801:01:004:0042, площею 0,25 га, у зв'язку із поділом спірної земельної ділянки та продажем поділеної спірної земельної ділянки іншій особі.
Згідно ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи викладене, та для ефективного поновлення інтересів держави предмет даної позовної заяви необхідно змінити та залучити до справи співвідповідача.
Однак, 03.06.2021 р., за результатами підготовчого засідання, проведеного без участі сторін, зокрема, прокурора, Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/1898/19 винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.
Зазначає, що на момент винесення вказаного рішення від 03.06.2021 р., в системі прокуратури (з 15.03.2021 - до поділу спірної земельної ділянки) була відсутня Києво-Святошинська місцева прокуратура, якою було подано вказану позовну заяву.
Так, тільки 11.10.2023 р., ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області, замінено позивача - керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури на Обухівську окружну прокуратуру.
Вищезазначене унеможливило для позивача на здійснення свого права змінити предмет позову та залучення співвідповідача до закриття підготовчого провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення клопотання.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлення належним чином.
Заслухавши прокурора, представника відповідача, розглянувши подане клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі №910/18389/20).
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Між тим, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Судом встановлено, що 03.03.2025 р. до суду від прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2019 р. прийнято до свого провадження дану цивільну справу, призначено підготовче судове засідання.
В період підготовчого провадження було проведено чотири судових засідань.
Таким чином, враховуючи проміжок часу з дати проведення першого підготовчого судового засідання в нинішньому складі суду (27.05.2020 р.) до дати закриття підготовчого провадження (03.06.2021 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та суб'єктним складом позову.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання позивачем, а саме: зміни у законодавстві, судовій практиці у подібних правовідносинах, дати постановлення ухвал по справі, відчуження об'єкту незавершеного будівництва, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання, враховуючи те, що прокурор подав заяву про закриття підготовчого засідання.
Тобто, наведені факти по суті, націлені на зміну підстав і предмета позову, вони не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій.
На думку суду, відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторони відповідача.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Кравченко Л.М.