Справа № 202/4054/25
Провадження № 2-а/202/52/2025
Іменем України
28 травня 2025 року
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Недобитюк Н.В. за участі секретаря судового засідання Завгородньої Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 202/4054/25 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови № 0968 про накладення адміністративного стягнення,
24.04.2025 до Індустріального районного суду м. Дніпра надійшов адміністративний позов, у якому позивач просив поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП № 0968 від 01 липня 2024 року та визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП № 0968 від 01 липня 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 для розгляду справи визначено суддю Недобитюк Н.В., ухвалою якої 28.04.2025 відкрите провадження у справі.
Судові засідання призначалися на 16.05.2025, 28.05.2025.
Позивач у судовому засіданні надав пояснення по суті справи, позов підтримав та просив задовольнити вимоги. 28.05.2025 через канцелярію суду подав письмову заяву, у якій просив проводити судове засідання без його участі, позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач (його представник) у судові засідання двічі поспіль не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
28.05.2025 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі частини 4 ст. 229 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив про суттєве порушення його прав, адже йому належним чином не повідомили коли відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин, відповідач позбавив його можливості брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, та як наслідок надати пояснення, заяви, клопотання під час розгляду справи.
Крім того, при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, відповідно до якої: «Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
Відповідно до Постанови № 0968, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП від 01.07.2024:
«Під час розгляду протоколу від 28.06.2024 року № 0968, за сукупністю матеріалів встановлено, що 28.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 супроводжено громадянина ОСОБА_1 , де в ході перевірки встановлено, 04.04.2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 30.05.2023 року № 3127-ІХ, відповідно до змісту якого, у тексті ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» цифри і слова «27-річного віку» замінено цифрами і словами «25 річного віку», зважаючи на що ОСОБА_1 , будучи таким, що станом на 04.04.2024 року досяг 25-річного віку, знехтував необхідністю у 7-денний строк особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, чим порушив п. п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року та вимоги ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Приймаючи до уваги, що 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради Національної Безпеки і Оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного часу», Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року та Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан та оголошено мобілізацію, які діють на теперішній час, призовник ОСОБА_1 , порушив правила військового обліку в особливий період. Під час розгляду справи, обставин що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено. Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень. Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або до відповідного суду протягом 10 днів з дня її винесення».
Позивач категорично не погоджується з твердженням про порушення ним правил військового обліку в особливий період та просив долучити до матеріалів справи витяг з застомунку «Резерв +» від 19.05.2025, відповідно до якого він перебуває на обліку, пройшов ВЛК 18.07.2024 та є придатним, дата уточнення даних - 18.07.2024.
Разом з тим, позивач зазначив, що оскаржувана постанова була вручена йому 18.04.2025 біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . З матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомитись не дали. Зазначені обставини не спростовані відповідачем.
За таких обставин, строк на оскарження постанови позивачем пропущений з поважних причин.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до частини 1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частини 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 ст.8 Конституції України). Згідно з частиною 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною 2 ст. 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог представником ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б спростували аргументи позивача та довели правомірність рішення відповідача про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За встановлених обставин Суд дійшов висновку, що постанова № 0968 від 01 липня 2024 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) з порушенням приписів частини 1 ст.268 КУпАП, оскільки відсутні докази того, що позивач був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що відносно позивача не була дотримана процедура повідомлення, як особи, яка притягується до відповідальності, інформації про час та місце розгляду його справи, а отже останній був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права, що суд вважає суттєвим порушення його права на захист.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1, 7, 9, 23, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП, ст. 5, 72, 77, 79, 139, 194, 229, 241, 250, 251, 255, 286, 293 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови № 0968 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Постанову № 0968 від 01.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дніпра підполковника ОСОБА_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), якою накладений штраф у сумі 17000 грн 00 коп (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дніпра (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. НЕДОБИТЮК