про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2025 р. № 400/5393/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гри за час стаціонарного лікуванні в закладах охорони здоров я у зв язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме у: МЦ “Нові Санжари НГУ в період з 03.11.2022 року по 30.11.2022 року (включно) пропорційно дням стаціонарного лікування та з урахуванням раніше виплачених сум (стаціонарне лікування за наслідками отриманої ОСОБА_1 01.04.2022 року мінно-виоухової травми, вогнепального осколкового поранення середньої третини плеча, закритого перелу правої лопатки зі зміщенням уламків (підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.12.2022 року № 609/д/15) з урахуванням раніше виплачених сум.
- Зобов язати віиськову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , додаткову винагороду у розмірі 100 000 гри за час стаціонарного лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме у: МЦ “Нові Санжари НГУ» в період з03.11.2022 року по 30.11.2022 року (включно) пропорційно дням стаціонарного лікування та з урахуванням раніше виплачених сум (стаціонарне лікування за наслідками отриманої ОСОБА_1 01.04.2022 року мінно-вибухової травми, вогнепального осколкового поранення середньої третини плеча, закритого перелу правої лопатки зі зміщенням уламків (підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.12.2022 поку № 609/д/15) з урахуванням раніше виплачених сум.
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , грошового забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах, а саме - з 03.11.2022 року по 30.11.2022 року (включно), тобто за період перебування на стаціонарному лікування у зв'язку з отриманою 01.04.2022 року мінно-вибуховою травмою, вогнепальним осколковим пораненням середньої третини плеча, закритим перелом правої лопатки зі зміщенням уламків у МЦ “Нові Санжари НГУ» з урахуванням раніше виплачених сум.
- Зобов язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах, а саме - з 03.11.2022 року по 30-11.2022 року (включно), тобто за період перебування на стаціонарному лікування у зв язку з отриманою 01.04.2022 року мінно-вибуховою травмою, вогнепальним осколковим пораненням середньої третини плеча, закритим перелом правої лопатки зі зміщенням уламків у МЦ Нові Санжари НГУ» з урахуванням раніше виплачених сум.
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , грошового забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов язків у зв язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах, а саме: за період з 23.11.2023 року по 09.01.2024 року (включно), з 27.03.2024 року по 15.04.2024 року (включно) та з 08.05.2024 року по 14.05.2024 року (включно) під час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у КНП “Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, що підтверджується епікризом із історії хвороби № 1875, епікризом із історії хвороби № 535, епікриз із історії хвороби № 779 з урахуванням раніше виплачених сум.
- Зобов язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах, а саме: за період з 23.11.2023 року по 09.01.2024 року (включно), з 27.03.2024 року по 15.04.2024 року (включно) та з 08.05.2024 року по 14.05.2024 року (включно) під час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у КНП “Миколаївський обласний центр психічного здоров'я' Миколаївської обласної ради, що підтверджується епікризом із історії хвороби № 1875, епікризом із історії хвороби № 535, епікриз із історії хвороби № 779 з урахуванням раніше виплачених сум.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо
незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У позовній заяві позивач, зокрема, просить суд зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. у період з 03.11.2022 по 30.11.2022 та грошового забезпечення за період з 03.11.2022 по 30.11.2022 та за період з 27.03.2024 по 15.04.2024
Враховуючи, що ці виплати носять щомісячний характер, про порушення свої прав на отримання зазначених виплат позивач повинен був дізнатися у відповідні місяці.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду 27.05.2025 року вбачається, що строк звернення до суду з вимогами за період до 27.02.2025 року пропущено.
В той же час позивач зазначає, що в період з 23.11.2023 року по 09.01.2024 року, з 27.03.2024 року по 15.04.2024 року та з 08.05.2024 року по 14.05.2024 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.
Разом з тим, позивача звільнено з військової служби 22.07.2024 року.
Відповідно до ч.1.ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Яяк вбачається з зазначеної вище норми ст. 123 КАС України, необхідною умовою для поновлення строку звернення до суду є заява позивача з обґрунтуванням підстав для поновлення строку і з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Отже, суд встановлює позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також наданням доказів поважності причин його пропуску
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко