Рішення від 30.05.2025 по справі 400/4431/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 р. № 400/4431/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач ) про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування з 30.04.2024 до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 року;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 30.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу за період трудової діяльності з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 року з урахуванням фактично сплачених коштів

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколавській області з письмовою заявою про призначення пенсії. Пенсійним органом було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії та повідомлено позивачку про те, що до загального трудового стажу не було зараховано період роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства. Відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу відповідні періоди роботи. Зазначає, що в трудовій книжці наявні записи про періоди роботи, що дає право на зарахування його до страхового стажу. Позивачка вважає таке рішення органу пенсійного фонду протиправним, тому й звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 05.05.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4431/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_1 30.04.2024 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. За результатом розгляду документів до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою з 01.08.1988 року по 03.01.1998, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства. Вказала, що чинним законодавством чітко визначено механізм зарахування таких періодів роботи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.12.2023 позивачка звернулась до Головного управління ПФУ у Миколаївській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

У 2023 році позивачці призначено пенсію по інвалідності. Страховий стаж позивачки становить 28 років 11 місяців 21 день.

21.02.2024 позивачка звернулась до Головного управління ПФУ у Миколаївській області із заявою про зарахування до її страхового стажу періодів її роботи з серпня 1988 до грудня 1999 року у ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Листом від 21.03.2024 Головне управління ПФУ у Миколаївській області відмовило позивачці у зарахуванні до стажу її роботи періоду з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства.

22.03.2024 позивачка повторно звернулась до Головного управління ПФУ у Миколаївській області із заявою про зарахування до її страхового стажу періодів її роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 у ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Листом від 05.04.2024 Головне управління ПФУ у Миколаївській області відмовило позивачці у зарахуванні до стажу її роботи періоду з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші відсутня печатка підприємства. Також зазначає, що перевірка первинних документів підприємства призначена на другу декаду квітня поточного року.

12.04.2024 року ГУ ПФУ в Миколаївській області в додаток до листа від 05.04.2024 року повідомило позивачку про те, що при проведенні перевірки довідки про заробітну плату від 24.03.2021 № 8, яка була видана ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період протягом серпня 1988- грудня 1999 років, встановлено, що підприємство за вказаною у довідці адресою (м. Миколаїв, пр. Миру, 34) не знаходиться.

З метою підтвердження страхового стажу за період роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 30.04.2024 року позивачка втрете звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою про зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 відповідно до наданим документам. Додатково позивачкою були надані покази і документи двох свідків, які підтверджують період її роботи з 01.08.1988 року в Миколаївській філії інститути «Укрземпроект».

Відмова вмотивована тим, що підприємство ДП «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не ліквідовано на дату звернення та до звернення не надано документу (довідку), в якому зазначено причину відсутності первинних документів передбачених п. 17,18 Порядку №637.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області.

Рішенням Головного управлінням ПФУ в Запорізькій області від 07.05.2024 № 143150017554 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з підстав того, що відсутні документи, в яких зазначено причину відсутності первинних документів.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 07.05.2024 № 143150017554 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.08.1988 року по 03.01.1998, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка підприємства.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року по справі №400/7146/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволений повністю, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період трудової діяльності з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1988 року.

14.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про надання їй роз'яснень щодо не нарахування доплати до пенсії за період з 27.11.2023 по 31.12.2024, тобто з дня первинного звернення з заявою про призначення пенсії, оскільки судовим рішенням доведено, що ГУ ПФУ в Миколаївській області неправомірно не враховувало до стажу її роботи період трудової діяльності з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Листом від 28.02.2025 відповідач повідомив про те, що у судовому рішенні не зазначена дата з якої потрібно зарахувати стаж та зробити перерахунок та запропонував ОСОБА_1 звернутися з заявою.

08.01.2025позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії з урахування стажу, набутого до 01.01.2004 року.

Після отримання заяви відповідач зарахував ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 з 08.01.2025.

Тобто, відповідач зарахував стаж не на підставі судового рішення, яким дії щодо не зарахування цього періоду роботи до трудового стажу, були визнані протиправними, а на підстави заяви ОСОБА_1 . Перше звернення позивачки з заявою про призначення пенсії з урахуванням страхового стажу у тому числі за період роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 було подане відповідачу 21.12.2023.

26.03.2025 позивачка знову звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку її пенсію, включивши до страхового стажу період роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 з 21.12.2023 року, тобто з дня першого звернення до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії.

Листом від 09.04.2025 відповідач відмовив позивачці у здійсненні перерахунку зазначивши про те, що в Рішенні від 26.11.2024 не визначено дату, з якої необхідно провести перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу вищезазначеного періоду трудової діяльності, перерахунок проведено з 01.01.2025 за заявою від 08.01.2025 відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1058- ІV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, напідставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Суд зазначає, що приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (надалі-Інструкції № 58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Інструкції № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Згідно п.п.2.2 пункту 2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162.

Як встановлено з трудової книжки НОМЕР_1 , позивачка працювала, зокрема, у ДП "Миколаївський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" в період з серпня 1988 року по грудень 1999 року.

Підставою для не зарахування до страхового стажу вказаних періодів роботи ОСОБА_1 стало те, що на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка підприємства .

Із наданої суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих недоліків щодо зазначення спірних періодів роботи позивача.

Суд зауважує, що підставою як для призначення пенсії, так і для її перерахунку, у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Більше того, відповідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, трудовою книжкою підтверджено період роботи позивача з 01.08.1988 року по 03.01.1998 .

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи позивача відповідачами суду не надано.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення від 07.05.2024 року №143150017554 протиправним.

На захист порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу не зарахований період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.04.2024 року з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування з 30.04.2024 до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 30.04.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу за період трудової діяльності з 01.08.1988 по 03.01.1998 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 року з урахуванням фактично сплачених коштів.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко

Попередній документ
127767034
Наступний документ
127767036
Інформація про рішення:
№ рішення: 127767035
№ справи: 400/4431/25
Дата рішення: 30.05.2025
Дата публікації: 03.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (03.07.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВЕЛИЧКО А В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
позивач (заявник):
Кінаш Ліна Василівна
представник позивача:
адвокат Чуб Тетяна Валеріївна