про залишення позову без розгляду
30 травня 2025 р. № 640/4624/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації , вул. Дашкевича Остафія, 7А, корп. 1, м. Київ, 02125,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 80000,00 грн,
23 лютого 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку і виплаті одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інваліду І групи, захворювання якого пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачці одноразової компенсації як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачці одноразової компенсації як інваліду І групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент виплати;
стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди у сумі 80000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 15.06.1999 їй, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, рішенням медико-соціальної експертної комісії було встановлено ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС. У серпні 1999 року управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувало і виплатило їй одноразову компенсацію у сумі 189,60 грн за ІІІ групу інвалідності. 16.01.2019 рішенням медико-соціальної експертної комісії ІІІ групу інвалідності позивачки змінено на І групу інвалідності захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. 14.11.2019 вона звернулась до відповідача про виплату суму одноразової компенсації за ІІІ групу інвалідності у розмірі 30 мінімальних заробітних плат і за І групу інвалідності у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ. Листом від 22.11.2019 № 37/10-16603 відповідач відмовив їй у нарахуванні та виплаті вказаної компенсації, зазначивши, що компенсацію їй проведено у сумі 379,30 гривні. 27.07.2020 позивачка повторно звернулась із заявою про виплату їй сум одноразової компенсації, в задоволенні якої листом від 29.07.2020 № 37/10-9127 позивачці було відмовлено. На переконання позивачки, такі дії відповідача суперечать статті 48 Закону № 796-ХІІ і є протиправними.
26.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 22.07.2021 № 37/07-9344, в якому він заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що позивачка, починаючи з 1999 року та з листів відповідача у 2019 і 2020 роках, знала про порушення своїх прав. Однак з позовом звернулась до суду 23.02.2021, тобто із порушенням строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач також наголосив на тому, що відповідна компенсація позивачці була повністю виплачена у розмірах, які установлені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 285). Крім цього, він вважає, що позивачка не надала до суду жодного доказу, який свідчив про завдання їй моральної шкоди.
У відповіді на відзив від 04.08.2021 позивачка зазначила, що відмову від відповідача про виплату їй відповідної одноразової компенсації вона отримала 06.08.2020, а перша позовна заява подана 05.02.2021, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Оскільки інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами з ліквідації наслідків на аварії на ЧАЕС, їй була встановлена 15.06.1999, тому до спірних правовідносин повинні застосовуватись нормативно-правові акти чинні на той час.
22.04.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов від Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації подало відзив на позовну від 21.04.2025, в якому воно повідомило, що згідно з розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.01.2024 № 22 «Про зміну найменування Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» змінено найменування відповідача на Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.09.2024. Також у цьому відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову, навівши ті ж самі аргументи для відмови в його задоволенні, що були ним наведені у поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиві від 22.07.2021 № 37/07-9344.
01.03.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про встановлення позивачці п'ятиденного строку усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви з розрахунком суми моральної шкоди, заявленої до стягнення, та власним письмовим підтвердженням про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підставі.
21.03.2021 позивачка подала до Окружного адміністративного суду м. Києва уточнену позову, в якій предмет і підстава позову залишився незмінними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 запропоновано позивачці надати письмові пояснення щодо дотримання законодавчо встановленого строку звернення даним позовом чи заяву про поновлення причин пропуску такого строку протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які позивачка подала на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративний судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, ця адміністративна справа передана на розгляд і вирішення до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративна справа № 640/4624/21 прийнята до провадження Миколаївського окружного адміністративного суду, розгляд справи розпочато спочатку.
14.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху про надання позивачці п'ятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 640/4624/21.
29.05.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява представниці позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 26.05.2025, яка аргументована тим, що:
у позовній заяві від 21.03.2021 вона клопотала про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, а ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022, якою запропоновано їй надати письмові пояснення щодо дотримання законодавчо встановленого строку звернення до суду, вона не отримувала;
суд не може застосувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу та інших складових доходу, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, наведених у постановах від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, від 29.01.2020 у справі № 127/25676/14-а, від 03.04.2019 у справі № 381/3206/17 і рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Надаючи оцінку доводам заяви представниці позивачки про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд встановив таке.
Так, правові висновки Верховного Суду щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, викладені у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а, стосувались строків звернення до суду щодо проведення перерахунку і виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а викладені у рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 - щодо нарахування і виплати грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.
Оскільки предметом розгляду у справі № 640/4624/21 є одноразова компенсація як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інваліду, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і викладені у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а і в рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 стосуються строків звернення щодо зовсім інших виплат (пенсії та грошового забезпечення відповідно), тому вони не підлягають застосуванню при вирішенні цієї справи.
Водночас у постановах від 29.01.2020 у справі № 127/25676/14-а та від 03.04.2019 у справі № 381/3206/17, які мали той же предмет розгляду, що і ця справа, Верховний Суд скасував судові рішення апеляційного суду про залишення позову без розгляду на тій підставі, що висновки апеляційних судів про пропуск позивачами строків звернення до суду були передчасними. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» спірна компенсація носить одноразовий характер, а тому для встановлення права позивача на її отримання та правильного визначення моменту початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити на підставі відповідних доказів чи виплачувалась позивачу у році, в якому їй встановлено інваліднісь, спірна допомога, в т.ч. в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, у мотивувальній частині ухвали від 14.05.2025 в адміністративній справі № 640/4624/21 Миколаївський окружний адміністративний суд зазначив:
«…У позовній заяві позивачка зазначила, що у серпні 1999 року управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувало і виплатило їй одноразову компенсацію у сумі 189,60 грн за ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС.
З цим адміністративним позовом з позовними вимогами щодо одноразової компенсації ІІІ групу інвалідності захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС, позивачка звернулась до адміністративного суду 18.02.2021, тобто більш чим через 21 рік.
Крім цього, за результатами розгляду заяви позивачки від 14.11.2019 про нарахування та виплати їй одноразової компенсації як інваліду ІІІ і І груп Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 22.11.2019 № 37/10-116603 відмовив їй у проведенні вказаного перерахунку і виплати.
Відтак про порушення своїх прав вона дізналась у листопаді 2019 року, а з цим позовом звернулась більш чим через 1 рік 2 місяці.»
Тобто при визначені моменту початку перебігу строку звернення позивачки до суду в цій справі Миколаївський окружний адміністративний суд врахував дату виплати позивачці відповідної компенсації та її розмір.
Тому суд відхилив як необґрунтовані твердження позивачки, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, що встановлений статтею 122 КАС України.
Відтак суд прийшов до висновку, що зазначені представницею позивачки у заяві про поновлення пропущеного строку від 26.05.2025 підстави для поновлення строку є неповажними, а тому вона не підлягає задоволенню.
Позивачка не навела ні у позовній заяві, від 18.02.2021, ні у заяві про поновлення пропущеного строку від 26.05.2025 належних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість подання нею позову у строки, встановлені процесуальним законодавством, тому вона пропустила без поважних причин строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вищезазначене свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Судові витрати у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», суд
1. Відмовити у задоволенні заяви представниці ОСОБА_1 Майорової Олександри Володимирівни від 26.05.2025 про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовом у справі № 640/4624/21.
2. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Остафія Дашкевича, 7А, корп. 1, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 37397200) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 80000,00 гривень.
3. Роз'яснити позивачці, що залишення заяви без розгляду не позбавляє її права на повторне звернення до суду.
4. Направити копії цієї ухвали учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
6. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук