29 травня 2025 р. № 400/4415/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,79016,
провизнання протиправним рішення від 21.04.2025 року № 213050043329; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2025 №213050043329 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 30.05.1998 по 08.01.2002 на посаді бармена у приватного підприємця ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не зарахувало період роботи позивача до страхового стажу, оскільки недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Ухвалою суду від 02.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що відповідно до рішення від 21.04.2025 №213050043329 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Вік позивачки становить 63 років 01 місяць 22 дні, страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяці 05 днів. Згідно поданих документів право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у позивача відсутнє. До страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності згідно із трудовою книжкою від 21.03.1980 НОМЕР_2 , оскільки в записі №27 відсутня назава організації при прийнятті на роботу. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд
ОСОБА_1 , 14.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2025 №213050043329 позивачці відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
За підрахунком Головного управління страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяці 05 днів
Необхідний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 28 років.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховано в т.ч.: період роботи з 30.05.1998 по 08.01.2002 згідно трудової книжки 21.03.1980 НОМЕР_2 , оскільки, відсутня назва організації при прийнятті на роботу.
Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Як слідує з оскаржуваного рішення, саме відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Крім того, Інструкцією № 162, що діяла у спірний період роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер.
Суд звертає увагу, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.05.1998 по 08.01.2002, який зазначений у трудовій книжці від 21.03.1980 НОМЕР_2 , зумовлена тим, що у трудовій книжці за спірний період відсутня назва організації при прийнятті на роботу.
За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме печатка, на якій зазначено найменування приватного підприємця, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією, а отже, й не може впливати на її особисті права. Відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки не може бути беззаперечною підставою для відмови у призначенні пенсії, чи неврахуванні відповідних періодів під час обрахунку страхового стажу, що впливає на її розмір.
Отже, враховуючи вказане вище, страховий стаж позивача, що обрахований відповідачем, не в повній мірі відповідає записам трудової книжки щодо періодів трудової діяльності (зайнятості), а тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 30.05.1998 по 08.01.2002 відповідно до записів трудової книжки від 21.03.1980 НОМЕР_2 .
Суд дійшов висновку, що позивачу протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стражу спірного періоду та у призначенні пенсії, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2025 №213050043329 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) визнання протиправним рішення від 21.04.2025 року № 213050043329 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2025 №213050043329 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне с трахування".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 30.05.1998 по 08.01.2002 на посаді бармена у приватного підприємця ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 відповідно до записів трудової книжки від 21.03.1980 НОМЕР_2 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар