30 травня 2025 р. № 400/2001/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
- витребовування з відповідача витяг з наказу про звільнення по особовому складу ОСОБА_1 , грошового атестату, довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь час військової служби та інформації про розмір виплат, які здійснені ОСОБА_1 у зв'язку з пораненням 18.07.2022 та 02.11.2023 року;
- визнання противними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 18.07.2022 по 18.11.2022 та з 02.11.2023 по 24.12.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у розмірі по 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за період часу за період з 18.07.2022 по 18.11.2022 та з 02.11.2023 по 24.12.2024 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 18 липня 2022 року отримав грудної клітки зліва при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме при виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , перша медична допомога надана на місці виконана операція, евакуйований до МКЛ - 16 м. Дніпро. Вказав, що у період з 07.10.2022 року по 18.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення. Вважає, що він має право на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період стаціонарного лікування внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди за вказаний період позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 07.03.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/2001/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, як вбачається з позовної зави, Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні протягом вказаного ним періоду, Відповідач мав нараховувати йому додаткову винагороду із розрахунку 100000 гривень пропорційно часу перебування на такому лікуванні. Відповідач вважає, що подібні позовні вимоги позивача є помилковим та суперечить вимогам діючого законодавства України з огляду на наступні обставини. З огляду на зміст ст. 12 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Відповідно до ст. 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Від так, Позивач повинен був звернутися із рапортом до свого безпосереднього командира підрозділу про нарахування та виплату йому додаткової винагороди із одночасним наданням медичних епікризів або довідок, які підтверджують находження останнього на стаціонарному лікуванні. В свою чергу, Позивач не звертався до Апелянта із цим питанням у встановленому порядку звернення, як і не надавав для нарахування додаткової винагороди медичних документів. Прошу суд звернути увагу, на те, що додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, які отримали поранення під час захисту батьківщини за наявності медичних документів про перебуванні на стаціонарному лікуванні, які військовослужбовець повинен надати командиру свого підрозділу. Разом з тим, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць здійснюється пропорційно часу знаходження Військовослужбовця на стаціонарному лікуванні. Разом з тим, необхідно також звернути увагу на те, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. За даних обставин вбачається, що у відповідача не було правових підстав проводити на користь Позивача нарахування та виплату додаткової винагороди, оскільки Позивач не надав відомості щодо часу перебування ним на стаціонарному лікуванні.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представниці позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Вказує, що нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (стаття 261 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України). Як вбачається з вищенаведеного, вся медична документація про військовослужбовця направляється закладами охорони здоров'я до військової частини або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і тільки за бажанням самого військовослужбовця в особливий період він може подати зазначені документи до частини особисто. При цьому, Позивач звільнений з військової служби саме Відповідачем на підставі Свідоцтва про хворобу № 1451, затвердженого Постановою 18 Регіональної ВЛК від 24.09.2024 за № 9101, яка містить повний перелік періодів його перебування, як на стаціонарному лікуванні так і у відпустці за станом здоров'я за двома пораненнями, тому, при отриманні якого у Відповідача була можливість порахувати усі періоди та включити їх до наказів про виплату додаткової винагороди.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 призваний на військову службу 02.04.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_1 за контратком.
Молодший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
18.07.2022 року отримав поранення грудної клітки зліва при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
За наслідками поранення позивач проходив стаціонарне лікування в різних лікувальних закладах, а саме: після поранення доставлений до ПХГП, 65 ВМГ де 18.07.2022 року виконано операції, згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8191 від 19.07.2022 по 21.07.2022 року евакуйований до МКЛ -16 м. Дніпро де проводилась консервативна терапія, 22.07.2022 евакуйований до КТЦХ КНП «ВОКЛ» ім. М.І. Пирогова ВОР», де виконано операції.
Після чого, позивач перебував на реабілітаційному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_3 в період з 07.10.2022 по 18.10.2022 року.
Позивачу було встановлено діагнози наслідки вибухової травми, вогнепальної осколкового сліпого проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з лівобічним гемопневмотораксом, та відкритим вогнепальним переломом лівої лопатки; вогнепальних осколкових сліпих поранень лівої сідниці лівої гомілки у вигляді зміцнілих післяопераційних та післявогнепальних рубців лівої половини грудної клітки, лівої сідниці, лівої гомілки, слабоконсолідованого перелому лівої лопатки, незначного порушення функції органів грудної порожнини; вушного шуму без порушення функції.
02.11.2023 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Мар'їнка, Донецткої області отримав повторне поранення, а саме: мінно-вибухову травму; вогнепальне уламкове сліпе дотичне непроникаюче черепно-мозкове поранення з вхідним отвором в виличній ділянці праворуч; забій головного мозку; перелом кісток лицьового черепа; епідуральний згорток полюса скроневої ділянки праворуч; непроникаюче сліпе дотичне поранення шиї; закрита травма шийного відділу хребра; перелом поперекового відростку С4 праворуч; параорбіфтальна гематома праворуч; перелом правої виличної кістки, соскоподібного відростку, орбіти, верхньощелепної пазухи, решіток справа; сторонні металеві тіла решіток зліва, м'яких тканин в ділянці гортані; вогнепальне уламкове поранення грудної клітини справа; правобічний гемопневмоторакс; сторонні тіла в перикарді та в правій легені; відкриті вогнепальні переломи правої плечової кістки та обох кісток правого передпліччя; вогнепальне уламкове сліпе поранення лівого передпліччя , першу медичну допомогу надали на місці, евакуювали до МР НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 , а далі перебував на обстеженні і лікуванні з 02.11.2023 до КП «ДКЛМ» ДОР. 06.11.2023 переведений до КМКЛ ШМД де проведено етапне хірургічне лікування, виконанні операції - 07.11.2023, 12.11.2023, 17.11.2023, 01.12.2023, з 10.01.2024 по 17.05.2024 знаходився на лікуванні у ВМКЦ ПР м. Одеса де виконанні операції - 12.01.2024, 16.01.2024,19.01.2024, 23.01.2024, 26.01.2024, 02.02.2024, 06.02.2024, 12.02.2024, 16.02.2024, 20.02.2024, 23.02.2024, 01.03.2024, 05.03.2024, 07.03.2024, 12.03.2024, 15.03.2024, 19.03.2024, 21.03.2024, 26.03.2024, 02.04.2024, 05.04.2024, 09.04.2024, 12.04.2024, 16.04.2024, 19.04.2024, 23.04.2024, 26.04.2024, 30.04.2024.
03.05.2024 - повторна хірургічна обробка вогнепальної рани. 17.07.2024 госпіталізований до в/ч НОМЕР_3 для визначення ступеню придатності до військової служби.
При цьому у свідоцтві зазначено, що ОСОБА_1 перебував на обстеженні у в/ч НОМЕР_2 з 17.07.2024 по день винесення рішення щодо ступеню придатності до військової служби до 28.08.2024.
04.09.2024 Постановою № 9101 ГВЛК 18 Регіональної військово- лікарської комісії затверджено свідоцтво про хворобу № 1451 в якому визначено на підставі ст. 61-а,77-а, 76-а, 78-а, графи ІІ Розкладу хвороб - не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
24.12.2024 на підставі п.3 ч.5 ст.269 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнений з в/ч НОМЕР_1 за станом здоров'я. (витяг з наказу позивачу не надсилався)
27.12.2024 позивач знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров'я.
При звільненні з військової служби ОСОБА_1 не отримав від ВЧ НОМЕР_1 витяг з наказу про звільнення по особовому складу, йому не надано грошовий атестат, довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення.
За адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 вих. № 205 про надання витягу з наказу про звільнення по особовому складу, грошового атестату, довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь час військової служби та інформації про розмір виплат, які здійснені ОСОБА_1 після поранення у 2022 та у 2023 році відповіді адвокат не отримав.
На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб визнаний Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вважаючи, що відповідач протиправно не провів виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. за період з 18.07.2022 та повторне поранення 02.11.2023, пов'язане із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), оскільки лікування пов'язане саме з отриманим поранням 18.07.2022 та 02.11.2023 року, та за весь період перебування у відпустці для лікування після цього ж тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК. Але позивачу не було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн на місяць за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я., ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із статтею 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01 квітня 2022 року до Постанови №168 внесено зміни, якими передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Суд наголошує, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
З аналізу пункту 1 Постанови № 168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Так, матеріалами справи підтверджено, що травма позивача, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, наявна перша умова (поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язано із захистом Батьківщини) для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у спірний період, суд зазначає, наступне.
Як встановлено судом раніше, 18.07.2022 року отримав поранення грудної клітки зліва при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
За наслідками поранення позивач проходив стаціонарне лікування в різних лікувальних закладах, а саме: після поранення доставлений до ПХГП, 65 ВМГ де 18.07.2022 року виконано операції, згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №8191 від 19.07.2022 по 21.07.2022 року евакуйований до МКЛ -16 м. Дніпро де проводилась консервативна терапія, 22.07.2022 евакуйований до КТЦХ КНП «ВОКЛ» ім. М.І. Пирогова ВОР», де виконано операції.
Після чого, позивач перебував на реабілітаційному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_3 в період з 07.10.2022 по 18.10.2022 року.
Позивачу було встановлено діагнози наслідки вибухової травми, вогнепальної осколкового сліпого проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з лівобічним гемопневмотораксом, та відкритим вогнепальним переломом лівої лопатки; вогнепальних осколкових сліпих поранень лівої сідниці лівої гомілки у вигляді зміцнілих післяопераційних та післявогнепальних рубців лівої половини грудної клітки, лівої сідниці, лівої гомілки, слабоконсолідованого перелому лівої лопатки, незначного порушення функції органів грудної порожнини; вушного шуму без порушення функції.
02.11.2023 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Мар'їнка, Донецткої області отримав повторне поранення, а саме: мінно-вибухову травму; вогнепальне уламкове сліпе дотичне непроникаюче черепно-мозкове поранення з вхідним отвором в виличній ділянці праворуч; забій головного мозку; перелом кісток лицьового черепа; епідуральний згорток полюса скроневої ділянки праворуч; непроникаюче сліпе дотичне поранення шиї; закрита травма шийного відділу хребра; перелом поперекового відростку С4 праворуч; параорбіфтальна гематома праворуч; перелом правої виличної кістки, соскоподібного відростку, орбіти, верхньощелепної пазухи, решіток справа; сторонні металеві тіла решіток зліва, м'яких тканин в ділянці гортані; вогнепальне уламкове поранення грудної клітини справа; правобічний гемопневмоторакс; сторонні тіла в перикарді та в правій легені; відкриті вогнепальні переломи правої плечової кістки та обох кісток правого передпліччя; вогнепальне уламкове сліпе поранення лівого передпліччя , першу медичну допомогу надали на місці, евакуювали до МР А0224 в АДРЕСА_4 , а далі перебував на обстеженні і лікукванні з 02.11.2023 до КП «ДКЛМ» ДОР. 06.11.2023 переведений до КМКЛ ШМД де проведено етапне хірургічне лікування, виконанні операції - 07.11.2023, 12.11.2023, 17.11.2023, 01.12.2023, з 10.01.2024 по 17.05.2024 знаходився на лікуванні у ВМКЦ ПР м. Одеса де виконанні операції - 12.01.2024, 16.01.2024,19.01.2024, 23.01.2024, 26.01.2024, 02.02.2024, 06.02.2024, 12.02.2024, 16.02.2024, 20.02.2024, 23.02.2024, 01.03.2024, 05.03.2024, 07.03.2024, 12.03.2024, 15.03.2024, 19.03.2024, 21.03.2024, 26.03.2024, 02.04.2024, 05.04.2024, 09.04.2024, 12.04.2024, 16.04.2024, 19.04.2024, 23.04.2024, 26.04.2024, 30.04.2024.
03.05.2024 - повторна хірургічна обробка вогнепальної рани. 17.07.2024 госпіталізований до в/ч НОМЕР_3 для визначення ступеню придатності до військової служби.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн. на місяць за період з 18.07.2022 по 18.11.2022 року та з 02.11.2023 по 24.12.2024 року, оскільки позивач у спірний період проходив стаціонарне лікування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Витребувати з відповідача витяг з наказу про звільнення по особовому складу ОСОБА_1 , грошового атестату, довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь час військової служби та інформації про розмір виплат, які здійснені ОСОБА_1 у зв'язку з пораненням 18.07.2022 та 02.11.2023 року.
3. Визнати противними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 18.07.2022 по 18.11.2022 та з 02.11.2023 по 24.12.2024 у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у розмірі по 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за період часу за період з 18.07.2022 по 18.11.2022 та з 02.11.2023 по 24.12.2024 рік.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко