30 травня 2025 р. № 400/1557/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ", вул. Південна, 26, с-ще Веселинове, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 57001,
простягнення податкового боргу у сумі 175 912,24 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" (далі - відповідач) про стягнення з ТОВ "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" заборгованість у
розмірі 175 912,24 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача, на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 172 852,24 грн. на користь бюджету Держави; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 3 060 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веселинівської ТГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ТОВ "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб перед бюджетом становить 175 912,24 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 24.02.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1557/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків.
У відповідності до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" перед бюджетом становить 175 912,24 грн.
Заборгованість у сумі 3 060 грн з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі нарахування:
- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 4021/1415 від 22.03.2024 року.
Заборгованість у сумі 172 852,24 грн з податку на додану вартість відповідно виникла на підставі нарахування:
- податкового повідомленням-рішенням № 0077000408 від 12.09.2023 року;
- пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9055026265 від 20.03.2023 року;
- пені на податкове повідомлення-рішення № 0077000408 від 12.09.2023року;
- штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0010255408 від 02.11.2023 року;
- податковою декларацією з податку на додану вартість № 9314475249 від 20.11.2023 року;
- пені на податкове повідомлення-рішення № 0077000408 від 12.09.2023 року;
- пені на податкове повідомлення-рішення № 0077000408 від 12.09.2023 року;
- штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0085350408 від 25.04.2024 року;
- штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0085340408 від 25.04.2024 року;
- штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0088280408 від 26.04.2024 року.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати податкової заборгованості у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0001017-1305-1429 від 17.04.2023 року та направлено на адресу відповідача поштовою кореспонденцією.
Ані позивачем, ані відповідачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказана податкова вимога у судовому порядку відповідачем оскаржена не була.
Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов'язання є узгодженими. В свою чергу, вказані грошові зобов'язання не сплачені відповідачем.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем заборгованості у сумі 175 912,24 грн. до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача у сумі 175 912,24 грн. підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми податкового боргу, вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Сторонами не надано доказів понесення судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" (вул. Південна, 26, с-ще Веселинове, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 57001, код ЄДРПОУ 42443049) про стягнення податкового боргу у сумі 175 912,24 грн - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" (далі - відповідач) про стягнення з ТОВ "КАРАВАН-ПІВДЕНЬ" заборгованість у розмірі 175 912,24 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача, на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 172 852,24 грн. на користь бюджету Держави; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 3 060 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веселинівської ТГ.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко