30 травня 2025 р. № 400/3148/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаФермерського господарства «ВІЛЬМА», вул. Театральна, 58, с. Широколанівка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57063,
простягнення податкового боргу у сумі 14 807,32 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до фермерського господарства ФГ "ВІЛЬМА" (далі - відповідач) про стягнення з ФГ "ВІЛЬМА" податковий борг в сумі 14 807,32 грн, з ФГ ФГ "ВІЛЬМА", а саме з орендної плати з юридичних осіб на користь місцевого бюджету Степівської ТГ у сумі 14 313,82 грн, земельного податку з юридичних осіб на користь місцевого бюджету Степівської ТГ у сумі 493,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість фермерського господарства ФГ "ВІЛЬМА", з орендної плати з фізичних осіб та земельного податку перед бюджетом становить 14 807,32 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 04.04.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3148/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ідентифікаційних даних відповідач є зареєстрованим як фермерське господарство.
Відповідач подав податковий розрахунок земельного податку від 12.04.2024 №9762757 за період - серпень 2024 року по січень 2025 року, від 28.02.2024 року №9042846340 за період - серпень 2024 року по січень 2025 року, від 18.02.2025 року №9035710082 за період - лютий 2025 року , на суму податкового зобов'язання з орендної плати 14 313,82 гривні.
Також, відповідачем нараховано пені за період 30.09.2024 - 04.10.2024 року, 29.11.2024 - 06.12.2024 року на суму податкового зобов'язання 1,55 грн .
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку податкової заборгованості за відповідачем числиться податкова заборгованість із земельного податку перед бюджетом в розмірі 493,50 грн.
Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкового розрахунку земельного податку від 12.02.2024 року №9777040 за період - грудень 2024 року, від 28.02.2024 року №9042841923 за період - грудень 2024 року, від 18.02.2025 року №9035703566 за - період лютий 2024 року в сумі 493,50 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ФГ "ВІЛЬМА" поштовим зв'язком.
Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 21.02.2022 № 0001648-1306-1423 (форма «Ф») на суму 14 807,32 грн, яка була повернута.
Зазначену податкову вимогу відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржив.
Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 14 807,32 грн, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до абзацу першого пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з абзацом першим пункту 287.4 статті 287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Водночас відповідно до абзаців першого і п'ятого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Отже, грошові зобов'язання платника податків, визначені ним у податкових розрахунках земельного податку вважаються узгодженими, і вони не підлягають оскарженню, крім випадку, коли платник плати за землю задекларував за 2024 - 2025 рік податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, до 06.05.2023 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно») і подав у визначеному ПК України уточнюючу податкову декларацію.
Суд встановив, що відповідач подав податкові розрахунки з плати за землю на суму податкового зобов'язання з орендної плати 14 313,82 гривні.
У матеріалах справи відсутні відомості та докази того, що він подав до контролюючого органу у визначеному ПК України уточнюючу відповідний податковий розрахунок.
Таким чином, грошове зобов'язання відповідача, що визначене ним у податкових розрахунках земельного податку за землю за серпень 2024 - лютий 2025 року на суму податкового зобов'язання з орендної плати 14 313,82 грн, вважається узгодженим, і воно не підлягає оскарженню, а відповідач зобов'язаний сплатити це зобов'язання у строки, встановлені абзацом першим пункту 287.4 статті 287 ПК України.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже встановлено судом, податковий борг, який рахується за відповідачем, нараховано позивачу згідно податкових розрахунків земельного податку від 12.02.2024 року №9777040 за період - грудень 2024 року, від 28.02.2024 року №9042841923 за період - грудень 2024 року, від 18.02.2025 року №9035703566 за - період лютий 2024 року, які направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком.
Відповідно положень п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем оскаржено не було.
Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов'язання, які є узгодженими. Вказані грошові зобов'язання не сплачені відповідачем.
У зв'язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 21.02.2022 №0001648-1306-1423 (форма «Ф») на суму 33 917,22 грн, яку було відправлено та отримано 18.03.2023 року.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Суд встановив, що відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.
Тому сума грошового зобов'язання відповідача із орендної плати у розмірі 33 917,22 грн вважається узгодженою та є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установ, небанківських надавачах послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож, позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 14 807,32 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до фермерського господарства ФГ "ВІЛЬМА" (вул. Театральна, 58, с. Широколанівка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57063, код ЄДРПОУ 22442359) про стягнення податкового боргу в сумі 14 807,32 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з фермерського господарства ФГ "ВІЛЬМА" (далі - відповідач) про стягнення з ФГ "ВІЛЬМА" податковий борг в сумі 14 807,32 грн, з ФГ ФГ "ВІЛЬМА", а саме з орендної плати з юридичних осіб на користь місцевого бюджету Степівської ТГ у сумі 14 313,82 грн, земельного податку з юридичних осіб на користь місцевого бюджету Степівської ТГ у сумі 493,50 грн.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко